Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №199/1755/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1755/26

(2/199/3316/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Дубовик А.П.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини та пені за прострочення сплати аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини та пені за прострочення сплати аліментів в якому зазначив що, позивач та відповідач мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, копія якого міститься в матеріалах справи. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2024 року у цивільній справі №199/3815/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина у розмірі частини усіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16 травня 2024 року. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаним станом на 05.03.2026 року головним державним виконавцем Вонсович О.В. заборгованість з аліментів ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 складає 23 142,88 гривень ОСОБА_4 аліменти сплачує нерегулярно, заборгованість щомісячно зростає. Враховуючи наведене, позивачем було здійснено розрахунок пені розмір якої за прострочення сплати аліментів за період 01.05.2024 року по 01.03.2026 року у розмірі значно перевищує розмір заборгованості по аліментам яка становить 23 142,88 гривень. Аліментні платежі, а також участь матері, покривають дише поточні витрати, пов`язані з утриманням дитини харчування, зміна сезонного одягу тощо. Водночас у зв`язку з необхідністю лікування зубів дитини, що підтверджується планом лікування, мати самостійно понесла додаткові витрати, що викликані особливими обставинами. Актом виконаних робіт від 15.01.2026 року №37595, який було укладено між позивачкою та ФОП ОСОБА_6 15.01.2026 року – були надані стоматологічні послуги загальною вартістю 67 100, 00 гривень. Також згідно квитанції від 20.11.2025 року, на користь ФОП ОСОБА_6 було оплачено грошові кошти у сумі 1 700,00 гривень, в тому числі за первинну консультацію стоматолога – 700,00 гривень, та 1 000,00 гривень – комп`ютерну томографію. 29.12.2025 року позивачкою було оплачено відібрання загального аналізу крові ТОВ «Сінево Схід» на загальну суму – 370,00 гривень. Також, слід зазначити, що з метою розвитку здібностей дитини, позивачкою було придбано дитяче обладнання, а саме: 3-D принтер Grealiny Ender-3 Max Neo на загальну суму 15 769,00 гривень.

Ухвалою від 20 лютого 2026 року справу прийнято до провадження судді та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06 квітня 2026 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив що зазначені обставини не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає що він офіційно не працевлаштований, тому аліменти сплачує на розрахунковий рахунок АНД відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі у розмірі 4 000,00 гривень. Зазначає що на даний час має іншу сім`ю що обмежує його фінансову спроможність покривати додаткові витрати, не має власного житла отже вимушений сплачувати за оренду житла 7 000,00 гривень та комунальні послуги кожного місяця. До того ж батькові відповідача було зроблено медичну послугу в ТОВ «Центр Зору на Калиновій» на суму 44 255,20 гривень так як батько є пенсіонером за операцію було сплачено відповідачем, тому на даний час він має скрутне матеріальне становище. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позову оскільки вважає його недоведеним.

13 квітня 2026 року позивач надав до суду відповідь на відзив в якому зазначила що не погоджується з відзивом на позовну заяву, вважає його необґрунтованим та просить задовольнити позовні вимоги викладені в уточненій позовній заяві.

16 квітня 2026 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

Позивач в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив задовольнити частково.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, копія якого міститься в матеріалах справи. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2024 року у цивільній справі №199/3815/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина у розмірі частини усіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16 травня 2024 року. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаним станом на 05.03.2026 року головним державним виконавцем Вонсович О.В. заборгованість з аліментів ОСОБА_4 перед ОСОБА_1 складає 23 142,88 гривень ОСОБА_4 аліменти сплачує нерегулярно, заборгованість щомісячно зростає. Враховуючи наведене, позивачем було здійснено розрахунок пені розмір якої за прострочення сплати аліментів за період 01.05.2024 року по 01.03.2026 року у розмірі значно перевищує розмір заборгованості по аліментам яка становить 23 142,88 гривень. Аліментні платежі, а також участь матері, покривають дише поточні витрати, пов`язані з утриманням дитини харчування, зміна сезонного одягу тощо. Водночас у зв`язку з необхідністю лікування зубів дитини, що підтверджується планом лікування, мати самостійно понесла додаткові витрати, що викликані особливими обставинами. Актом виконаних робіт від 15.01.2026 року №37595, який було укладено між позивачкою та ФОП ОСОБА_6 15.01.2026 року – були надані стоматологічні послуги загальною вартістю 67 100, 00 гривень. Також згідно квитанції від 20.11.2025 року, на користь ФОП ОСОБА_6 було оплачено грошові кошти у сумі 1 700,00 гривень, в тому числі за первинну консультацію стоматолога – 700,00 гривень, та 1 000,00 гривень – комп`ютерну томографію. 29.12.2025 року позивачкою було оплачено відібрання загального аналізу крові ТОВ «Сінево Схід» на загальну суму – 370,00 гривень. Також, слід зазначити, що з метою розвитку здібностей дитини, позивачкою було придбано дитяче обладнання, а саме: 3-D принтер Grealiny Ender-3 Max Neo на загальну суму 15 769,00 гривень.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР№ 789-ХIIвід 27.02.1991року передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789від 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків. з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)

Згідно з п.18. постанови Пленуму Верховного суду «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані трати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, законодавець пов`язує факт виникнення додаткових витрат з особливими обставинами, викликаними хворобою дитини, розвитком її здібностей тощо.

Факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений.

Враховуючи вище викладене суд вважає частково обґрунтованими стягнення частини додаткових витрат на дитину в розмірі 4 000,00 грн. Разом з тим суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 23 142, 88 гривень.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини та пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 у розмірі 4 000 (чотири тисячі гривень) 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з травня 2024 року по лютий 2026 року у розмірі 23 142 (двадцять три тисячі сто сорок дві гривні) 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) 20 копійок.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Богун

16.04.2026