Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №174/191/26 — Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/191/26

н/п 2/174/258/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені з заборгованості по сплаті аліментів, третя особа – ОСОБА_3 ,-

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_4 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені з заборгованості по сплаті аліментів, в обґрунтування зазначає, що рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 30.05.2013 з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його щомісячного доходу, до досягнення сином повноліття.

Рішення примусово виконувалось державними виконавцями Верхньодніпровського відділу ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області, виконавче провадження № 40040098. Статус виконавчого провадження на цей час – провадження завершене. Відповідач тривалий час аліменти на утримання сина не сплачував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з їх сплати, яка станом на 05.01.2026 становить 198 575,53 грн.

З дати досягнення дитиною повноліття та до ІНФОРМАЦІЯ_1 минув строк, який дорівнює два роки і дев`ять місяців, що складає відповідно 1 000 календарних днів, а сума пені, які можливо застосовувати до відповідача у зв`язку з заборгованістю по аліментам складає 198 575,53 грн (заборгованість) х 1% (за кожен день прострочки) х 1 000 (дні прострочки) = 1 985 755,30 грн, що перевищує граничний розмір пені передбачений ст.196 СК України – не більше 100% заборгованості. Отже розмір пені за заборгованість зі сплати аліментів не може перевищувати 198 575,53 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 198 575,53 грн та пеню за несплату аліментів в розмірі 198 575,53 грн, що разом складає 397 151,06 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Позивачка ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивачки надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки, просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.27).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України (а.с.26), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити по наступним підставам.

Так судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Верхньодніпровським відділом ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 станом на 05.01.2026 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 198 575,53 грн (а.с.6-7).

Сімейним кодексом України визначено право та способи захисту у спорах про стягнення аліментів, а також у спорах про стягнення заборгованості з аліментів.

Згідно вимог ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже є два способи виконання обов`язку батьків, які проживають окремо, в утриманні дитини: за домовленістю (добровільно), або за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.187 СК України, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Вказані норми матеріального права визначають порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні, за заявою платника, поданою відповідно до статті 187 СК України, і саме в цьому випадку закон передбачає право на звернення до суду та стягнення заборгованості за аліментами.

Стягнення ж заборгованості за аліментами, які вже стягуються на підставі судового рішення, закон не передбачає. Суд, при наявності спору може лише визначити розмір такої заборгованості, яка має бути стягнена в межах виконавчого провадження, при виконанні рішення суду про стягнення аліментів, і ухвалення окремого (додаткового) рішення суду про стягнення цієї заборгованості не потребує.

Згідно з ч.1 ст.195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. А частиною 4 даної статті цього Кодексу визначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений статтею 74 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувача і боржника. В свою чергу, згідно частини 9 даної статті цього Закону, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді даної справи відсутній спір про розмір заборгованості по аліментам між сторонами, оскільки відповідач не подавав позов про оспорювання розміру аліментів, визначеного державним виконавцем, не звертався з відповідним зустрічним позовом, а позивач просить суд стягнути заборгованість по аліментам на підставі розрахунку заборгованості, виданого державним виконавцем Верхньодніпровського відділу ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Таким чином, стягнення заборгованості по аліментам підлягає стягненню державним виконавцем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» на виконання рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 30.05.2013 року, та не може бути самостійним предметом позову.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Норма статті 196 СК України не встановлює будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Зазначена правова позиція знайшла відображення в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц.

Відповідно до ч.4 ст.194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання) - до досягнення нею двадцяти трьох років.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Разом з тим, а у наданому позивачем розрахунку сума пені нарахована на загальну суму заборгованості по аліментам станом на 05.01.2026, що суперечить вищевказаним вимогам законодавства та останній правовій позиції ВП ВС від 17.11.2021 по справі № 569/14819/19, тому у задоволенні заявлених вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені) слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору судовий збір слід віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст.182, 191, 199, 200, 201 СК України і керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 206, 247, 263- 265, 268, 279,280-284, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені з заборгованості по сплаті аліментів, третя особа – ОСОБА_3 - відмовити.

Судові витрати у виді судового збору віднести на рахунок держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк