Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №501/3065/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №501/3065/25

Суддя: Пушкарський Д. В.

Дата документу 21.04.2026

Справа № 501/3065/25

2/501/622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача:

- заборгованість за договором позики № 2325862 в розмірі 13317,89 грн., з яких: 5067,87 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 8250,02 грн. - заборгованість за пенею;

- заборгованість за договором позики № 79397216 в розмірі 12531,50 грн., з яких: 4350,42 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2439,16 грн. - заборгованість за відсотками; 5741,92 грн. - заборгованість за процентами понадстрокове користування;

- за кредитним договором № 00237-09/2024 в розмірі 12897,50 грн., з яких: 3500,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 5197,50 грн. – заборгованість за відсотками; 4200,00 грн. – заборгованість за штрафом;

- за кредитним договором № 08869-09/2024 в розмірі 10672,55 грн., з яких: 3500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 3707,55 грн. - заборгованість за процентами; 3465,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Всього позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 49419,44 грн. та судові витрати по справі в розмірі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 01.08.2024 року між 01.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики № 79397216 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10000 грн. Процентна ставка фіксована 0,90% на день, відсотки за понадстрокове користування 2,70% на день, строк дії договору з 01.07.2024 року по 17.07.2024 року.

01.07.2024 року ОСОБА_2 відповідно до умов договору позики отримала 10000 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк».

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 44 від 21.02.2024 року до Договору факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 79397216.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 79397216 від 01.07.2024 року за період з 01.07.2024 року по 21.02.2025 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12531,51 грн., з яких 4350,42 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 2439,16 грн. з заборгованість за відсотками; 5741,92 грн. – заборгованість за відсотками за понадстрокове користування позикою.

Відповідачем за період з 16.09.2024 року по 05.09.2024 року в рахунок погашення заборгованості за договором позики сплачено 8112,07 грн. (а.с.25-36).

01.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики з фіксованою диференційованою ставкою № 2325862 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5500,00 грн. Процентна ставка 0,75% на день, проценти за понадстрокове користування 5% на день, строк дії договору з 01.08.2024 року по 15.08.2024 року.

01.08.2024 року ОСОБА_1 відповідно до умов договору позики отримала 5500,00 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк».

Відповідно до Реєстру боржників № 39 від 23.12.2024 року до Договору факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 79397216.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 2325862 від 01.08.2024 року за період з 01.08.2024 року по 15.08.2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 13317,89 грн., з яких 5067,87 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 8250,02 грн. – заборгованість за пенею (а.с.11-24).

01.08.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №00237-08/2024 відповідно до якого товариство зобов`язалося надати кредит у сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит в останній день строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором. Процентна ставка 1,50% на день. Строк дії договору з 01.08.2024 року по 28.11.2024 року (пункти 1.1., 1.2. Договору).

01.08.2024 року ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору отримала 5500,00 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» та довідки сервісу онлайн платежів iPay.ua (а.с.50)

27.11.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27112024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар файненс груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 39 від 23.12.2024 року до Договору факторингу № 27112024/2, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитним договором № 00237-08/24.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00237-08/24 від 01.08.2024 року за період з 01.08.2024 року по 27.11.2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12897,50 грн., з яких 3500,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 5197,50 грн. – заборгованість за відсотками, 4200,00 заборгованість за штрафами (а.с.11-24).

09.09.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання фінансового кредиту №08869-09/2024 відповідно до якого товариство зобов`язалося надати кредит у сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит в останній день строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором. Процентна ставка 0,99% на день. Строк дії договору з 09.09.2024 року по 06.01.2025 року (пункти 1.1., 1.2., 1.4.1 Договору).

09.09.2024 року ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору отримала 3500,00 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» та довідки сервісу ТОВ Пейтек» (а.с.69).

24.12.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників Додатку № 1 від 24.12.2024 року до Договору факторингу № 24122024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитним договором № 08869-09/2024.

