Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №725/8515/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/8515/25

Номер провадження 2/725/719/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2026 року

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н. В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що рішенням Чернівецького (Першотравневого) районного суду міста Чернівців від 10 жовтня 2017 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Разом з тим, зазначала, що вказаних коштів для забезпечення належного матеріального утримання доньки недостатньо, оскільки в силу свого віку дитина природно потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, тощо, що тягне відповідну зміну її матеріального становища.

Крім того, в обґрунтування підстав для збільшення розміру аліментів позивачка посилалася на те, що в дитини погіршився стан здоров`я, а саме має проблеми із зором, та дитина постійно потребує регулярних перевірок зору, заміни лінз та оправ, а також можливе майбутнє ортопедичне лікування зубів, та у зв`язку з чим необхідно витратити чимало грошей, й відповідно на її лікування вона витрачає кошти. В свою чергу, зазначала, що відповідач з моменту винесення рішення і по теперішній час сплачує лише зазначені 1000 грн., та будь-якої іншої допомоги на утримання дитини не надавав і не надає.

Посилаючись на вказане, а також на те, що коштів в розмірі 1000 грн. не вистачає для задоволення необхідних побутових потреб доньки й відповідно вона самостійно не здатна забезпечити доньку, просила суд збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на малолітню доньку в розмірі з 1000 грн. до 5000 грн., у твердій грошовій сумі і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19 січня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а також судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.

У лютому 2026 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення й відповідно ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 17 березня 2026 року заяву задоволено, заочне рішення Чернівецького районного суду м. Чернівців від 19 січня 2026 року скасовано та призначено справу у порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 15 квітня 2026 року об 10 год. 30 хв.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 у заяві про перегляд заочного рішення зазначив, що він тимчасово не працевлаштований та немає стабільного доходу, а тому просив суд врахувати його матеріальне становище та стягувати аліменти у розмірі 2000 грн.. Крім того, подальший розгляд справи просив проводити без його участі.

23.03.2026 року позивачка ОСОБА_1 скерувала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, та вказала, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також надала письмові докази на підтвердження реального розміру витрат, які вона несе на утримання дочки.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи убачається, що сторони перебували з 23 квітня 2013 у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження(а.с.6), яка на даний час проживає разом із позивачкою й відповідно знаходиться на її утриманні.

Рішенням Чернівецького (Першотравневого) районного суду міста Чернівців від 10 жовтня 2017 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Зокрема, звертаючись до суду із позовом про збільшення розміру аліментів, позивачка як на підставу позовних вимог посилалася на те, що вказаних коштів, які стягуються з відповідача на утримання їх доньки з огляду на вік та потреби дитини недостатньо для забезпечення їй належного матеріального утримання, дитина має проблеми із зором, та дитина постійно потребує регулярних перевірок зору, заміни лінз та оправ на одужання якої необхідно витрати чимало грошей, а тому просила вирішити питання про можливість збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини до 5000 гривень.

Так, одним із найголовніших та найважливіших обов`язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Отже, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Цей обов`язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52 Конституції України), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201 СК України).

Відповідно до положення ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року), Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до вимог ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15 травня 2006 р., розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги ту обставину, що малолітня ОСОБА_3 подорослішала, вартість проживання з часу призначення попереднього розміру аліментів значно зросла та як наслідок попереднього розміру аліментів не достатньо для забезпечення її всім необхідним для повноцінного розвитку.

В свою чергу, з матеріалів справи убачається, що відповідач на даний час на утриманні інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї немає й відповідно доказів на спростування вказаного ним не надано. Доводи відповідача в частині заперечення збільшення розміру аліментів до 5 000 грн. зводяться виключно до відсутності у нього матеріальної можливості через відсутність працевлаштування. Однак, у своїй заяві відповідач не заперечував проти збільшення аліментів до 2 000 грн., що свідчить все ж таки про наявність у відповідача матеріальної можливості здійснення сплати аліментів.

При цьому, зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не є обставиною, яка враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

З огляду на вказане, а також враховуючи принцип захисту та піклування про дітей, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню. При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку та зобов`язаний утримувати власну дитину.

За таких обставин, суд на підставі викладеного, виходячи з наведених норм матеріального права, а також положень ст. 182 СК України, враховуючи те, що обов`язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, оцінивши надані позивачкою докази, у тому числі в частині понесених нею витрат на забезпечення дитини, зважаючи на те, що в силу свого віку дитина природно потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, лікування тощо вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом збільшенню розміру аліментів, які стягуються із відповідача на утримання неповнолітньої доньки, із 1000 грн. на 5000 грн.

При цьому, згідно роз`яснень пленуму Верховного Суду України у постанові Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішення законної сили.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 180-182, 184,192 СК України, ст. ст. 4-6, 76-81, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Збільшити розмір аліментів визначений рішенням Чернівецького (Першотравневого) районного суду міста Чернівців від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.