Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №726/1362/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1362/26

Провадження №3/726/244/26

Категорія 146

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки за національністю, громадянки України, що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

25 березня 2026 року о 22:50 в м. Чернівцях по вул. Хотинській, 45-Б,водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1 , не встежила за дорожньою обстановкою, не дотрималася безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустила наїзд на бордюрний камінь і дорожні знаки, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та дорожніх знаків. Потерпілих немає.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.3 «б», п. 12.1 та п.13.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином. Поважних причин неявки суду не повідомила, жодних клопотань не скерувала.

Вирішуючи питання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховую положення ст.268 КУпАП, якими передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, серед таких стаття 124 КУпАП – відсутня.

Така позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку суди застосовують при розгляді справ як джерело права, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України», сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу таких висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Доведенню у цьому випадку підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно із положеннями п. 2.3 «б» ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно із положень вказаного пункту ПДР, саме водій повинен забезпечити вибір швидкості руху (в установлених та дозволених межах) виходячи із конкретної дорожньої обстановки та яка буде основою створення безпечних умов руху цього транспортного засобу. Під час вибору такої швидкості руху, на водія покладається відповідальність, яка зобов`язує його контролювати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Цей пункт Правил дорожнього руху передбачає, що саме водій транспортного засобу зобов`язаний вибирати безпечний інтервал чи дистанцію виходячи з конкретної дорожньо-транспортної та метеорологічної ситуації.

Правилами дорожнього руху передбачено, що безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

Тобто водій, враховуючи дорожню обстановку, під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом, зобов`язаний враховувати наявність перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху.

Також у п. 1.10 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628361 від 31.03.2026, який складений відповідно до вимог КУпАП, містить виклад суті і обставин вчиненого правопорушення та відповідну кваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та долученими до нього доказами. Зокрема даними схеми місця ДТП від 26.03.2026 у якій зафіксовано дорожню обстановку, розташування транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , пошкодження автомобіля, а також місце зіткнення і розташування дорожніх знаків.

У своїх письмових поясненнях, ОСОБА_1 не заперечила, що 26.03.2026 керувала транспортним засобом Renault Kangoo, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Хотинській у м. Чернівцях. Вказує, що була ніч, а транспортний засіб, який рухався назустріч, засліпив її, внаслідок чого не помітила острівок безпеки з дорожніми знаками та заїхала на нього. Після цього припаркувала авто та пішла шукати евакуатор. Було пізно і не змогла знайти евакуатор, а тому пішки пішла додому. Пізніше самостійно з`явилася у поліцію і повідомила про ДТП.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тобто порушенні нею, як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, а саме пунктів 2.3 «б», 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу та дорожніх знаків - доведена повністю.

Згідно з ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, конкретних обставин вчиненого правопорушення, особи правопорушниці, враховуючи і те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що з метою виховання правопорушниці та запобігання вчинення нею нових правопорушень в майбутньому, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення, в межах санкції ст. 124 КУпАП, у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Підстав для звільнення від сплати судового збору суду не вказано.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 27, 34-35, 124, 245, 251-252, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет у графі «громадянам» за посиланням: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев