Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №473/153/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/153/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"21" квітня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого — судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому вказував, що 07 грудня 1985 року в Олександрівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, актовий запис №72.

Проте сімейні відносини не склалися та припинені. Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на спільне життя. Спір щодо поділу спільного майна подружжя відсутній. У зв`язку з цим позивач вважав неможливим збереження шлюбу та просив про його розірвання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Додатково в заяві зазначав, що на примирення він не згодний.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки з окремої заяви вбачається, що позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 07 грудня 1985 року в Олександрівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис №72.

Проте сімейні відносини між позивачем та відповідачкою не склалися та припинені. Сторони належним чином не виявили бажання зберегти сім`ю. Позивач наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, враховуючи відносини між позивачем та відповідачкою, відсутність у них спільного бажання досягти примирення, суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення, і шлюб між сторонами відповідно до вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 Сімейного кодексу України має бути розірвано.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -- задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 07 грудня 1985 року в Олександрівській селищній раді Вознесенського району Миколаївської області, актовий запис №72 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити шлюбне прізвище – « ОСОБА_3 ».

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв