Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №501/1640/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

21 квітня 2026 року Єдиний унікальний № 501/1640/26 Провадження № 3/501/523/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2026 року м. Чорноморськ

Суддя Чорноморського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,

розглянувши адміністративний матеріал якій надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 501/1640/26 (3/501/523/26) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 626456 від 28 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 28 березня 2026 року о 15:00 годині керуючи транспортним засобом мопедом XIAOMI по пров. Шкільному в м. Чорноморську, не вибрав безпечну швидкість руху не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням в наслідок чого допустив падіння мопеду, який отримав механічні пошкодження, водій не значні легкі ушкодження , чим порушив п. 12.1 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Позиція учасників судового процесу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, поважної причини своєї неявки суду не повідомив, враховуючи, що ОСОБА_1 є обізнаною про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, тому розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться за відсутності ОСОБА_1 , який про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, за наведеного Суд вважає, що ОСОБА_1 є таким що повідомлений про розгляд справи відносно нього належним чином.

Суддя, вивчивши матеріали адміністративних справ, надані докази дійшов наступного висновку.

Мотивувальна частина та застосовані правові норми.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху передбачено ,що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З наявних пояснень ОСОБА_1 доданих до матеріалів справи вбачається ,що він рухався на мопеді XIAOMI по пров. Шкільному в м. Чорноморську, зі швидкість 30 км на год в напрямку вул. Олександрійській, з лівого боку стояли припарковані автомобілі, за яких з боку парку Молодіжний, в недозволеному місці вибігли дівчина та хлопець, він почав гальмувати ,проте не впорався з керуванням та впав, постраждалих немає .

Положеннями ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

В порушення вищевказаного, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів пошкодження транспортного засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, відсутні пояснення свідків події , речові докази.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).

У зв`язку із чим Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа «Озтюрк проти Німеччини», «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства»).

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Отже, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Як визначено п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Висновок суду.

Врахувавши усі наявні у справі докази у їх сукупності , не встановивши обставин , які не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 п.12.1 ПДР Суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.173, 221, 283, 284, 285, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення , провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Чорономорський місцевий суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: