Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №307/1075/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1075/26

Провадження № 2-а/307/20/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Рудої Х.Д. (в режимі відеоконференції)

та представника відповідача Фекете Й.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами позовного провадження, встановленого для розгляду окремих категорії термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник Руда Х.Д. 13 березня 2026 року від імені ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № 4283 від 29 грудня 2025 року, винесеної тимчасовим виконувачем обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що становить 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обгрунтування позову посилалася на те, що постановою № 4283 від 29 грудня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на останнього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

Оскаржувану постанову передано на виконання до Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та на даний час на примусовому виконанні у вказаному відділі перебуває виконавче провадження № 80340567 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 гривень.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно до повістки № 5514937 від 21.11.2025, за якою мав належним чином з`явитись на 10:00 годин 01.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення даних, чим порушив абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період.

Оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована з огляду на наступне.

Як зазначено у оскаржуваній постанові, позивач не з`явився до відповідача згідно до повістки № 5514937 від 21.11.2025 року, за якою мав належним чином з`явитись на 10:00 годин 01.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення даних. Разом з тим, позивачу не було відомо про зазначену повістку. Жодного повідомлення, дзвінка на мобільний телефон чи повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» у поштовій скриньці не було.

При цьому доказів протилежного немає.

Окрім цього, позивач уточнив персональні дані, що підтверджується його електронним військово-обліковим документом. Окрім неналежного оповіщення позивача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача допущене також і порушення процедури розгляду справи. Позивач не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Позивач також не отримав постанову по справі, про факт її винесення він дізнався виключно після отримання представником позивача відповіді від Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на адвокатський запит № 27/02/26-1.

Факт не ознайомлення позивача з постановою підтверджується і тим, що у постанові відсутній його, позивача, підпис .

Також, належним чином не повідомивши позивача про розгляд справи та розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відсутності позивача, відповідач не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Також оскаржувана постанова не містить чіткого зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, детально не описано об`єктивну сторону правопорушення, що ставиться у провину позивачу, відсутні докази вчинення правопорушення, а також допущені численні порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є підставою для її скасування.

17 березня 2026 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи, який постановлено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк, подав відзив на позов, в якому зазначив, що процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Відповідно до п. 34 Порядку, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з номером поштового відправлення № R905000002596, зазначеним в квитанції про відправку рекомендованого листа з описом вкладення відправлення було повернене з причини: «за відмовою адресата».

Відповідно до п. 28 Порядку, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (п. 24 Порядку).

ІНФОРМАЦІЯ_4 15 грудня 2025 року направив ОСОБА_1 повідомлення про виклик для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи було призначено на 29 грудня 2025 року о 10:00 у ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак у визначений день та час позивач на розгляд справи не з`явився, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду не подавав та не повідомив відповідача про причини своєї неявки.

Відповідно до ч.6 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

29 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову № 4283 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , якою накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

05 січня 2026 року оскаржувана постанова була направлена позивачу засобами Укрпошти рекомендованим листом з описом вкладення.

Таким чином, на думку відповідача, ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку, не з`явився вчасно в зазначений в повістці строк - чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

19 березня 2026 року представник позивача подала відповідь на відзив у якому зазначила, що повідомлення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 про виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення, що відбудеться 29 грудня 2025 року о 10 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 від 15 грудня 2025 року нібито було надіслано засобами поштового зв`язку, однак опис вкладення до цінного листа відсутній, у зв`язку з чим відсутні беззаперечні докази надіслання листом від 15 грудня 2025 року саме цього повідомлення.

Якщо припустити, що у відправленні за номером R905000006907 знаходилось повідомлення про розгляд справи, то згідно роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошти» за номером R905000006907 відправлення було повернуто відправнику 06.01.2026, тобто після винесення постанови.

Таким чином, не маючи точних даних про сповіщення позивача про розгляд справи, відповідачем вже було винесено спірну постанову, а не відкладено розгляд справи.

Отже, відсутні будь-які докази сповіщення позивача про час та місце розгляду справи саме про адміністративне правопорушення, в результаті чого була винесена спірна постанова про адміністративне правопорушення.

Відтак т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_4 , розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.

Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Представник позивача під час судового розгляду просила поновити строк для оскарження вказаної постанови з підстав зазначених у клопотання та у підтримання позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 – ОСОБА_2 під час судового розгляду просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Годиною І.М. 29 грудня 2025 року винесено постанову № 4283, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень за те, що він не з`явився до відповідача згідно повістки № 5514937 від 21.11.2025, за якою мав належним чином з`явитись на 10:00 годин 01.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, чим порушив абзац 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинено в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 80340567 від 24 лютого 2026 року, державним виконавцем Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фединцем М.М. відкрито виконавче провадження на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №4283 від 29 грудня 2025 року відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення адміністративного штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням доводів представника позивача, що про існування оскаржуваної постанови вона ознайомилася лише 6 березня 2026 року, після її надіслання державним виконавцем на її запит, а тому суд вважає, що строк звернення до суду з адміністративним позовом було пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові вказано, що позивач порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Згідно з п. 28 Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Згідно з п 30-2 Порядку № 560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім`я ОСОБА_1 було сформовано повістку № 5514937 про його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 01 грудня 2025 року на 10 год., яка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за № R905000002596 з описом вкладення на адресу місця проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 .

Із трекінгу відстеження вручення поштового відправлення вбачається, що вказане відправлення повернуто 26 листопада 2025 року відправнику у зв`язку із відмовою адресата від його отримання.

Слід зазначити, що належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову адресата від отримання поштового відправлення є 26 листопада 2025 року.

Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки, позивач був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 01 грудня 2025 року, відтак він порушив абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

Крім того, позивач стверджує, що він не був присутній при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, так як не був повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Так, повідомлення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_5 про виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення, що відбудеться 29 грудня 2025 року о 10:00 год. в ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_1 , надіслано засобами поштового зв`язку.

Згідно фіскального чеку та роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошти» за номером R905000006907 було повернуто відправнику із відміткою «повернуто відправнику за відмовою адресата» 25 грудня 2025 року.

Також оскаржувана постанова, яка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за R905000011943 з описом вкладення на адресу місця проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 .

Згідно фіскального чеку та роздруківки трекінгу відстеження поштового відправлення АТ «Укрпошти» за номером R905000011943 було повернуто відправнику із відміткою «повернуто відправнику за відмовою адресата» 09 січня 2026 року.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас це не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відтак, не заслуговують на увагу суду твердження позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, адже таке спростовується наданими відповідачем доказами.

Аналізуючи зміст оскаржуваної позивачем постанови, суд дійшов висновку, що постанова відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КУпАП та складена уповноваженою на те особою.

Про обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності також вказує те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові. При розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, правильно визначено статтю, якою передбачено відповідальність за вчинення даного правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції статті.

В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова № 4283 від 29.12.2025 відповідає вимогам закону, а відтак вимоги позивача про її скасування є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241- 244, 246, 250 КАС України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня складення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Представник позивача: Руда Христина Дмитрівна, Івано – Франківська область, Калуський район, с. Берлоги, вул. Левицького, 6 «А».

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Представник відповідача: Фекете Йосип Йосипович, ІНФОРМАЦІЯ_9 , Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 49.

Повний текст судового рішення буде складено 20 квітня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас