Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №466/9316/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9316/25

Провадження № 2/466/718/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

справа № 466/9316/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третьої особи державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Спільник Зоряни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ :

07.10.2025 року адвокат Гук О.О. звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третьої особи державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Спільник Зоряни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини по закону після смерті брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

ОСОБА_2 з 2000- х років проживав на території Автономної Республіки Крим, а саме в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер та був похований на сільському цвинтарі села Нєвськоє, що підтверджується відповіддю на запит.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року по справі № 466/3539/25 був встановлений факт смерті ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті с. Нєвськоє, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі даного рішення Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис № 3 30 квітня 2025 року та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 .

02 липня 2025 року ОСОБА_4 , представник за довіреністю ОСОБА_1 , звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

Листом від 22 липня 2025 року завідувач Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Спільник З. повідомила, що для видачі свідоцтва про право на спадщину, не обхідно звернутись до суду про визначення додаткового строку на прийняття спадщини з поважних причин.

З викладених вище обставин вбачається, що оскільки ОСОБА_1 тільки 22 квітня 2025 року отримала рішення суду про встановлення факту смерті брата – ОСОБА_2 та 30 квітня 2025 року отримала свідоцтво про його смерть, раніше вона не мала змоги звернутися із заявою про прийняття спадщини оскільки не мала відповідних документів, що слід вважати поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, з огляду на те, що законодавцем чітко не визначено вичерпний перелік обставин поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а отже суд має враховуючи обставини конкретної справи, в даній справі вимога позивача не порушує прав та інтересів інших осіб, об`єктивним є висновок про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Як вже зазначалось, ОСОБА_2 , проживав і помер на території Автономної Республіки Крим, а саме в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 вся територія Автономної Республіки Крим перебуває під тимчасовою окупацією з 20.02.2014 року.

Отже, були об`єктивні складнощі з отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , що в свою чергу ускладнювало своєчасне відкриття спадщини.

Єдине відоме спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 є частка в житловій квартирі АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян син ОСОБА_2 – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відомості щодо дружини ОСОБА_2 – ОСОБА_7 в реєстрі відсутні, у зв`язку з чим направлений запит до Автономної Республіки Крим, щодо такої.

Проте наголошує, що інші особи, крім ОСОБА_1 , з заявою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не звертались.

Звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 1258 Цивільного кодексу України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті брата і є єдиною яка звернулась із заявою про прийняття спадщини, а отже є на даний час єдиним спадкоємцем.

Таким чином, позивачем був пропущений шестимісячний термін для прийняття спадщини по об`єктивних, непереборних та незалежних від неї обставин. За таких обставин, вимушена звернутись з позовом до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак представник позивача, адвокат Гук О.О. подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд прийняти законне рішення у їх відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак подала до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у їх відсутності.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши зібрані по справі докази, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Невське, Красногвардійського району, Автономна Республіка Крим помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.22).

Вказане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року по справі №466/3539/25, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті с. Нєвскоє, Красногвардійського району, Автономна Республіка Крим, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

З Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 позивача вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 та її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.20).

Відповідно до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_11 та їй присвоєно прізвище ОСОБА_12 (а.с.18-19).

Отже померлий ОСОБА_2 є рідним братом позивача ОСОБА_1 .

Після смерті брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відкрилась спадщина у вигляді частини квартири АДРЕСА_2 .

На день смерті ОСОБА_2 проживав у с. Нєвскоє, Красногвардійського району, Автономна Республіка Крим.

Позивач являється спадкоємицею другої черги за законом.

Згідно відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 у нього був син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.66-67).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 . Інформація про розірвання шлюбу чи про смерть ОСОБА_7 у державному реєстрі відсутня (а.с.68-69).

Крім того, судом встановлено, що інші особи окрім ОСОБА_1 , з заявою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не звертались.

Позивач являється спадкоємцем, яка бажає прийняти спадщину після смерті брата ОСОБА_2 .

Так, як встановлено судом, брат позивача ОСОБА_2 помер в с. Нєвскоє, Красногвардійського району, Автономна Республіка Крим.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 вся територія Автономної Республіки Крим перебуває під тимчасовою окупацією з 20.02.2014 року, а тому отримати державне свідоцтво про смерть брата своєчасно в органах РАЦС не було можливості.

Лише на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2025 року по справі №466/3539/25, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті с. Нєвскоє, Красногвардійського району, Автономна Республіка Крим, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано позивачу свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 30.04.2025.

Окрім того, актовий запис про смерть ОСОБА_2 було складено лише 30.04.2025 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та видано відповідне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 30.04.2025.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановлений вищевказаною статтею строк позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 лише 22 квітня 2025 року отримала рішення суду про встановлення факту смерті брата ОСОБА_2 та 30 квітня 2025 року отримала свідоцтво про його смерть, тому раніше вона не мала змоги звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті брата оскільки не мала відповідних документів.

Відтак, в силу таких життєвих обставин, внаслідок смерті брата позивача на території Автономної Республіки Крим, яка перебуває під тимчасовою окупацією з 20.02.2014 року, позивач була позбавлена можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 з поважної причини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а тому приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд визначає позивачу додатковий тримісячний строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141, 247, 263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП – НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном на 3 (три) місяці, який рахувати з часу набрання рішення суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Текст рішення складено та підписано 16.04.2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук