Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №461/10166/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10166/25

Провадження №3/461/66/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Брухаля Т. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

28.11.2025 о 22:40 год. у м. Львові, по пр. Свободи, 18, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Scoda Octavia з ДНЗ НОМЕР_1 , перед поворотом на вулицю Вірменська, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем Tesla Model Y з ДНЗ НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.4 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою від 28.01.2026 за клопотанням захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Брухаля Т. І. суд призначив судову автотехнічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинив.

10.04.2026 до суду з експертної установи надійшли матеріали справи разом з висновком експерта.

Постановою від 15.04.2026 суд відновив провадження у справі та призначив судове засідання.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у порядку ст. 268 КУпАП, у зв`язку з наявністю достатніх даних про повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Брухаль Т. І. у судовому засіданні заперечив вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, пояснивши це тим, що в останнього не було можливості уникнути зіткнення з іншим автомобілем, оскільки саме порушення ПДР потерпілим ОСОБА_2 привело до ДТП.

Заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

За змістом вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У п.п. 10.4 ПДР України зазначено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами

Не дивлячись на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 124 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 526685 від 29.11.2025 який засвідчує факт допущених порушень ПДР;

- схемою місця ДТП від 28.11.2025, доданою до протоколу про адміністративне правопорушення, зі зазначенням місця дорожньо-транспортної пригоди, розташуванням транспортних засобів, напрямком їх руху;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 28.11.2025, які підтверджують обставини, викладені у протоколі;

- відеозаписом ДТП, з якого вбачається, що перед зіткненням водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Scoda Octavia (номерний знак НОМЕР_1 ), рухався по лівій стороні проїзної частини з увімкненим правим покажчиком повороту. У подальшому вказаний автомобіль змінює напрямок руху ліворуч. У цей час по правій стороні проїзної частини, яка призначена для руху маршрутних транспортних засобів, рухається автомобіль Tesla Model Y (номерний знак НОМЕР_2 ). Далі відбувається зіткнення транспортних засобів.

- висновком експерта ЛНДЕКЦ МВС України від 03.04.2026 № СЕ-19/114-26/4912, у якому, зокрема, встановлено, що водій автомобіля Scoda Octavia (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.10.1, 10.4 та 17.2 Правил дорожнього руху; У діях водія автомобіля Scoda Octavia (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 та п.10.4 ПДР і вказаний факт невідповідності дій водія знаходиться з технічної точки зору у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер отриманих пошкоджень, місце зіткнення та інші відомості, викладені у схемі місця ДТП, вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 10.4 ПДР України доведена належними та допустимими доказами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, саме між діями водія ОСОБА_1 , а саме порушенням вимог п. 10.4 ПДР України, та наслідками існує причинно-наслідковий зв`язок

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена належним чином.

Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.

Щодо твердження сторони захисту про винуватість водія ОСОБА_2 у цій ДТП, то суд наголошує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається судом лише стосовно конкретної особи та у межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення. Отже, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме його діям у дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України. А тому суд не дає оцінки доводам адвоката про можливі порушення вимог ПДР України водієм ОСОБА_2 у цій же ДТП, оскільки вони виходять за межі предмету дослідження у цій справі.

Разом з тим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку зі закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Адміністративне правопорушення у цій справі, передбачене ст.124 КУпАП, ОСОБА_1 вчинив 28.11.2025.

Аналіз положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у поєднанні з положеннями ст. 38 КУпАП дає підстави стверджувати те, що за своєю правовою природою закриття провадження у справі із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП є фактичним звільненням від накладення стягнення, що не виключає необхідності вирішення питання про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Необхідність ухвалення рішення про винність особи вбачається також з положень ст. 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ці обставини, які утворюють предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення, повинні знайти своє відображення в постанові.

Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

У цій частині суд також бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 645/6088/18 про те, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

Як встановив суд, на момент розгляду справи з моменту вчинення правопорушення (28.11.2025) пройшло понад чотири місяці, тобто закінчились строки накладення адміністративного стягнення. А тому, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – закрити у зв`язку зі закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова з дня винесення постанови.

Суддя Ольга ПАВЛЮК