Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №722/2189/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2189/25

Номер провадження 2/722/103/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Припхан І.І.

з участю секретаря Козак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Споживчий центр» Горна В.І. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 21.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір (оферти) №20.10.2024-100002342, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн, строком на 124 дні.

Відповідно до умов кредитного договору №20.10.2024-100002342 від 21.10.2024 року позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 124 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 21.02.2025 року. Процентна ставка «стандарт» фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних чергових періодів користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка 125,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за даним договором виконало у повному обсязі.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором №20.10.2024-100002342 від 21.10.2024 року, станом на дату подання позову у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 19250,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн тіло кредиту; 6200,00 грн проценти; 1800 грн по додатковій комісії; 1250 грн – неустойка, яку просила стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Представник позивача Горна В.І., будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, однак у поданій до суду позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, крім того у позовній заяві зазначала про те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився повторно та не повідомив про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не подав, а також не подав відзив на позов.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копіями пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявки кредитного договору №20.10.2024-100002342 (кредитної лінії) від 21.10.2024 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №20.10.2024-100002342 (кредитної лінії) від 21.10.2024 року, інформаційного повідомлення позичальника, паспорту споживчого кредиту підтверджується, що 21.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 10000,00 грн, строком на 124 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 21.02.2025 року. Процентна ставка «стандарт» фіксована незмінна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «економ» фіксована незмінна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом наступних чергових періодів користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 900 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Неустойка 125,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання. Складові як кредитного договору, так і додаткового договору містять електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №20.10.2024-100002342 від 21.10.2024 року у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 19250,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн тіло кредиту; 6200,00 грн проценти; 1800 грн – комісія за обслуговування; 1250 грн – неустойка

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладенням 21.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 кредитного договору №20.10.2024-100002342 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої комісії за кредитним договором суд зазначає таке.

Відповідно до п.9 договору передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв`язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст статті 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Даного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19, провадження №14-44цс21.

Пунктом 9 кредитного договору, підписаного ОСОБА_2 , встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», отже ці положення договору є нікчемними.

Враховуючи, що вимагається до стягнення: 1800 грн заборгованість за комісією за пунктом 9 кредитного договору щодо яких встановлено нікчемність, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення заборгованості за комісією.

Щодо стягнення з відповідача нарахованої неустойки, суд зазначає таке.

Згідно п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, заявлена позивачем ТОВ «Споживчий Центр» вимога щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по неустойці у розмірі 1250 грн не підлягає до задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №20.10.2024-100002342 від 21.10.2024 року підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача належить стягнути в розмірі 16200,00 грн, з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 6200,00 грн заборгованість по процентам за користування кредитом.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі, пропорційному до задоволеної частини позовних вимог, а саме в розмірі 2038,59 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610-612, 625, 626, 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 11, 12 , 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №20.10.2024-100002342 від 21.10.2024 року в розмірі 16200 (шістнадцять тисяч двісті) грн 00 коп, яка складається з: 10000 (десять тисяч) грн 00 коп – заборгованості за тілом кредиту, 6200 (шість тисяч двісті) грн 00 коп – заборгованості за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 2038 (дві тисячі тридцять вісім) грн 59 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Сокирянського районного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.І. Припхан