Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №726/1413/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1413/26

Провадження №3/726/250/26

Категорія 332

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, РНОКПП НОМЕР_1 , що не працює, студента, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 185-1 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 652173 від 14.03.2026, складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185-1 КУпАП відповідно до якого, останній 14.03.2026 о 07:00 організував та провів масові зібрання прихожан УПЦ шляхом організованого масового переміщення вказаних осіб із щільним скупченням від вул. Галицький Шлях, 4-А м. Чернівці до храму Святого Великомученика Георгія у м. Кіцмань, без сповіщення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, в порушення ст. 39 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а також в порушення п.4 рішення ради оборони Чернівецької області від 12.08.2022 №1096 прийнятого відповідно до п.8 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та повідомив, що не організовував хресної ходи, а лише приєднався до неї. Вказав, що не є священником, а лише прихожанином церкви. Просив закрити провадження у справі щодо нього за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 39 Конституції України визначає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Разом із тим, ст. 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Тобто, в умовах воєнного стану реалізація права громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації може бути обмежена.

Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та правовий режим воєнного стану діяв, на час вчинення адміністративного правопорушення.

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року, передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, відповідні заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (п.8, ч.1 ст. 8 вказаного Закону).

Більше того, в умовах воєнного стану забороняються проведення страйків, масових зібрань та акцій (згідно ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Частиною 1 статті 185-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, яке тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення публічного порядку під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП, є порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Суб`єктом може бути особа, якій виповнилося 16 років, якщо вона є організатором мітингу, вуличного походу, демонстрації.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД за № 652173 від 14.03.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину організація та проведення масового зібрання шляхом організованого масового переміщення осіб із щільним скупченням (хресного ходу) без сповіщення органів виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Водночас, крім протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту поліцейського (що фіксує аналогічного змісту обставини) та пояснень самого ОСОБА_1 у яких він не визнає свою вину та лише вказує про те, що також був учасником хресної ходи, будь-яких інших доказів, в розумінні статті 251 КУпАП, зокрема на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 організував та провів масове зібрання, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Дії організаційного характеру можуть полягати в об`єднанні дій інших осіб і спрямуванні їх на вчинення певного діяння або в координації поведінки цих осіб шляхом віддання наказів, розпоряджень, доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.

Досліджені судом письмові докази не свідчать, що ОСОБА_1 був організатором хресної ходи, тобто є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-1 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185-1 КУпАП, не може бути визнаний достатнім доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, не підтверджені належними доказами і, з урахуванням досліджених доказів, викликають сумніви у суду.

Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Рапорт не замінює відеофіксацію або інші об`єктивні докази, оскільки поліцейський є зацікавленою особою. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №524/4668/17.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.

Відтак, складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, доходжу висновку, що матеріали справи не містять відомостей, які б підтвердили, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є доведеною, а тому провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.185-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 185-1, 247, 251, 278, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.185-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

СуддяС. А. Асташев