Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №524/8439/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8439/25

Провадження №2/524/1885/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

02.07.2025 до суду з позовом звернулося ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 30562,91 грн та понесених судових витрат.

На обґрунтування позову зазначено, що 14.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений кредитний договір № 9849018.

29.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №29012024, згідно якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Згідно реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 29012024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 9849018 до відповідача в сумі 30562,91 грн, з яких: 6615,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 22897,91 грн - заборгованість за відсотками, 1050,00 грн – сума заборгованості за комісією.

04.11.2025 судом ухвалене заочне рішення по справі, яким задоволені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», стягнуто з ОСОБА_1 30562 грн 91 коп заборгованості за кредитним договором № 9849018 від 14.07.2023 та 3028 грн 00 коп судового збору.

26.12.2025 ухвалою суду задоволена заява ОСОБА_1 , скасоване зазначене заочне рішення із призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін на 04.02.2026.

09.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання, зареєстроване судом 12.01.2026, про витребування оригіналу письмового доказу (реєструборжників № 1 до договору факторингу від 29.01.2024), оскільки на переконання сторони відповідача у нього наявні сумніви у відповідності зазначеної копії, що долучена до позову, оригіналу.

09.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 12.01.2026, згідно якого просять поновити строк на подання відзиву, відмовити у задоволенні позову повністю, розглянути справі за відсутності відповідача.

На обґрунтування поданого відзиву зазначають, що матеріали справи не містять доказів надання кредитних коштів позичальнику. Для підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів, позивач надав суду копію платіжного доручення № 105225994 від 14.07.2023 про перерахування відповідачу 10500,00 грн. На переконання сторони відповідача, вказана копія не підтверджує факт перерахування коштів та не може бути прийнята до уваги, оскільки станом на 14.07.2023 платіжний інструмент «платіжне доручення» не використовувався для здійснення грошових переказів. До 01.08.2022 діяла ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що втратив чинність 01.08.2022 у зв`язку із введенням в дію Закону України «Про платіжні послуги», за якою ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Надана позивачем копія платіжного доручення не містить відміток про виконання грошового переказу банком.

На переконання сторони відповідача, позивачем також не надано доказів укладення 14.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 9849018. Матеріали справи не містять доказів, що в особистому кабінеті позичальника був розміщений проєкт договору, що Товариством був згенерований та надісланий позичальнику одноразовий ідентифікатор, та позичальником була направлена відповідь про прийняття пропозиції про укладення договору (акцепт) шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Надана позивачем копія кредитного договору не містить електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця. За таких обставин надана позивачем копія договору не підтверджує його укладення.

Стороною відповідача зазначено, що позивачем не надані докази існування вказаного у позові розміру заборгованості.

14.01.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача надане клопотання про витребування доказів, мотивуючи таким.

Інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, у зв`язку із чим позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, у тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Зазначені документи є банківською таємницею та відповідно до п. 35 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148, формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта є банківською таємницею, тому позивач отримати її не має можливості.

Ураховуючи, що відповідно до кредитного договору та інших матеріалів справи, кредит виданий на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 , всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Постановою Національного банку України № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».

Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеним договором безпосередньо здійснене оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не суми окремих транзакцій, тому виділення окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

Позивач не маєможливості надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.

14.01.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача надана відповідь на відзив, відповідно до якої просять провести судове засідання за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Як зазначено в позовній заяві 14.07.2023 між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 9849018 шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним із використанням одноразового ідентифікатора, надісланого на його номер мобільного телефону, зазначений останнім при укладенні договору.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав йому за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Детальний порядок укладення договорів передбачено розділом 6 договору № 9849018.

Верифікація та ідентифікація позичальника здійснюється через інформаційно - комунікаційну систему первісного кредитора. Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеного в інформаційно-комунікаційній системі Товариства. Клієнт здійснює оформлення кредиту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті Товариства, обов`язково вказуючи всі дані, зазначені в заявці як обов`язкові для заповнення.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладедений.

Надані розрахунки заборгованості за кредитним договором є складеними первісним кредитором, не суперечать розрахункам заборгованості, доданим до позову, доповнюють та деталізують їх.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій наданий кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків у зв`язку із простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідач розрахунок заборгованості не спростував, не надав власний розрахунок. Доказів про повернення кредитних коштів суду не надав.

04.02.2026 ухвалою суду в судовому засіданні оголошено перерву в справі на 09.03.2026.

Цією ухвалою витребувано за клопотанням сторони відповідача від ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" оригінал письмового доказу (реєстр боржників № 1 додаток № 1 до договору факторінгу № 29012024 від 29.01.2024).

Цією ухвалою витребувано за клопотанням сторони позивача від АТ КБ «Приватбанк» письмові докази, що становлять банківську таємницю, а саме: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 14.07.2023; інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунка № НОМЕР_1 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 14.07.2023 по 18.07.2023 із детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.

17.02.2026 представником позивача надана заява на виконання ухвали суду, що зареєстрована судом 19.09.2026, про долучення копії витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024, оскільки реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, що є банківською таємницею, розкриття якої має здійснюватися у визначеному законом порядку, тому виксерокопіювання (витяг) із реєстру боржників, що містить лише дані відповідача, а інші відомості приховані з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб.

Згідно ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Представник позивача зазначає, що відповідач, який не є стороною договору факторингу, не наведено та не доведено, які його права та інтереси порушені ним.

Документи, додані позивачем до відповіді на відзив, позивач додає у порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 179, ч. 8 ст. 279 ЦПК України, опонуючи в межах відповіді на відзив на позовну заяву, надаючи відповідь на твердження та міркування представника відповідача, подані у відзиві на позовну заяву.

09.03.2026 судове засідання не відблося по причині не надходження від АТ КБ «Приватбанк» письмових доказів, що становлять банківську таємницю на виконання увхали суду від 04.02.2026.

16.03.2026 до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація із випискою з рахунка відповідача.

З`ясувавши обставини, на які посилається представник позивача та відповідач, як на підставу відповідно позовних вимог та заперечень щодо них, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене наступне.

14.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений кредитний договір № 9849018 шляхом підписання відповідачем одноразовм ідентифікатором "V90448" та стороною позивача електронним підписом, про що наявні відповідні відмітки на вказаному договорі, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно п. 2.1 договору кредитні кошти в сумі 10500,00 грн надаються позичальнику безготівково на рахунок № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Кредит наданий строком на 105 днів з 14.07.2023 та складається із пільгового (15 днів, що завершується 29.07.2023) та поточного (90 днів, що завершується 27.10.2023) періодів (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Комісія за надання кредиту становить 1050,00 грн, що нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту (п. 1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитними коштами протягом пільгового періоду становлять 1,5 %, протягом поточного періоду - 3 % (п.п. 1.5.2, 1.5.3 договору).

Перерахування кредитних коштів в сумі 10500,00 грн відповідачу стверджується платіжним дорученням № 150225994 від 14.07.2023 на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк», підтверджується наявність карткового рахунка, відкритого на ім`я відповідача в банку, № НОМЕР_1 . З виписки по зазначеному рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , наданому АТ КБ "Приватбанк" слідує, що ОСОБА_1 зараховані кредитні кошти в обумовленій договором сумі.

З розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, слідує надання 14.07.2023 кредитних коштів відповідачу в сумі 10500,00 грн та нарахування процентів протягом пільгового періоду відповідно до п. 1.5.2 договору із використанням денної процентної ставки в розмірі 1,5 %, а також протягом продовженого пільгового періоду відповідно до п.п. 1.5.2, 2.3.1.1 та п.п. 1.5.2, 2.3.1.2 договору із використанням відповідної денної процентної ставки, що не перевищує розмір денної процентної ставки згідно умов договору та Закону України "Про споживче кредитування".

Крім того, з наданого розрахунку боргу слідує часткове погашення кредитної заборгованості відповідачем, а саме: тіла кредиту та нарахованих процентів, що було враховане стороною позивача під час заявлення позовних вимог.

Таким чином, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за договором шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, чим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного договору.

Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за договором шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості, що є додатком до позову, чим вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч 1ст 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.

Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано.

Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані.

Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Щодо відступлення права вимоги.

29.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №29012024, згідно якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).

Суд визнає достатнім надання витягу з реєстру боржників в частині, що стосується відповідача, оскільки зазначене повінстю узгоджується із ч.2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд враховує також неможливість подання представником позивача оригіналу реєстру боржників, оскільки відповідно до розділу 6 договору факторингу зазначена інформація є конфіденційною та неможе розголошуватися третім особам.

Кредитний договір та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).

Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).

З урахування наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, на підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 3020 грн судового збору, сплаченого при подачі даного позову.

Складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 30562 грн 91 коп заборгованості за кредитним договором № 9849018 від 14.07.2023 та 3028 грн 00 коп судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення - 21.04.2026.

Повне найменування сторін :

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник