Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №333/11143/23 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/11143/23

Провадження №1-кп/333/201/26

ВИРОК

Іменем України

22 квітня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальні провадження №12023082040001605 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2023 року, №12023082040001580 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2023 року, №12025082040000566 відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2025 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, неодруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

05.02.2004 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;

09.03.2005 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

09.06.2011 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст.296, із застосуванням ст.69, ч. 1 ст. 70 КК України, до 3 років позбавлення волі;

11.12.2012 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ст. 391 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 1 року 4 місяців позбавлення волі, звільнений з місця позбавлення волі 24.01.2014 року після відбуття покарання;

19.08.2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений з місця позбавлення волі 18.11.2021 року після відбуття покарання,

за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , –

В С Т А Н О В И В:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, і статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнаний обвинувачений.

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан.

24 жовтня 2023 року, в період часу з 11-20 години до 12-00 години, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються ніким непоміченими, нехтуючи нормами Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, знаходячись в приміщенні кафе «Пивна Бочка», розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ситова, буд.11, з барної стійки, таємно викрав мобільний телефон марки «Хіaomi Redmi Note 10S», об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, в корпусі блакитного кольору, ІMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 4000,00 гривень, який належить потерпілій ОСОБА_7 . Після чого ОСОБА_3 , разом з викраденим майном, покинув територію вказаного приміщення, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілій майнову шкоду на зазначену суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 03 травня 2025 року, приблизно о 18-23 годині, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись біля кафе «Доміно», за адресою: м.Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд.12, з метою наживи та особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаться ніким не поміченими, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_8 тимчасово залишив велосипед без нагляду біля входу до кафе «Доміно», викрав велосипед марки «Azimut», моделі «Gemini», номер рами «9438», у корпусі чорно-помаранчевого кольору, що має колеса радіусу «29», на якому була встановлена сигналізація, акумулятор у підсумку чорного кольору, пристрій звукового сигналу, контролер управління, перемичка керма синього кольору, два кріплення, одне з яких з написом «NEKO», вартістю 6233 гривень 33 копійки, який належить потерпілому ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_3 разом з викраденими майном зник з місця скоєння злочину та 04 травня 2025 року, приблизно о 16-00 годині, збув його на зупинці громадського транспорту «Гортоп» ОСОБА_9 , тим самим розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 6233 гривень 33 копійки.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

2. Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за епізодом від 03 травня 2025 року визнав повністю і суду пояснив, що дійсно в травні 2025 року, ввечері, біля входу до кафе «Доміно», яке знаходиться по вул.Північнокільцева, буд.25, у м.Запоріжжі, побачив електровелосипед темного кольору з яскравими вставками і вирішив його вкрасти. Далі він забрав велосипед додому, і наступного дня на зупинці громадського транспорту «Гортоп» продав його невідомій особі. Гроші витратив на власні потреби. Протиправні діяння, які ставляться йому в провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється. Свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за епізодом від 31 жовтня 2023 року не визнав повністю і суду пояснив, що майно потерпілої ОСОБА_10 не викрадав. Свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за епізодом від 24 жовтня 2023 року не визнав повністю і суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_7 є колишньою дружиною його друга, мешкає у сусідньому будинку, певний час працювала у кафе «Пивна Бочка», яке знаходиться поруч з місцем його проживання. Час від часу він відвідував це кафе. 24 жовтня 2023 року її телефон не брав. Про крадіжку телефону дізнався від слідчого, який приїхав до нього у СІЗО. Конфліктів з потерпілою у нього не було. Вони були знайомі, але не товаришували. Причини обмовлення йому невідомі. З ОСОБА_11 не знайомий. З ОСОБА_12 знайомий, але ніколи мобільний телефон їй не передавав.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за епізодом від 03 травня 2025 року і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство щодо всіх фактичних обставин за вказаним епізодом із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів щодо судової експертизи і речових доказів.

Потерпілий ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи, у судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав. Цивільний позов ним не заявлено.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд, на підставі положень ст.325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд без участі потерпілого ОСОБА_8 .

У судовому засіданні оголошені документи, що характеризують особу ОСОБА_3 , а також матеріали кримінального провадження №12025082040000566 від 04.05.2025 року щодо речових доказів та судових витрат.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у пред`явленому йому обвинуваченні за епізодом від 24 жовтня 2023 року, суд вважає, що вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за викладених у вироку обставинах у межах висунутого обвинувачення, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими в судовому засіданні такими доказами.

Так, із рапорту, зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) №20509 від 24.10.2023 року судом встановлено, що надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 24.10.2023 року, приблизно об 11-30 годині, за адресою: м. Запоріжжя, Комунарський район, вул.Ситова, буд. 11, в барі Бочка, де заявниця працює продавцем, малознайомий чоловік вкрав у заявниці телефон Редмі 10 С блакитний, в чохлі. Заявник: ОСОБА_13 (том 1 а.с.187).

Із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.10.2023 року судом встановлено, що в цей день ОСОБА_7 звернулася до поліції із заявою, в якій просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 24.10.2023 року, у період часу з 11-20 години до 12-00 години, у приміщені кафе «Пивна бочка», за адресою: м.Запоріжжя, вул.Ситова, буд.11, таємно, шляхом вільного доступу, скоїла крадіжку її мобільного телефону марки «Хіaomi Redmi 10S», в корпусі блакитного кольору, у чорному чохлі, з номером мобільного телефону НОМЕР_3 (том 1 а.с.188).

Із протоколу огляду місця події від 24.10.2023 року судом встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за участю експерта криміналіста і потерпілої ОСОБА_7 , провів огляд приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду місця події нічого не вилучалося (том 1 а.с.190-196).

Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2023 року і фототаблицями до нього, судом встановлено, що 20.11.2023 року слідчий СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, у присутності двох понятих, провів пред`явлення потерпілій ОСОБА_7 для впізнання фотознімків чотирьох осіб. Перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками у потерпілої ОСОБА_7 попередньо з`ясовано чи може вона впізнати особу, опитав про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання слідчого потерпіла ОСОБА_7 відповіла, що зможе впізнати особу. Про зовнішній вигляд особи, потерпіла пояснила наступне: слов`янської зовнішності, худощавої тілобудови, високий лоб, невеликі, вуха дещо стирчать. Одягнений був в темні штани, чорну футболку. На плечах у нього знаходився рюкзак темного кольору. В ході проведення слідчої дії потерпіла ОСОБА_7 впізнала особу на фотознімку під №1 ( ОСОБА_3 ) як чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , на прізвисько « ОСОБА_15 », який 24.10.2023 року, в період часу з 11-20 години до 12-00 години, знаходився в приміщенні кафе «Пивна Бочка», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ситова, 11, та з яким в потерпілої виник словесний конфлікт, після чого зник її мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10S», в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 . Ознаки (чи їх сукупність), за якими особа впізнала особу: загальні ознаки обличчя, високий лоб, вуха дещо стирчать (том 1 а.с.197-201).

Із протоколу огляду предмету від 20.11.2023 року, судом встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за участю потерпілої ОСОБА_7 , провів огляд наданого потерпілою мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 10S», блакитного кольору. Телефон без сколів та подряпин. При включенні телефону було встановлено що телефон був скинутий до заводських налаштувань. При детальному огляді телефону, на екрані було виявлено IMEI: НОМЕР_1 ; IME12: НОМЕР_2 , та серійний номер НОМЕР_4 , мобільний телефон має об`єм пам`яті 6/128 ГБ. Потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що вказаний мобільний телефон належить їй і саме його викрали в неї в період часу з 11-20 години по 12-00 годину 24.10.2023 року в приміщенні кафе «Пивна Бочка», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд.11. При цьому потерпіла додала, що вказаний мобільний телефон вона викупила з ломбарду «Кредитний Двір» ТОВ «Фортуна-2014», розташованому за адресою: м.Запоріжжя, вул. Космічна, 120-A, 20.11.2023 року за 1159,00 гривень (том 1 а.с.202, 203-204).

Із висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/108-23/19197-ТВ від 30.11.2023 року, судом встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону «Xiaomi Redmi Note 10S» 6/128 Gb, без сколів та подряпин, придбаного новим в травні 2022 року, на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 24.10.2023 року, складає 4000 грн. 00 коп. (том 1 а.с.211-214, 215).

Із протоколу огляду від 30.11.2023 року, судом встановлено, що слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , провів огляд оптичного диску. При перегляді інформації, наявної на диску, встановлено, що на диску маються відеофайли під назвою: «00000000393000200» розміром 268 МБ; «00000000393000300» розміром 214 МБ; «00000000436000000» розміром 257 МБ; «00000000436000100» розміром 256 МБ; «00000000479000000» розміром 271 МБ. При перегляді файлів, наявних на вказаному диску, встановлено, що на камері відеоспостереження, із зазначенням у правому верхньому куті дати – «09.11.2023» року та часу, та у правому нижньому куті напису «Camera 01». При огляді встановлено, що вказана камера розташована в середині приміщення ломбарду «Кредитний двір» ТОВ «Фортуна-2014» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна 120-A. Згідно з датою та часом, вказаними на відеозаписі, – 09.11.2023 року, в період часу з 16:03:57 по 16:03:58, дві невідомі особи, чоловічої та жіночої статі, через двері входять в приміщення ломбарду «Кредитний двір» ТОВ «Фортуна-2014» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 120-А. ОСОБА_12 та ОСОБА_11 зазначили, що на вказаному відеозаписі зображені вони та повідомили, що зайшли до вказаного приміщення з метою закласти мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 10S», блакитного кольору, та отримати грошові кошти. Як повідомила ОСОБА_12 24.10.2023 року у вечірній час біля ТЦ «Варус» вона зустріла ОСОБА_3 , який попрохав її продати мобільний телефон марки «Хіaomi Redmi Note 10S», в корпусі блакитного кольору, однак, оскільки свідок не мала паспорта громадянки України, тому не могла його продати до ломбарду. 09.11.2023 року ОСОБА_12 зустріла свого знайомого ОСОБА_16 та попрохала закласти телефон в ломбард на його паспорт громадянина України, після чого разом з ОСОБА_17 вони пішли до ломбарду «Кредитний двір», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, 120-а, та ОСОБА_18 продав вищевказаний мобільний телефон за грошові кошти у розмірі 1000,00 гривень. ОСОБА_11 дав аналогічні свідчення. Згідно з датою та часом, вказаними на відеозаписі, – 09.11.2023 року, в період часу з 16:04:06 по 16:04:07, ОСОБА_12 вмикає мобільний телефон та кладе його в відсік для прийому товару. Як повідомила ОСОБА_12 , в її руках знаходиться вищезазначений мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10S», в корпусі блакитного кольору. Також ОСОБА_12 додала, що віддала вказаний мобільний телефон працівнику ломбарду для оцінки вартості та подальшого його продажу. Згідно з датою та часом, вказаними на відеозаписі, – 09.11.2023 року, в період часу з 16:07:19 по 16:07:22, ОСОБА_11 дістає та кладе в відсік для прийому товару, прямокутний предмет, світлого кольору. Як повідомив ОСОБА_11 , він дістав зі своєї кишені свій паспорт громадянина України ( НОМЕР_5 ) та надав його працівнику ломбарду для подальшого оформлення кредитного договору, під завдаток вищезазначеного мобільного телефону. Згідно з датою та часом, вказаними на відеозаписі, – 09.11.2023 року в період часу з 16:16:35 по 16:17:30, ОСОБА_11 дістає з відсіку для прийому товару, аркуші паперу, ставить на них підпис та віддає їх назад. Після чого забирає з вказаного відсіку аркуші паперу та виходить з приміщення ломбарду. Як повідомив ОСОБА_11 , він підписав кредитний договір, під завдаток вищезазначеного мобільного телефону, та надав його працівнику ломбарду. Після цього отримав копію зазначеного договору, а також грошові кошти в сумі 1000 гривень та покинув вказане приміщення (том 1 а.с.224-231).

До протоколу огляду додається диск DVD-RW, який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу огляду від 30.11.2023 року (том 1 а.с.223).

Речовими доказами по кримінальному провадженню: мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note 10S», об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IME12: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 , і який, за показами останньої, вона викупила з ломбарду «Кредитний Двір» ТОВ «Фортуна-2014», розташованому за адресою: м.Запоріжжя, вул. Космічна, 120-A, 20.11.2023 року за 1159,00 гривень, і який викрали в неї в період часу з 11-20 години по 12-00 годину 24.10.2023 року в приміщенні кафе «Пивна Бочка», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ситова, буд.11 (том 1 а.с.205-206, 207).

У судовому засіданні досліджені також документи, що характеризують особу ОСОБА_3 .

Під час судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення та захисту, із дотриманням принципу змагальності та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

4. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.

Під час допиту обвинувачений не заперечував, що саме він таємно викрав за вказаних в обвинувальному акті обставинах належний потерпілому ОСОБА_8 велосипед марки «Azimut», моделі «Gemini», номер рами «9438», у корпусі чорно-помаранчевого кольору, що має колеса радіусу «29», на якому була встановлена сигналізація, акумулятор у підсумку чорного кольору, пристрій звукового сигналу, контролер управління, перемичка керма синього кольору, два кріплення, одне з яких з написом «NEKO», вартістю 6233 гривень 33 копійки, і беззаперечно визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за епізодом від 03 травня 2025 року.

Покази обвинуваченого суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ його вини і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового слідства доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення і кваліфікує дії останнього за епізодом від 03 травня 2025 року, за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечував свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення за епізодом від 24 жовтня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за епізодом від 24 жовтня 2023 року в межах висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується за результатом аналізу усієї сукупності доказів по справі. Зокрема, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході проведення якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 як чоловіка, який 24.10.2023 року, в період часу з 11-20 години до 12-00 години, знаходився в приміщенні кафе та з яким в неї виник словесний конфлікт, після чого зник її мобільний телефон, протоколом огляду предмета, а саме DVD-R диску з відеозаписом з камери відеоспостереження ломбарду «Кредитний двір», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 120-А, за участі свідків.

Досліджені і наведені вище докази, доповнюють один одного, є взаємоузгодженими, належними та допустимими і в своїй сукупності, поза розумним сумнівом підтверджують винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.

Безпосередньо дослідивши докази кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, вбачається, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину за епізодом від 24 жовтня 2023 року, доведена поза розумним сумнівом.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення і кваліфікує дії останнього за епізодом від 24 жовтня 2023 року, за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

5. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за таких обставин.

Згідно з обвинувальним актом, у ході досудового розслідування встановлено, що 31 жовтня 2023 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX із подальшими змінами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись на території «Космічного ринку», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 10-А, підійшов до торгового прилавку з овочами та фруктами, де здійснювала продаж товару потерпіла ОСОБА_10 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , за допомогою фізичної сили рук відштовхнув потерпілу та відкрито викрав з торгового прилавку грошові кошти, купюрами номіналом по 100 гривень, у кількості 6 одиниць та купюрами номіналом по 50 гривень, у кількості 4 одиниць, а всього на загальну суму 800 гривень 00 копійок, що належить потерпілій ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_3 разом з викраденим майном почав зникати з місця скоєння злочину, отримавши при цьому реальну можливість розпорядитись ним на власний розсуд, але був затриманий потерпілою та свідками, тим самим спричинив своїми умисними діями потерпілій ОСОБА_10 майнову шкоду на зазначену суму.

Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, не визнав і зазначив, що з потерпілою ОСОБА_10 він не знайомий, конфліктів не було. В жовтні 2023 року пішов на ринок, який розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північнокільцева, за продуктами харчування. Після того як він був приблизно на відстані 50 метрів від потерпілої, остання його наздогнала, почала обшукувати і звинувачувати у крадіжці грошей. Коробочку з каси, яку вона шукала, при ньому не знайшла. Він взагалі нікуди не убігав, і чекав поки приїде поліція і розбереться в ситуації, що склалася. По приїзду поліцейські також його обшукали і не виявили при ньому майна, належного потерпілій ОСОБА_10 .

Щодо вказаного епізоду судом досліджені такі докази сторони обвинувачення та захисту, які сторони кримінального провадження вважали за потрібне надати.

Потерпіла ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленою судом про час і місце розгляду справи, у судові засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надавала. Цивільний позов нею не заявлено. Відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 03.07.2024 року на запит суду, ОСОБА_19 виїхала за межі України 25.04.2024 року (том 3 а.с.34, 50).

Допитана у судовому засіданні 03.07.2024 року свідок ОСОБА_20 пояснила суду, що вона працює на продовольчому ринку у Комунарському районі м.Запоріжжя по вул.Північнокільцевій. З обвинуваченим не знайома. Потерпілу ОСОБА_10 знає десь два роки, її торгове місце знаходиться майже навпроти неї. Восени 2023 року десь у обідній час вона почула шум. Далі побачила бійку між обвинуваченим і ОСОБА_10 . Потерпіла наносила йому удари і кричала, що він вкрав у неї гроші. При цьому обвинувачений казав, що гроші не брав, не бив її. ОСОБА_10 обшукала кармани його одягу, але нічого з карманів не доставала. Обвинувачений не намагався покинути місце інциденту. В руках у нього було відро зі згущеним молоком, яке ОСОБА_10 вибила і його зміст розлився. Потім остання викликала поліцію.

Допитана у судовому засіданні 03.07.2024 року свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що вона працює на продовольчому ринку у Комунарському районі м.Запоріжжя по вул.Північнокільцевій. З обвинуваченим особисто не знайома, але знає його візуально, адже досить часто бачила на ринку. З ОСОБА_10 знайома десь 12 років, їх торгові місця знаходяться поруч. Восени 2023 року, десь у обідній час, вона побачила як остання наносить удари обвинуваченому і кричить, що той, коли проходив повз її стіл, викрав гроші. Зі слів ОСОБА_10 вона його обшукала, але грошей не знайшла. При цьому обвинувачений казав, що гроші не брав. Обвинуваченому казали йти звідти, але він повертався і стверджував, що не брав гроші. На її думку, обвинувачений був напідпитку. В подальшому ОСОБА_10 викликала поліцію. Як їй відомо, потерпіла наразі виїхала за межі України.

Згідно з рапортом, зареєстрованим в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) №20919 від 31.10.2023 року, 31.10.2023 року, о 13-50 годині, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північнокільцева, буд.15, щойно на ринку, де торгують овочами, навпроти «Простора», наркоман вкрав касу на очах у заявниці, грабіжник поруч. Заявник ОСОБА_10 (том 1 а.с.67).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.10.2023 року, в цей день ОСОБА_10 звернулася до поліції із заявою, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 31.10.2023 року, приблизно о 13-45 годині, на базарі «Космічному» по вул.Північнокільцевій, відкрито викрала грошові кошти в сумі 800 гривень з прилавку, після чого була затримана неподалік її прилавку (том 1 а.с.69).

Згідно з протоколом огляду місця події від 31.10.2023 року, слідчий СВ відділу поліції №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за участю двох понятих, спеціаліста і потерпілої ОСОБА_10 , провів огляд ділянки місцевості, розміром 10х10 м, на якій розташований торговий прилавок з овочами та фруктами на ринку «Космічному» вздовж вул.Північнокільцева, навпроти будинку №15 і магазину «Prostor» (через проїзну частину дороги). За торговим прилавком, на полиці калькулятор, пластиковий контейнер з грошовими коштами. Як пояснила ОСОБА_10 31.10.2023 року, декілька годин тому, коли вона знаходилася на своєму робочому місці, відійшла, то побачила як позаду зі сторони, де у неї лежать грошові кошти, відходить чоловік. При цьому вона помітила, що відкриті гроші. Вона схопила чоловіка, який почав ховати гроші, що тримав у руці до кишені, які вона забрала. Після чого він почав лаятися та вона викликала поліцію. Під час огляду місця події вилучено грошові кошти у сумі 800 гривень, купюрами номіналом по 100 у кількості 6 одиниць, купюрами номіналом по 50 гривень у кількості 4 одиниці, серійні номери: АВ4514836, AE3164112, УП9464403, УТ5317938, УШ2924199, УД8404779, CP0396501, AE8585541, AD1757698, УИ8601323 (том 1 а.с.71-83).

До протоколу огляду додається диск DVD-R, який досліджено у судовому засіданні (том 1 а.с.84). З відеозапису не вбачається, що зазначені у протоколі огляду грошові кошти були вилучені у обвинуваченого.

Речові докази у кримінальному провадженні: грошові кошти у сумі 800 гривень, купюрами номіналом по 100 у кількості 6 одиниць, купюрами номіналом по 50 гривень у кількості 4 одиниці, серійні номери: АВ4514836, AE3164112, УП9464403, УТ5317938, УШ2924199, УД8404779, CP0396501, AE8585541, AD1757698, УИ8601323, передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_10 , тому у судовому засіданні судом досліджені не були (том 1 а.с.85-86, 87).

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01.11.2023 року накладено арешт на грошові кошти у сумі 800 гривень, купюрами номіналом по 100 у кількості 6 одиниць, купюрами номіналом по 50 гривень у кількості 4 одиниці, серійні номери: АВ4514836, AE3164112, УП9464403, УТ5317938, УШ2924199, УД8404779, CP0396501, AE8585541, AD1757698, УИ8601323 (а.с.91-92).

Під час судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення та захисту, із дотриманням принципу змагальності та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

6. Підстави для виправдання обвинуваченого і мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за епізодом від 31 жовтня 2023 року, і оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони – як самі по собі, так і в сукупності – не підтверджують прямо чи опосередковано існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Дана презумпція невинуватості є одним із основних принципів сучасного кримінального провадження, що в Україні визнана відправною точкою правосуддя. Окрім того, це положення закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Суд, дослідивши в судовому засіданні всі надані докази по даному кримінальному провадженню в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.12.2012 року).

Сумнівний характер вчинення обвинуваченим інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння за ч.4 ст.186 КК України не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

За ч.4 ст.186 КК України передбачена відповідальність за грабіж, вчинений в умовах воєнного стану.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 , за допомогою фізичної сили рук відштовхнув потерпілу та відкрито викрав з торгового прилавку грошові кошти, на загальну суму 800 гривень 00 копійок.

Однак, за показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 судом встановлено, що вони бачили лише як потерпіла наносить удари обвинуваченому і кричить, що той, коли проходив повз її стіл, викрав гроші. При цьому ОСОБА_10 обшукала кармани його одягу, але грошей не знайшла. При цьому обвинувачений казав, що гроші не брав.

Також стороною обвинувачення надано суду протокол огляду місця події від 31.10.2023 року, з якого не вбачається, що кошти потерпілої були вилучені саме у ОСОБА_3 . Під час огляду місця події від 31.10.2023 року грошові кошти вилучені саме з торгового прилавку, за місцем здійснення торгової діяльності ОСОБА_10 .

Згідно з протоколом огляду місця події від 31.10.2023 року потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що 31.10.2023 року, декілька годин тому, коли вона знаходилася на своєму робочому місці, відійшла, то побачила як позаду зі сторони, де у неї лежать грошові кошти, відходить чоловік. При цьому вона помітила, що відкриті гроші. Вона схопила чоловіка, який почав ховати гроші, що тримав у руці до кишені, які вона забрала.

З показів потерпілої, що містяться в протоколі огляду місця події, не вбачається, що вона безпосередньо бачила, як ОСОБА_3 викрав грошові кошти, а лише те, що він проходив повз її прилавок.

Інших доказів, які б прямо чи опосередковано вказували на причетність ОСОБА_3 до відкритого викрадення грошових коштів потерпілої стороною обвинувачення надано не було.

Таким чином, жоден із наданих стороною обвинувачення доказів не вказує на ОСОБА_3 як особу, яка вчинила грабіж.

Проаналізувавши показання обвинуваченого, а також допитаних в ході судового розгляду свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про те, що показання обвинуваченого про його непричетність до інкримінованого йому злочину за епізодом від 31.10.2023 року є такими, що не спростовані стороною обвинувачення, оскільки достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження висунутого обвинувачення під час судового розгляду не надано.

В силу ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діях обвинуваченого є склад злочину.

Аналізуючи всебічно, повно й неупереджено дослідженні у процесі судового розгляду всі фактичні обставини, надані на їх підтвердження докази, оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності і взаємозв`язку, враховуючи, що можливості для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, суд, з огляду на вказані вище обставини, враховуючи засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (п. 10 ч. 1 ст. 7, ст. 17 КПК України), що полягають у тому, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (ч. 4 ст. 17 КПК України), дійшов висновку, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано достатніх переконливих доказів, оцінка яких була б позбавлена відповідних сумнівів, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України за епізодом від 31.10.2023 року, вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_3 .

Згідно з п. 3. ч. 1 ст. 373 КПК України, коли не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, суд ухвалює виправдувальний вирок.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 належить виправдати за епізодом від 31.10.2023 року у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

7. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у скоєному за епізодом від 04.05.2025 року.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає.

8. Мотиви призначення судом покарання.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Процес призначення покарання, а саме врахування всіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, необхідно розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який повинен значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Своєю чергою, наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Призначення за вироком суду покарання завжди передбачає конкуренцію інтересів обвинуваченого щодо уникнення чи мінімізації негативних правових наслідків для себе й інтересу держави, який полягає у притягненні винної особи до кримінальної відповідальності в міру її вини. Зазначене зумовлюється юридичною природою покарання як передбаченого законом обмеження прав і свобод засудженого, що згідно зі ст.50 КК застосовується за вироком суду у першу чергу з метою виправлення особи і запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, дані, що характеризують особу винного, – раніше судимий, зокрема, за злочини проти власності, стан здоров`я – на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, однак з 2003 року неодноразово оглядався лікарем-наркологом (том 1 а.с.110), соціальні зв`язки – не одружений.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті.

Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченій ст.50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

9. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд виходить з такого. Відповідно до матеріалів справи, зокрема, протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, від 31.10.2023 року, ОСОБА_3 був фактично затриманий о 16-15 годині 31 жовтня 2023 року (том 1 а.с.97-98). Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 01.11.2023 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (том 1 а.с.113). Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29.08.2024 року змінено запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, обвинуваченого звільнено з під варти в залі суду негайно (том 3 а.с.76-77). Згідно з інформацією, наданою військовою частиною, ОСОБА_3 призваний по мобілізації з 27.09.2024 року (том 3 а.с.93-94). Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 26.05.2025 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання рахувати з моменту початку судового розгляду з 14-30 години 26.05.2025 року (том 3 а.с.156). Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому залишити тримання під вартою.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження.

Відповідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.11.2023 року накладено арешт на вилучений слідчим 20.11.2023 року під час слідчої дії – огляду предмету, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10S», об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, в корпусі блакитного кольору, IME11: НОМЕР_1 ; IME12: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 (том 1 а.с.220-221).

За таких обставин, оскільки арешт було накладено лише з метою збереження речей як речових доказів, суд вбачає підстави, для скасування вказаного арешту майна.

По справі цивільний позов не заявлено.

Згідно з п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі. Відповідно до ст. 126 КПК України, питання щодо процесуальних витрат вирішується судом у вироку, який підлягає обов`язковому виконанню, зокрема, в частині їх стягнення.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/108-23/19197-ТВ від 30.11.2023 року, які складають 478,00 гривень (том 1 а.с.215), судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/108-25/10459-ТВ від 14.05.2025 року, які складають 891,40 гривень (том 3 а.с.155), на підставі ч.2 ст.124 КПК України, відповідно до якої суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_22 визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14-30 години 26 травня 2025 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк покарання термін попереднього ув`язнення в рамках даного об`єднаного кримінального провадження з 16-15 години 31 жовтня 2023 року по 29 серпня 2024 року включно, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Зарахувати в строк покарання термін цілодобового домашнього арешту в рамках даного об`єднаного кримінального провадження з 30 серпня 2024 року по 27 вересня 2024 року включно, відповідно до вимог ч.7 ст.72 КК України із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту дорівнюють одному дню позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (за епізодом від 31.10.2023 року), і виправдати, у зв`язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.11.2023 року на вилучений слідчим 20.11.2023 року під час слідчої дії – огляду предмету, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10S», об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, в корпусі блакитного кольору, IME11: НОМЕР_1 ; IME12: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 і знаходиться у неї на відповідальному зберіганні.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів по кримінальних провадженнях у розмірі 1369 (одна тисяча триста шістдесят дев`ять) гривень 40 копійок, стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_6 ) на користь держави.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 10S», об`ємом пам`яті 6/128 ГБ, в корпусі блакитного кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IME12: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 і знаходиться у неї на відповідальному зберіганні, – залишити у ОСОБА_7 за належністю;

- DVD-RW з відеозаписом з приміщення ломбарду, упакований до паперового конверту і приєднаний до матеріалів кримінального провадження, – залишити у матеріалах кримінального провадження;

- диск для лазерних систем зчитування марки «НР», формату DVD-R, об`ємом пам`яті на 4,7 Гб, сірого кольору, упакований до паперового конверту і приєднаний до матеріалів кримінального провадження, – залишити у матеріалах кримінального провадження (том 3 а.с.150-151);

- перемичку керма синього кольору, кріплення у вигляді кулака з середнім пальцем, два кріплення, одне з яких з написом «NEKO», які упаковані до спец.пакету RIC2164596 і передані до камери схову речових доказів ВП №4 ЗРУП, – повернути ОСОБА_8 за належністю (том 3 а.с.152-153, 154).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1