Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №947/14422/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14422/26

Провадження № 1-кп/947/916/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законний представник потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчого судовому засіданні в залі суду у м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162480000373 від 13.03.2026 року та угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою від 03.04.2026 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з середньою освітою, інвалід 2 групи, не працююча, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,м.т. НОМЕР_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, разом з угодою про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою.

Так, 11.03.2026 приблизно 18 годині 01 хвилині ОСОБА_6 , перебуваючи біля касової зони у приміщенні магазину «Аврора № 3181», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, буд. 1, побачила на полиці біля каси мобільний телефон марки «iPhone 15» у чохлі рожевого кольору, який належить малолітній ОСОБА_7 . В цей час у ОСОБА_6 , виник злочинний намір, спрямований на викрадення вказаного телефону.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, а також передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «iPhone 15», 128 ГБ, у корпусі рожевого кольору вартістю 27423 гривні 90 копійок, в якому знаходилась сім карта з номером НОМЕР_2 , яка не має матеріальної цінності для потерпілої, у силіконовому чохлі марки «Make Silicone для Apple iPhone 15 Chalk Pink» вартістю 449 гривень 10 копійок.

З викраденим майном ОСОБА_6 , покинула місце скоєння злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинила майнову шкоду малолітній потерпілій ОСОБА_7 , на загальну суму 27 873 гривні.

Вказані умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками:таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

03.04.2026 року по кримінальному провадженню №12026162480000373 від 13.03.2026 року, між ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_4 , та прокурором ОСОБА_3 , законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості, яка укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 , викладено формулювання обвинувачення, правова кваліфікацію дій за ч.4 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються, зазначені обставини кримінального правопорушення.

Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення ОСОБА_6 наступного покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням статті 75 КК України та звільнити від відбування основного покарання з випробувальним строком. Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченій ОСОБА_6 узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Законний представник потерпілої ОСОБА_5 підтвердила відшкодування матеріальної шкоди обвинуваченою ОСОБА_6 шляхом повернення викраденного майна, та зазначила, що не заперечує проти укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою,та призначення обвинуваченій покарання зазначеного в угоді.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримала умови укладеної угоди та просив її затвердити, оскільки її умови не порушують прав інших осіб та не становлять суспільної небезпеки і не загрожують інтересам держави.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою провину в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному, погодилася з прокурором на призначення узгодженого покарання. Зазначив про обставини вчинення нею злочину, які повністю відповідають обставинам, встановленим органом досудового слідства, судом та викладені в обвинувальному акті в кримінальному провадженні №12026162480000373 від 13.03.2026 року. Угоду про визнання винуватості обвинувачена ОСОБА_6 підтримала та просила її затвердити.

Суд під розписку відповідно до ст. 474 КПК України роз`яснив ОСОБА_6 процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України, роз`яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

За умовами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , в ході досудового розслідування надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_6 та прокурором ОСОБА_3 , та призначення ОСОБА_6 узгодженого покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є нетяжким кримінальним правопорушенням.

У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_6 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та зобов`язалася: беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні; надавати покази у вчиненні інкримінованого їй правопорушення. Крім того, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України. Вид та міра покарання, на яку обвинувачена погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. ст. 65-67 КК України.

В ході судового розгляду, судом встановлені обставини, які пом`якшують покарання, зокрема ОСОБА_6 вину визнає в повному обсязі, щиро кається у скоєні інкримінованого їй злочину, активне сприяння розкриттю злочину, добровільно відшкодувала заподіяну шкоду потерпілій, а також особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, позитивно характеризується за місцем мешкання, стан її здоров`я, хворіє на цукровий діабет, інвалід 2 групи. Обставини, що обтяжують покарання в ході судового розгляду не встановлені.

Судом не встановлено підстави для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст. 474 КПК України.

За умовами ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, даних про особу ОСОБА_6 , наявності пом`якшуючих і відсутністю обтяжуючих обставин покарання, визнання своєї вини ОСОБА_6 , суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди укладеної між прокурором ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про визнання винуватості і призначення узгоджених сторонами виду і міри покарання.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369,373-374,392,393,394,395,473-475,615 КПК України, суд,- УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03.04.2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_4 та законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12026162480000373 від 13.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави грошові кошти за проведення товарознавчої експертизи №445/26 від 17.03.2026 р. у розмірі 420 ( чотириста двадцять) гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 30.03.2026 року на мобільний телефон марки «iPhone 15», 128 ГБ, у корпусі рожевого кольору із встановленою SIM-карткою.

Речовій доказ: мобільний телефон марки «iPhone 15», 128 ГБ, у корпусі рожевого кольору із встановленою SIM-карткою, вважати повернути власнику майна.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення, але лише у випадках, встановлених ст. ст. 473, 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1