Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №932/15381/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 29 березня 2026 р.

Справа: №932/15381/25

Суддя: Куцевол В. В.

Справа № 932/15381/25

Провадження № 2/932/4679/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Громовику Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дебальцівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

14.10.2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила суд, визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача, та який за життя був власником будинку АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса для спадкування майна батька, останній відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю інформаційної довідки з БТІ м. Дебальцеве. Позивач не має можливість надати вказану довідку так як м. Дебальцево знаходиться на непідконтрольній території.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 26.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду суду повідомлений належним чином.

Через це суд, спираючись на норми ст. 247 ЦПК України, розглянув справу за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 14.08.1999 року № 104.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 02.11.1993 року державним нотаріусом Дебальцівської державної нотаріальної контори Марченко С.Н., ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 будинок з надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії домової книги за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , був зареєстрований за вказаною адресою з 10.11.1970 року, а ОСОБА_1 з 06.10.1993 року.

Також згідно копії паспорта ОСОБА_1 , вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 06.10.1993 року

Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 10.011.2001 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.08.2025 року позивач звернулась до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.В. від 03.09.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із ненаданням документів, що підтверджують реєстрацію права власності на будинок, а саме інформаційної довідки з БТІ міста Дебальцеве Донецької області.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Згідно ст. 525 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим — день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Також згідно ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР , при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 будинок з надвірними спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач, як єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , успадкувала всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час його смерті.

Оскільки нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позов підлягає задоволенню, шляхом визнання за позивачем права власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що відповідачем у справі фактично не порушенні права позивача, судові витрати зі сплати судового збору необхідно залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дебальцівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя В.В.Куцевол

Оригінал: reyestr.court.gov.ua