Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №673/1134/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1134/25

Провадження № 2-а/673/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої судді: Грицишиної Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Осієвської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Деражня адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №4257 від 07.04.2025 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

В обґрунтування зазначає, що про винесення щодо нього оскаржуваної постанови дізнався лише 19.09.25р., коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно оскаржуваної постанови №4257 від 07.04.25р. ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затв. постановою КМУ №1487 від 30.12.22р. «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме: не прибув 05.03.25р. на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №2536041, яку надіслано Укрпоштою.

Однак, вказує, що ні повістки, ні повідомлення Укрпошти про необхідність її отримання, позивач протягом лютого-березня 2025р. за зареєстрованим місцем свого проживання не отримував, за цією адресою позивач проживає разом із сім`єю, тому в разі надсилання повістки, вони б повідомили його про це. Зазначає, що всі необхідні дані в нього оновлені, причин переховуватися у нього немає.

Вказує, що відвідував ІНФОРМАЦІЯ_4 , 28.11.24р. пройшов ВЛК, відповідно до висновку якої визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Таким чином, позивач зазначає, що перебуває на військовому обліку, всі дані ним уточнено вчасно, про що свідчить відмітка в застосунку «Резерв+», ВЛК пройдено 28.11.24р., жодні інші персональні дані не змінювалися, тому не потребують уточнення, вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати.

Позивач та його повноважний представник – адвокат Сідлецька О.В. в судових засіданнях від 17.11.25р. та від 12.12.25р. позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні з наведених у позові підстав.

Відповідач, про час розгляду справи повідомлений належним чином, однак відзиву на позов не подав, повноважного представника в судові засідання не направив.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідальність за ст.210-1 КУПАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене, зокрема, в особливий період.

Указом Президента України №64/22 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Згідно абзацу 13 статті 1 Закону «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За приписами вимог абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Отже, враховуючи вимоги абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абзаців 2-6 частини третьої вказаної норми, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Приведені вище положення, зокрема абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у редакції Закону №3633-ІХ від 11.04.2024, набрали свою силу 15 травня 2024 року.

Поряд з цим, за положеннями пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (надалі - Закон № 3633-IX), зокрема, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

- громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Із оскаржуваної постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , підполковника ОСОБА_2 №4257 від 07.04.25р., вбачається, що на позивача накладено штраф в сумі 17000 грн. за порушення приписів абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.2 ч.1 додатку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затв. постановою КМУ №1487 від 31.12.22р., а саме за те, що він не прибув 05.03.25р. на 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці, яку надіслано засобами УКРПОШТА.

Згідно повістки №2536041 від 20.02.25р. позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних. При цьому, які саме дані потребують уточнення в повістці не зазначено.

Водночас, як вбачається із наявних у справі матеріалів, ОСОБА_1 перебуває на обліку в реєстрі військовозобов`язаних, персональні дані оновив вчасно, що підтверджується відміткою у застосунку «Резерв +» «Дані уточнено вчасно». 28.11.24р. пройшов ВЛК, що підтверджується довідкою №228/1 від 28.11.24р., за результатами якої визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

За приписами примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Отже, з аналізу приведених норм випливає, що відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП не застосовується у випадку, коли дані для Реєстру можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстру) визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі по тексту Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень частини першої статі 5 Закону № 1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами частини другої статті 5 Закону № 1951-VIII, держатель Реєстру:

1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру;

2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри";

4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру;

5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру;

6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами частини третьої статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Даною частиною статті 14 Закону № 1951-VIII передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до Законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

З аналізу приведених вище положень Закону № 1951-VIII вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносить і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

З огляду на зазначене, судом приймається до уваги, що відповідачем не вказано в повістці №2536041 від 20.02.25р. та не підтверджено належними доказами в ході судового розгляду, які саме персональні дані позивача не могли бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими базами/системами/реєстрами та для уточнення яких саме персональних даних позивач викликався 05.03.25р.

Аналогічна позиція викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.25р. по справі №639/1225/25.

Враховуючи, що позивачем вчасно уточнено свої персональні дані, а також 28.11.24р. пройдено ВЛК, за результатами якої отримано актуальні дані про стан його здоров`я та придатність до військової служби, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Крім того, суд зважає, що згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затв. Постановою КМУ №560 від 16.05.24р., належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади від 08.10.25р., а також відповіді з Єдиного демографічного реєстру №1877094 від 10.10.25р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тому належним повідомленням позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 є надсилання повістки №2536041 від 20.02.25р. листом із описом вкладення саме за вказаною адресою.

Однак, як вбачається із копії конверту поштового відправлення, опису вкладення та довідки про причини повернення/досилання, поштове відправлення №0610232320195 направлене позивачу на адресу: АДРЕСА_2 , та повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. На довідці про причини повернення/досилання наявний відбиток «Укрпошта» із зазначенням дати повернення 04.03.25р.

При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що на час направлення повістки позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем не подано, не здобуто таких і судом в ході розгляду справи. Тому суд позбавлений можливості визначити належність повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови №4257 від 07.04.25р. підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задоволити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 07.04.2025 року за №4257 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце знаходження: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 22.04.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина