Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №308/2982/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №308/2982/26

Суддя: Шумило Н. Б.

Справа № 308/2982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2037072947 від 02.08.2021 року в розмірі 46 412, 21 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №2037072947, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 42 575,24 грн.

21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТзОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №21/10/22 відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №2037072947 від 02.08.2021 року.

Згідно Договору факторингу №21/10/22 від 21.10.2022, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором становить 46412,21грн., що складається з: заборгованість по тілу кредиту – 42575,24 грн.; заборгованість за відсотками – 5,19 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями – 3831,78 грн.; заборгованість за пенею – 0 грн.

Процесуальні дії по справі, заяви учасників

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.03.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін.

Позивач у судове засідання 22.04.2026 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, 19.03.2026 від представника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Чижик Я.В. через систему «Електронний суд» поступила заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, просять позов задовольнити. щодо проведення заочного розгляду не заперечують.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання 22.04.2026 повторно не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки та SMS-повідомлення на номер телефону вказаний у позовній заяві, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення, розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавала.

Крім того слід зазначити, що за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача рекомендованою кореспонденцією направлялась ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками та повістка, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи наведене а також те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 02.08.2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2037072947, який підписано сторонами.

В п. 1.1. вказаного договору містяться умови кредитування: загальний розмір кредиту – 42575,24 грн. на придбання товару, сплату комісійної винагороди за видачу кредитусплату додаткових послуг («СМС+Довідка»); дата остаточного повернення кредиту – 02 вересня 2022 року; комісія за управління кредитом – щомісячно у розмірі 3% від суми кредиту. В п.1.2 договору визначена фіксована процентна ставка у розмірі 0,01% річних.

У Ддодатку №1 до кредитного договору №2037072947 від 02.08.2021 р. наведено Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, і такий підписано ОСОБА_3 , своєм підписом позичальник підтвердила що з умовами кредитування та з розрахунком загальної вартості кредиту ознайомлена та згодна.

Додано заяву –анкету ОСОБА_3 на отримання кредиту від 02.08.2021 р., Паспорт споживчого кредиту, які підписані сторонами 02.08.2021, та містять основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту, Додаток №1 до Паспорту споживчого кредиту від 02.08.2021, в якому міститься графік платежів, розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту, який також підписано споживачем ОСОБА_3 .

Специфікацією до кредитного договору від 02.08.2021 виданій Шкура Діані Федорівній для пред`явлення ТОВ «АЛЛО», в такій повідомлено, що АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надати кредит згідно даних: кредитний договір № 2037072947 від 02.08.2021 р., дані про кредит: процентна ставка – 0.01%, комісія - 3%, сума кредиту – 40 414.94 грн., термін кредиту – 1 міс., комісія по оформлення кредиту – 1685,30 грн., номер рахунку-фактури 0349-0001492021 від 02.08.2021. Дані про придбані товари: Мобільний телефон НОМЕР_1 , загальна вартість 44 414,94 грн.. Також додано копію рахунку-фактури 0349-0001492021 від 02.08.2021, копія видаткової накладної №0349-006114 про зарахування коштів на поточний рахунок 02.08.2021 на суму 40 414,94 грн. отримувач ОСОБА_3 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2037072947 станом на 21.10.2022 заборгованість ОСОБА_3 становить 46 412, 21 грн., в тому числі: кредит – 42575,24 грн.; відсотки – 5,19 грн.; комісія – 3 831,78 грн

21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» (Клієнт) та ТзОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу №21/10/22. Відповідно до п.1.1. вказаного договору Клієнт передає, а Фактор приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту і стає Кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля заборгованості.

Відповідно до п. 7 Договору факторингу сторони домовились, що ліміт Фінансування по Реєстру Боржників №1 становить 2 031 004 грн. 83 коп. та по Реєстру Боржників №2 – 1 918 524 грн. 18 коп. (п.7.1 договору). Фактор здійснює Фінансування Клієнта шляхом одноразового перерахування суми, що вказана в п.7.1.1 та в п.7.1.2 цього Договору протягом одного банківського дня з дати підписання сторонами цього договору.

21.10.2022 сторонами підписано акти приймання-передачі реєстру боржників №1 та №2 до договору факторингу №21/10/22 від 20.07.2022.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022р., в АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2037072947 від 02.08.2021 на загальну суму заборгованості – 46412,21 грн., з яких: сума заборгованість за тілом – 42575,24 грн., сума заборгованості за відсотками –5,19 грн., сума заборгованості за комісією – 3831,78 грн.

Копією платіжної інструкції №2605 від 21.10.2022 підтверджується, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перерахувало АТ «ОТП Банк» суму коштів в розмірі 2 031 004,83 грн., де в призначенні платежу зазначено оплата зг. з договором факторингу №21/10/22 реєстр номер 1 від 21.10.2022 року, а копією платіжної інструкції №2606 від 21.10.2022, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перерахувало АТ «ОТП Банк» кошти в розмірі 1 918524,18 грн., де в призначенні платежу зазначено оплата зг. з договором факторингу №21/10/22 реєстр номер 2 від 21.10.2022 року.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи 02 серпня 2021 р. між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №2037072947, який підписаний сторонами.

АТ «ОТП Банк» виконало свої обов`язки за вказаним договором, надало кредитні кошти в розмірі 42575,24 грн. відповідачу на придбання товару (мобільний телефон Аррle), що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями рахунку-фактури 0349-0001492021 від 02.08.2021, специфікацією до кредитного договору від 02.08.2021, видаткової накладної №0349-006114 про зарахування коштів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Із доданого розрахунку судом встановлено, що заборгованість відповідача за Кредитним договором № 2037072947 станом на 21.10.2022 становить 46 412, 21 грн., в тому числі: кредит – 42575,24 грн.; відсотки – 5,19 грн.; комісія – 3 831,78 грн

Так, окрім тіла кредиту позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками та комісією, що відображено у вказаному кредитному договорі.

Так, у відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов`язок Позичальника оплачувати їх припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

На підтвердження вимог в частині стягнення процентів, в тому числі їх розміру і порядку нарахування, надано Анкету-Заяву на отримання кредиту, кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, у яких міститься інформація щодо процентної ставки за кредитом та комісії.

Оскільки сторонами було обумовлено у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами та комісії, тому ці умови кредитування вважаються узгодженими сторонами та мають виконуватись позичальником належним чином.

Також, як встановлено судом, 21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» (Клієнт) та ТзОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу №21/10/22, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача на суму заборгованості за кредитним договором № 2037072947 від 02.08.2021.

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимогст. 516 ЦК України.

При цьому, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Діджи фінанс», ні попереднього кредитора.

Так, розрахунком заборгованості підтверджується, що у відповідача наявна заборгованість в розмірі 46412, 21 грн. Будь-яких відомостей та доказів на спростування наявної заборгованості чи наявності такої в іншому розмірі матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість ні позивачу, ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасив, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, відтак новий кредитор має право вимагати його виконання, що свідчить про порушення його прав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором № 2037072947 від 02.08.2021 в розмірі 46 412, 21 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволено, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правничої допомоги №42649746 від 01.07.2025 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ФОП ОСОБА_4 , в якому наведено перелік послуг та ціна, додаткову угоду 2037072947 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01 липня 2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю видане Білецькому Б.М., детальний опис робіт; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025, в якому зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 7000,00 грн.

На підставі викладеного, зважаючи на категорію і складність справи, враховуючи вимоги ст. ст. 133, 137 ЦПК України граничний розмір витрат, обсяг надання послуг та виконану адвокатом роботу (надані послуги), принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 4000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 207, 526, 527, 530, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81,141, 247, 258, 263-265, 266, 274, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №2037072947 від 02 серпня 2021 року в розмірі 46 412 (сорок шість тисяч чотириста дванадцять) грн. 21 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Повне заочне рішення суду складено –22 квітня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило

Оригінал: reyestr.court.gov.ua