Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №331/3107/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

21.04.2026

Справа № 331/3107/26

Провадження № 2-о/331/191/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

Головуючого – судді Клименко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Владиченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі цивільну справу, в порядку окремого провадження, за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця є донькою ОСОБА_2 , який мешкав в селі Українське Пологівського району Запорізької області. Сімейні відносними підтверджуються свідоцтвом про народження від 21.05.1978 року серії НОМЕР_1 , видане Інженерненською сільською радою Пологівського району Запорізької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Українське Пологівського району Запорізька область помер батько заявниці – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.03.2026 року та довідкою про смерть № С-00188 від 20.03.2026 року.

Також зазначено, що дівоче прізвище заявниці ОСОБА_1 – « ОСОБА_3 », а підставою зміни прізвище стало укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 28.11.1998 року.

У зв`язку з тим, що смерть ОСОБА_2 настала в селі Українське Пологівського району Запорізької області, яке є тимчасово окупованим (згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376), заявниця не має можливості у передбачений законом спосіб зареєструвати факт смерті батька в органах державної реєстрації у зв`язку з тим, що наявні документи не відповідають формі, визначеній законом. Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті є рішення суду.

Звернення заявниці з заявою про встановлення факту смерті особи до суду також обумовлене необхідністю проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про смерть.

З огляду на викладене, просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 в судовому порядку.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилась, звернулась до суду із заявою, в якій просила проводити судовий розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи: Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на викладене.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в заяві, обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на викладене.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як визначено ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 293, п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в т.ч., встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Стаття 317 ЦПК України встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Так, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.05.1979 року, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як на підставу зміни прізвища заявниця посилається на факт укладення шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серіє НОМЕР_3 від 28.11.1998 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після одруження тримала прізвище « ОСОБА_5 ».

З аналізу вищевказаних документів вбачається можливість встановити факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , що у свою чергу, також підтверджує право на звернення до суду з заявою про встановлення факту смерті особи.

Окрім зазначеного, судом встановлено, що згідно копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області 01.04.1999 року, наданої заявницею в якості додатку до заяви, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Успенівка Токмацького району Запорізької області, є громадянином України.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до заяви додано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 20.03.2026 року та довідку про смерть № С-00188 від 20.03.2026 року, виданих (мовою оригіналу) «Территориальным отделом ЗАГС Пологовского района Управления ЗАГС Запорожской области», відповідно до яких датою смерті визначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті – Запорізька область, Пологівський район, с. Українське.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Порядок державної реєстрації смерті регулюється Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VI від 01.07.2010 року та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 18.10.2000 року, зареєстрованого в Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 719/4940.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі, зокрема, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Крім того, пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, с. Українське Пологівського району Запорізької області є тимчасово окупованою територією Російською Федерацією територією України.

При ухваленні даного рішення судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, у своєму висновку Європейський суд з прав людини у справі «Кіпр проти Туречинни», зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, взявши до уваги документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи документи, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

З урахуванням наданих суду документів, а також того, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть, суд, враховуючи вищенаведені положення законодавства, дійшов висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Успенівка Токмацького району Запорізької області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Українське Пологівського району Запорізької області, Україна.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені заявником, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, тому наявні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи – задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Успенівка Токмацького району Запорізької області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Українське Пологівського району Запорізької області, Україна.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В. Клименко