З наданого позивачем Реєстру боржників за даним договором сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10762,55 грн., з яких 3500,00 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 3707,55 грн. – заборгованість за процентами; 3465,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. (а.с.62-87).

Із даного розрахунку вбачається, що нарахування жодних штрафних санкцій, в тому числі пені, не здійснювалось.

Наголошує, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаними договорами своєчасно не виконала та допустила заборгованість в загальному розмірі 49419,44 грн., яку відповідач просить стягнути з неї, а також просить стягнути сплачений ним судовий збір за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн. (а.с.1-9).

Позивач ТОВ ФК ЄАПБ та його представник про час і місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, у судове засідання не з`явилися. У позові та відповіді на відзив просили суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позов просили задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, надала відзив на позов в якому вимоги позивача не визнала та просила відмовити в задоволенні позову, а також стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7500 грн.

Зокрема, у відзиві зазначає, що заборгованість ОСОБА_1 за пенею за договором позики № 2325862 від 01.08.2024 в розмірі 8250,00 грн., заборгованість за штрафом в розмірі 4200,00 грн. за договором позики №00237-08/2024 від 01.08.2024 року, заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 3465,00 грн. за кредитним договором № 08869/2024 від 09.09.2024 року є незаконною та суперечить Прикінцевим та перехідним положенням ЦК України.

Позовна заява не містить доказів переходу права вимоги до відповідача за договорами позики № 2325862 від 01.08.2024 року та від 01.07.2024 року № 79397216 до позивача ТОВ ФК ЄАПБ, а також у договорах факторингу відсутні підписи первісних кредиторів.

Відповідач звертає увагу, що матеріали позову не містять доказів отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за договорами позики та кредитними договорами та довідки надані позивачем про перерахунок коштів на картку НОМЕР_2 не дають змогу ідентифікувати відповідача. Також, матеріали позову не місять відомостей про підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єктів електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в даній системі. А щодо нарахованих відсотків вважає, що їх розмір є несправедливим.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Положеннями ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1, 7 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з принципом juranovitcuria («суд знає закони»), неправильна юридична кваліфікація спірних правовідносин учасниками справи не звільняє суд від обов`язку застосовувати належні норми права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зазначає, що суди зобов`язані обґрунтовувати свої рішення, проте це не означає необхідності відповідати на кожен аргумент сторін. Обсяг цього обов`язку залежить від характеру справи та національних правових традицій (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, рішення від 18.07.2006).

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та правових позицій ЄСПЛ (Бендерський проти України, № 22750/02, § 42), судові рішення мають достатньо висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються. Ефективність судового захисту передбачає реальний розгляд аргументів сторін.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання грошових коштів у позику та споживчий кредит.

01.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики № 79397216 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10000 грн. Процентна ставка фіксована 0,90% на день, відсотки за понадстрокове користування 2,70% на день, строк дії договору з 01.07.2024 року по 17.07.2024 року.

01.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики з фіксованою диференційованою ставкою № 2325862 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 5500 грн. Процентна ставка 0,75% на день, проценти за понадстрокове користування 5% на день, строк дії договору з 01.08.2024 року по 15.08.2024 року.

01.08.2024 року ОСОБА_1 відповідно до умов договору позики отримала 5500 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк».

01.08.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00237-08/2024 відповідно до якого товариство зобов`язалося надати кредит у сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит в останній день строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором. Процентна ставка 1,50% на день. Строк дії договору з 01.08.2024 року по 28.11.2024 року (пункти 1.1., 1.2. Договору).

01.08.2024 року ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору отримала 5500 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» та довідки сервісу онлайн платежів iPay.ua (а.с 50)

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00237-08/24 від 01.08.2024 року за період з 01.08.2024 року по 27.11.2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12897,50 грн., з яких 3500 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 5197,50 грн. – заборгованість за відсотками, 4200 заборгованість за штрафами (а.с.11-24).

09.09.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання фінансового кредиту № 08869-09/2024 відповідно до якого товариство зобов`язалося надати кредит у сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит в останній день строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором. Процентна ставка 0,99% на день. Строк дії договору з 09.09.2024 року по 06.01.2025 року (пункти 1.1., 1.2., 1.4.1 Договору).

09.09.2024 року ОСОБА_1 відповідно до умов кредитного договору отримала 3500 грн., що вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» та довідки сервісу ТОВ Пейтек» (а.с.69).

З наданого позивачем Реєстру боржників за даним договором сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10762,55 грн., з яких 3500 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 3707,55 грн. – заборгованість за процентами; 3465 грн. заборгованість за штрафними санкціями (а.с.62-87).

Із даного розрахунку вбачається, що нарахування жодних штрафних санкцій, в тому числі пені, не здійснювалось.

Щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Приписами ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів.

Із змісту ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочила, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Між тим, за змістом ст. 599 ЦК України, виконання зобов`язання, проведеного належним чином, припиняє його.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII.

Виходячи з вищенаведених приписів ЦК України, суд звертає увагу, про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Тобто, підписуючи цей спірний договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 6.2 цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 ЦК України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Із матеріалів справи видно, що відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавців подала заявку на отримання як позики так і кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила їх. Після цього позичкодавець та кредитодавець надіслали відповідачу одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-коду на зазначений номер телефону. Використання цього коду слугувало підтвердженням підписання фінансових договорів.

Уклавши вищевказані договори на визначених у них умовах, відповідач підтвердила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати їх умови.

Згідно з положеннями вищевказаних договорів, грошові кошти надавалися ОСОБА_1 у безготівковій формі шляхом перерахування на її банківську картку в АТ «УніверсалБанк» зазначену нею під час оформлення договорів позики та фінансових кредитів, що встановлено з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», довідки сервісу ТОВ Пейтек», довідки сервісу сервісу онлайн платежів iPay.ua.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач не користувалась грошовими коштами. Навпаки з виписки по картковому рахунку відповідача встановлено, що вона користувалась грошима, отриманими за вищевказаними договорами, зокрема, здійснювала операції з розрахунків за іншими кредитами, поповнювала власний рахунок, розраховувалась в магазинах, тощо.

Водночас відповідачем не надано жодних підтверджень, які б спростовували цей факт.

Отже, позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують чинність та виконання умов: договору позики № 79397216 від 01.07.2024 року, договору позики № 2325862 від 01.08.2024 року, договору про надання фінансового кредиту № 00237-08/2024 від 01.08.2024 року, договору про надання фінансового кредиту № 08869-09/2024 від 09.09.2024 року.

У встановленому законом порядку вказані договори не визнані недійсними.

В порушення принципу змагальності цивільного судочинства відповідач не надала доказів того, що банківська картка № НОМЕР_2 їй не належить, а також не спростувала факт зарахування кредитних коштів шляхом подання виписки по відповідному рахунку.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача та її представника щодо відсутності доказів укладення спірних договорів і перерахування грошових коштів відповідачу, а також твердження про неможливість ідентифікації відповідача за наданими позивачем документами.

Доводи сторони відповідача про відсутність у матеріалах справи відомостей щодо підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційних системах суб`єктів електронної комерції, а також отримання нею логіну та паролю, не спростовують встановлених судом обставин отримання та використання відповідачем грошових коштів.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ ФК ЄАПБ у цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогам закону. Натомість заперечення ОСОБА_1 та її представника не підтверджені належними і допустимими доказами, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК ЄАПБ належить стягнути заборгованість за основною сумою боргу (тіла кредиту) за договором позики № 79397216 від 01.07.2024 року в розмірі 4350,42 грн., за договором позики № 2325862 від 01.08.2024 року в розмірі 5067,87 грн., за договором про надання фінансового кредиту № 00237-08/2024 від 01.08.2024 року в розмірі 3500 грн., за договором про надання фінансового кредиту № 08869-09/2024 від 09.09.2024 року в розмірі 3500,00 грн.

Щодо доводів відповідача та його представника про те, що позов не містить доказів переходу права вимоги до відповідача за договорами позики № 2325862 від 01.08.2024 року та від 01.07.2024 року №79397216 до позивача ТОВ ФК ЄАПБ, а також у договорах факторингу відсутні підписи первісних кредиторів, то суд зазначає таке.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги заборгованості відповідача за договорами позики № 79397216 та № 2325862 на користь позивача. Зазначене підтверджується Договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, Реєстром боржників №39 та №44 до цього договору, а також актами приймання-передачі відповідних реєстрів боржників № 39 від 23.12.2024 року та № 44 від 21.02.2025 року, згідно з якими позивачу були передані (відступлені) права вимоги до відповідача.

При цьому відступлення права вимоги відбулося після укладення вказаних договорів позики та настання строку виконання зобов`язань за ними. Надані документи містять підписи сторін, що підтверджує їх належність та допустимість як доказів (а.с.15-23, 31-32, 136–143).

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитними договорами, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

Отже, доводи відповідача та її представника про відсутність доказів переходу права вимоги до позивача, а також про відсутність підписів у договорах факторингу, є безпідставними.

Розглядаючи питання щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок сплати процентів визначаються договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник, у свою чергу, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Її тип визначається кредитним договором. Розмір процентів, порядок їх нарахування та виплати залежать від кредитного ризику, виду забезпечення, строку користування кредитом, ринкових умов та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Недотримання цієї вимоги робить договір нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (ст. 610 ЦК України). Позичальник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця на нарахування процентів за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування або після пред`явлення позичальнику вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Цю правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16), зазначивши, що проценти можуть нараховуватися лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах повернення позики в кінці строку позики № 79397216 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 10000 грн.

Процентна ставка фіксована 0,90% на день, відсотки за понадстрокове користування 2,70% на день, строк дії договору з 01.07.2024 року по 17.07.2024 року.

ОСОБА_1 зобов`язання за договором № 79397216 від 01.07.2024 року своєчасно не виконувала у зв`язку із чим, заборгованість за відсотками в розмірі 2439,16 грн. належить стягнути на користь ТОВ ФК ЄАПБ.

Поряд із цим, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за відсотками за понадстрокове користування позикою.

Проте, умови договору позики прямо визначають строк її повернення - 17 днів (п. 2.2., 2.3. Договору)

Тому, починаючи з 17.07.2024 року, у позикодавця відсутнє право на нарахування процентів за користування позикою (а.с.25-27).

За таких обставин, позов ТОВ ФК ЕЄПБ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за понадстрокове користування позикою за договором позики № 79397216 від 01.07.2024 року в розмірі 5741,92 грн. не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 01.08.2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00237-08/2024 відповідно до якого товариство зобов`язалося надати кредит у сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит в останній день строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором. Процентна ставка 1,50% на день. Строк дії договору з 01.08.2024 року по 28.11.2024 року (пункти 1.1., 1.2. Договору).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00237-08/24 від 01.08.2024 року за період з 01.08.2024 року по 27.11.2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12897,50 грн., з яких 3500 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 5197,50 грн. – заборгованість за відсотками, 4200 заборгованість за штрафами (а.с.11-24).

Між тим, як зазначає у відзиві на позов відповідач, розмір нарахованих відсотків є несправедливим.

Суд приймає до уваги дане твердження відповідача з огляду на таке.

Згідно кредитного договору та розрахунку заборгованості за відсотками, нарахування ОСОБА_1 відсотків здійснювалось за ставкою 1,5% на день. Строк дії договору 120 днів з 01.08.2024 року по 28.11.2024 року.

На переконання суду ставка у розмірі 1,5% на день починаючи з 21.08.2024 року суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Так, 22.11.2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз`яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).

З огляду на наведені положення закону та матеріали справи судом проведено власний розрахунок процентів, виходячи із суми кредиту 3500 грн. та встановлених законом обмежень, а саме:

за період з 01.08.2024 року по 20.08.2024 року (20 днів) за ставкою 1,5%: 3500 грн. ? 1,5% ? 20 днів = 1050 грн.;

за період з 21.08.2024 року по 28.11.2024 року (100 днів) за ставкою 1%: 3500 грн. ? 1% ? 100 днів = 3500 грн., а всього 4550 грн.

Таким чином, фактична заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за кредитним договором № 00237-08/24 від 01.08.2024 року в розмірі 4550 грн. підлягає стягненню на користь ТОВ ФК ЄАПБ.

Встановлено, що 09.09.2024 року 09.09.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання фінансового кредиту № 08869-09/2024 відповідно до якого товариство зобов`язалося надати кредит у сумі 3500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредит в останній день строку кредитування та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором. Процентна ставка 0,99% на день. Строк дії договору з 09.09.2024 року по 06.01.2025 року (пункти 1.1., 1.2., 1.4.1 Договору).

ОСОБА_1 зобов`язання за договором фінансового кредиту № 08869-09/24 не виконувала у зв`язку із чим, заборгованість за процентами в розмірі 3707,55 грн. належить стягнути на користь ТОВ ФК ЄАПБ.

Вирішуючи питання про стягнення пені в розмірі 8250,02 грн. за договором позики № 2325862 від 01.08.2024 року, про стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 4200 грн. за кредитним договором № 00237-08/24 від 01.08.2024 року, про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3465 грн. за кредитним договором № 08869-09/24 від 09.09.2024 року, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, заперечення відповідача ОСОБА_1 та її представника є обґрунтованими, а позовні вимоги ТОВ «ФК ЄАПБ» у цій частині позову не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Отже, у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 8250,02 грн. за договором позики № 2325862 від 01.08.2024 року, штрафу у розмірі 4200 грн. за кредитним договором № 00237-08/2024 від 01.08.2024 року та штрафних санкцій у розмірі 3465 грн. за кредитним договором № 08869-09/2024 від 09.09.2024 року слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволенні позовних вимог ТОВ ФК ЄАПБ, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК ЄАПБ належить стягнути 27115 грн. в рахунок погашення заборгованості за вищевказаними фінансовими договорами.

З матеріалів справи слідує, що відповідач та її представник – адвокат Безсмертний С.М. у відзиві на позов та запереченнях на письмові пояснення позивача просили відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав ордер про надання правничої допомоги № 1486151, договір про надання правової допомоги від 27.07.2025 року, акт виконаних робіт від 27.08.2025 року, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 27.07.2025 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.07.2025 року у сумі 7500 грн. (а.с.178-183).

При визначенні та розподілі судових витрат суд враховує критерії, визначені положеннями ЦПК України: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідача, суд зазначає, що представник відповідача, адвокат Безсмертний С.М., у відзиві на позов та письмових поясненнях заявив вимогу про розподіл судових витрат, а саме, про стягнення з позивача ТОВ ФК ЄАПБ витрат на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. Водночас у матеріалах справи відсутня заява відповідача ОСОБА_1 , подана відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, щодо ухвалення рішення про відшкодування таких витрат із доданням відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1661,37 грн. (3028 грн. х 27115 грн./49419,44 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

за договором позики № 79397216 від 01.07.2024 року в розмірі 6789,58 грн., з яких: 4350,42 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 2439,16 грн. – сума заборгованості за відсотками;

за договором позики № 2325862 від 01.08.2024 року в розмірі 5067,87 грн., з яких: 5067,87 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

за кредитним договором № 00237-08/24 від 01.08.2024 року в розмірі 8050 грн., з яких: 3500 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4550 грн. – сума заборгованості за відсотками;

за кредитним договором № 08869-09/24 від 09.09.2024 року в розмірі 7207,55 грн., з яких: 3500 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 3707,55 грн. – сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1661,37 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відмовити представнику відповідача – адвокату Безсмертному Сергію Миколайовичу у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua