Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №739/503/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 739/503/26 Головуючий у 1 інстанції Чепурко В. В.

Провадження № 33/4823/441/26

Категорія - ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року місто Чернігів

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Гусач О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст.130 КУпАП і з урахуванням ч.2 ст. 36 КУпАП накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

Як установив місцевий суд, ОСОБА_1 , 15 березня 2026 року, об 11 год. 12 хв., на 169 км автомобільної дороги на Н27 Чернігів – Мена - Сосниця повторно протягом року керував транспортним засобом ALPHA 125, без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини; почервоніння обличчя, від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Крім того, ОСОБА_1 , 15 березня 2026 року, об 11 год. 12 хв., на 169 км автомобільної дороги на Н27 Чернігів – Мена - Сосниця повторно протягом року керував транспортним засобом ALPHA 125, без державного номерного знаку, не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, при цьому вчинив правопорушення повторно протягом року, оскільки 03 жовтня 2025 року був притягнутий до відповідальності постановою Новгород – Сіверського районного суду Чернігівської області за ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити.

Вважає, що місцевий суд неналежним чином дослідив та оцінив обставини справи і наявні у ній докази, що істотно вплинуло на правильність вирішення справи.

Зазначає, 15.03.2026, об 11 год. 12 хв. на 169 км автомобільної дороги на Н27 Чернігів – Мена - Сосниця – Грем`яч він не керував транспортним засобом ALPHA 125, а стояв біля автомобільної дороги, поруч з мопедом, в очікуванні особи, яка керувала мопедом. Вказує, що за наведених обставин він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки такий огляд проходити зобов`язані лише водії транспортних засобів, які ними керують, а не особи, які перебувають поруч з припаркованим на обочині дороги транспортним засобом. Зауважує, що місцевий суд, в справі про адміністративне правопорушення взагалі не досліджував докази, які б свідчили про зупинення нарядом поліції мопеду об 11 год. 12 хв. 15 березня 2026 року. Вважає, будь – які докази підтвердження факту керування ним мопедом, відсутні. Більше того, в якості підтвердження факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння місцевий суд послався на покази ОСОБА_2 (хоча такої особи на місці події взагалі не було, що підтверджується відеозаписом).

Крім зазначеного, повідомляє, що в порушення ст. 268 КУпАП місцевим судом розглянута справа за його відсутності.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, про що свідчить розписка про вручення рекомендованого поштового відправлення, ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, поважності причин своєї відсутності не надав, клопотань про відкладення судового засідання не заявляв.

Згідно ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Крім того, диспозиція ч. 2 ст.126 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст.126 КпАП України відповідальність настає за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 5ст. 126 КУпАПвід 15.03.2026 серії ЕПР 1 № 615389 (а.с. 3); протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 2ст. 130 КУпАП від 15.03.2026 серії ААД № 253918 (а.с. 11); постановою Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2025 року відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч. 1ст. 130 КУпАП (а.с. 4 – 6); довідкою заступника начальника Новгород – Сіверського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, в якій зазначено, що згідно баз даних МВС України посвідчення водія на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не видавалося (а.с. 3); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 березня 2026 року (а.с. 14); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.15); актом огляду на стан сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів (а.с. 13); відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 2 ст.130 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не встановлено факту керування транспортним засобом є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до відомостей відеозапису, наявного у матеріалах справи, зафіксовано рух транспортного засобу ALPHA 125. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомляє що їде продавати мопед і у нього зламались гальма. Потім починає самостійно лагодити транспортний засіб. При цьому впродовж усього спілкування з поліцейськими жодного разу не висловлював версію про те, що мопедом він не керував, а це робила інша особа.

Крім того сама обстановка, що зафіксована на відеозапису, а саме розташування транспортного засобу , відсутність поруч з ним інших осіб, які б могли керувати транспортним засобом, на думку суду також підтверджують, що саме ОСОБА_1 керував транспортного засобу ALPHA 125 за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про протилежне свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення.

Твердження апелянта про те, що під час розгляду даної справи судом не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не доводять наявність в його діях складу вчинених правопорушень, повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Наведені вище докази та зафіксовані на відеозапису обставини, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення та відбувалися безпосередньо під час його складання переконливо доводять, що водій ОСОБА_1 вчинив дії, пов`язані з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що і було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Окрім того, ОСОБА_1 , як особа яка вже притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП безумовно розумів наявність у нього передбаченого законом обов`язку пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння і наслідки відмови від проходження згаданого огляду, а саме те, що особи, які вчиняють вказане порушення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126, 130 КУпАП протягом року підтверджується копією постанови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а правопорушення вчинено 20 вересня 2025 року.

Посилання ОСОБА_1 на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції були порушені його права, оскільки розгляд справи було здійснено без його участі, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст. 126, 130 КУпАП до цього переліку не входить.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 був повідомлений, що справи будуть розглядатися у Новгород-Сіверському районному суді Чернігівської області 30 березня 2026 року о 10 годині 30 хв. Крім того, на офіційному сайті Новгород-Сіверського районного суді Чернігівської області (https://ns.cn.court.gov.ua/sud2513/gromadyanam/csz/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справи.

Однак у вказану дату та час ОСОБА_1 до суду не з`явився та в матеріалах справи відсутні його клопотання про відкладення розгляду справи, а тому здійснення розгляду справи судом без участі ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 268 КУпАП.

Окрім того, апеляційним судом надано можливість ОСОБА_1 реалізувати його право брати участь в судовому розгляді та надати пояснення з приводу обставин справи, якою він також не скористався.

Щодо доводу скарги на те, що суд послався у рішенні на письмові пояснення ОСОБА_2 , при цьому свідок до суду, не був викликаний і не допитаний, не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо такі пояснення узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами й були оцінені судом у їх сукупності.

Дослідивши зібрані у справі докази та з`ясувавши усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, місцевий суд дійшов вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та наявності в його діях складу правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 2 ст.130 КУпАП.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 2 ст.130 КУпАП та були підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 294 КУпАП за загальним правилом апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чкрнігівського апеляційного суду О. М. Гусач