Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №234/1197/22 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Суд: Індустріальний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №234/1197/22

Суддя: Кухтін Г. О.

Справа № 234/1197/22

Провадження № 1-кп/202/295/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника( в режимі ВКЗ) ОСОБА_4

обвинуваченого( в режимі ВКЗ) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпра, кримінальне провадження №12021053390001854 від 21.12.2021 року, у відношенні,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Обвинувачений ОСОБА_5 21 грудня 2021 року близько 10 години 30 хвилин керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ 211440-110-42 ЗНГ» державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП на перехресті вул. Паркова та вул. О. Тихого в м. Краматорськ Донецької області, за порушення правил дорожнього руху. На вимогу працівників поліції пред`явити документи, діючи умисно, достовірно знаючи, що водійське посвідчення є підробленим, надав представнику влади підроблений документ, а саме: водійське посвідчення НОМЕР_2 .

Згідно висновку судово-технічної експертизи № СЕ-19/105-22/101-ДД від 10.01.2022 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданий 05.11.2021 ТСЦ 5347, на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способом друку та відсутністю елементів захисту встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України. У даному бланку посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 05.11.2021 ТСЦ 6347, на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявна імітація імплантованого прямокутного захисного елементу з двома колами різних розмірів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, а саме: водійського посвідчення НОМЕР_2 , ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні ним інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати та розглянути кримінальне провадження в порядку ст. 349 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного щодо проведення розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримала проведення розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, зазначила, що обвинувачений щиро розкаявся та визнав свою винуватість у вчиненому.

Мотиви, з яких суд виходив при ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Так, згідно ч. 2 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи роз`яснення, які містяться в п.п. 1,2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному, суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

З огляду на встановлені під час судового розгляду дані про особу обвинуваченого та тяжкість і обставини скоєних злочинів, які не оспорюються сторонами справи, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, необхідного для виправлення останнього та попередження вчинення нових злочинів в межах санкцій ч. 4 ст. 358 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, серед яких злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, що згідно ст. 12 КК України є нетяжким умисним злочином, відповідальність за який передбачає у виді довготривалого позбавлення волі; дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, утриманців не має, не відшкодував заподіяну шкоду, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставину, що пом`якшує покарання, - щире каяття; відсутність обставини, що обтяжує покарання.

З урахуванням принципу індивідуалізації покарання та особи обвинуваченого, який винуватість у вчинених злочинах визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання, за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі п`ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Мотиви вирішення інших питань при ухваленні вироку.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 370, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 05.112021 року ТСЦ 6347, на ім`я ОСОБА_5 , яке перебуває в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави кошти, витрачені на проведення судової експертизи СЕ-19/105-22/101-ДД від 10.01.2021 року, у розмірі 4118 грн 88 коп.(чотири тисячі сто вісімнадцять грн вісімдесят вісім коп.)

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua