Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №125/1339/24 — Барський районний суд Вінницької області

125/1339/24

1-кп/125/81/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ;

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42023022420000070 від 13.06.2023, про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бар Вінницької області, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, військовослужбовця, раніше судимого: 29.12.2022 Барським районним судом Вінницької області за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участі: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 стрілець 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , порушуючи вимоги ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положення Військової присяги, статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 337 від 17.09.2020, вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин. Після набрання законної сили вироку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2022 у справі № 125/1833/22, у солдата ОСОБА_3 виник злочинний умисел тимчасово незаконно ухилитися від військової служби, та, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_3 , порушуючи норми вказаних вище нормативно-правових актів, без поважних причин, в умовах воєнного стану, маючи об`єктивну можливість прибути вчасно до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , не з`явився 31.01.2023 до вказаної військової частини для подальшого проходження військової служби. 22.06.2023 працівниками СК ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 затримано на виконання ухвали ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.05.2023.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення частково. Повідомив суду, що після набрання законної сили вироком він прийшов у військову частину, але не погоджувався з тим, що його мали направити у відрядження, вважав, що після вироку має бути виключно у місці дислокації в/ч НОМЕР_1 , тому ОСОБА_3 залишив військову частину та перебував за місцем проживання.

На запитання прокурора обвинувачений суду пояснив, що дійсно писав рапорти у військову частину, щоб його звільнили з військової служби у зв`язку з тим, що він засуджений. Такі рапорти йому порадив та допоміг складати адвокат. На той момент обвинувачений дійсно вважав, що має право на звільнення з військової служби, а вже зараз розуміє, що необхідно було прибути у військову частину, стати на відповідний облік та продовжувати службу.

Під час судових дебатів обвинувачений просив суворо його не карати, урахувати те, що він виконував свій військовий обов`язок, був поранений під час виконання бойового завдання.

Стороною обвинувачення у судовому засіданні були надані такі письмові докази:

- копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 30 від 02.03.2022 про зарахування солдата ОСОБА_3 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- копію витягу із наказу тво командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 160 від 06.06.2023, згідно з яким звільнено з військової служби у запас за підпунктом «в» (у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду) колишнього солдата ОСОБА_3 , стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України, зарахованого у розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил Територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_4 наказом № 134-РС від 23.12.2022;

- копію акту службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 , стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 № 16 від 21.03.2023 з додатками на 30 аркушах, згідно з яким службовим розслідуванням встановлено, що 03.02.2023 до військової частини НОМЕР_1 надійшов вирок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2022 (який набрав законної сили 31.01.2023) щодо ОСОБА_6 , засудженого до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Військовослужбовця поставлено на облік згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 28 від 03.02.2023. 25.01.2023 на адресу ОСОБА_6 було відправлено лист з пропозицією невідкладно з`явитися до командира військової частини НОМЕР_1 для виконання обов`язків, покладених на нього вироком суду. 30.01.2023 до в/ч НОМЕР_1 надійшов рапорт ОСОБА_3 від 23.01.2023 з проханням звільнити його з лав Збройних Сил України, у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, на який в/ч НОМЕР_1 направлено лист № 129 від 07.02.2023 про неможливість задовольнити його вимогу, оскільки ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання. У даному листі було запропоновано ОСОБА_3 невідкладно з`явитися до командира в/ч НОМЕР_1 для виконання обов`язків, покладених на нього вироком суду. Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ОСОБА_3 05.02.2023 було направлено лист, у якому йому вкотре була надана пропозиція невідкладно з`явитися до командира в/ч НОМЕР_1 для виконання обов`язків, покладених на нього вироком суду, з нагадуванням цих обов`язків, а також, надіслано попередження від 05.02.2023 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. На дані листи з пропозиціями з`явитися до командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 не реагував, до в/ч НОМЕР_1 з дня винесення вироку 29.12.2022 по час проведення службового розслідування не повертався, що підтверджується рапортом лейтенанта ОСОБА_8 від 14.02.2023, обов`язки, покладені на нього вироком суду, не виконував та продовжив ухилятися від проходження військової служби, пояснень з цього приводу не надав. Така поведінка засудженого унеможливлює виконання командиром в/ч НОМЕР_1 обов`язків, покладених на нього вироком суду. Згідно з п. 9 Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 337 від 17.09.2020, військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, вважається таким, що не виконує обов`язки, покладені на нього судом у разі, якщо він не виконав хоча б один з обов`язків за відсутності документально підтверджених об`єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати. Згідно з абз. 3 п. 10 Порядку, у разі коли командиру військової частини стало відомо, що військовослужбовець, звільнений від відбування покарання умисно не виконує обов`язки, покладені на нього судом, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, командир військової частини письмово попереджає такого військовослужбовця про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Таке попередження ОСОБА_3 було надіслано 05.02.2023, однак він його проігнорував та продовжував ухилятися від військової служби, порушуючи обов`язки, визначені законом та вироком суду. Згідно з п. 11 Порядку, у разі якщо військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, продовжує не виконувати обов`язки після застосування до нього письмового попередження, командир військової частини надсилає суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування призначеного покарання. Таке клопотання було надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_3 06.03.2023. 16.03.2023 до в/ч НОМЕР_1 надійшло повідомлення суду про призначення на 22.03.2023 судового засідання про розгляд клопотання. Таким чином під час службового розслідування встановлено, що у діянні солдата ОСОБА_6 вбачаються ознаки триваючого злочину за ч. 3 ст. 407 КК України;

- копію ухвали ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.05.2023 (справа № 125/1833/22), якою клопотання командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_9 задоволено. Скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, призначеного йому вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2022 (справа №125/1833/22), у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Ухвала суду набрала законної сили 12.05.2023;

- повідомлення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Барської міської ради № 168 від 07.03.2024, згідно з даними якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звертався за медичною допомогою 30.05.2022 до лікаря-травматолога з приводу консолідованого перелому 3 п`ястної кістки. Також звертався 22.06.2023 з приводу підвищеного кров`яного тиску. Раніше були звернення у 2022 з приводу гіпертонії, неврологічних симптомів, Під наглядом у лікаря психіатра перебував з діагнозом F70.0 – легка розумова відсталість, знятий у 2016 році. У лікаря нарколога на обліку не перебуває;

- повідомлення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_6 » Вінницької обласної ради № 1082 від 20.03.2024, згідно з даними якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , під диспансерним спостереженням у закладі не перебуває, за медичною допомогою у заклад не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував;

- повідомлення КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 », згідно з даними якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 19.03.2024 на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався;

- копію протоколу затримання особи, на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 24.02.2026, відповідно до якого 24.02.2026 о 15:12 ОСОБА_3 було затримано.

Витяг з ЄРДР, постанова про визначення підслідності кримінального провадження та направлення матеріалів досудового розслідування від 13.06.2023, постанова про визначення групи прокурорів від 13.06.2023, постанова про визначення слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні та визначення старшого слідчої групи від 14.06.2023, рапорт прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 від 13.06.2023, копія клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 01.05.2024, копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_8 № 127/14977/24 від 22.05.2024 про надання тимчасового доступу до речей і документів, протокол тимчасового доступу до речей і документів з додатками від 07.06.2024, що надані прокурором, стверджують допустимість доказів, здобутих під час досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду.

Під час судового провадження суд дослідив докази у тому обсязі, як про це просили сторони кримінального провадження. Клопотань про дослідження будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування висунутого ОСОБА_3 обвинувачення учасники судового провадження не заявляли.

Дослідивши і проаналізувавши надані суду докази - кожен окремо, відповідно до вимог ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України, та, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 повністю доведена наданими та дослідженими судом доказами.

За таких обставин, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню за вчинене кримінальне правопорушення. Під час обрання міри покарання обвинуваченому суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, – є тяжким злочином; а також дані про особу обвинуваченого:

– ОСОБА_3 раніше судимий: 29.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_9 за ч. 5 ст. 407 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 04.05.2023 ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_3 за клопотанням командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_9 звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено для відбування покарання, призначеного йому вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2022 (справа № 125/1833/22), у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі; 27.05.2024 звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, що підтверджується даними вимоги ІЦ та матеріалами кримінального провадження;

– ОСОБА_3 одружений, вказаний батьком трьох дітей, що підтверджується даними копій свідоцтв про шлюб та народження дітей;

– згідно з даними довідки військової частини НОМЕР_4 від 16.08.2024 про обставини травми, солдат ОСОБА_3 18.07.2024 одержав травму: ВП (18.07.2024). ВОСП ділянки лівого ліктьового суглоба. ЗТГК. Забійні садна задньої бокової ділянки живота зліва. АКБТ.

Обставин, які, згідно з ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України, пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, - є рецидив злочинів.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 5 ст. 407 КК України – у виді позбавлення волі. Крім того, оскільки злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_3 вчинив під час іспитового строку, то до вказаного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком (ч. 3 ст. 78, ст. 71, ст. 72 КК України).

Аргументи сторони захисту - укладення шлюбу обвинуваченим, визнання батьківства щодо дітей дружини, яке відбулося вже після вчинення другого злочину, та отримання поранення, суд вважає недостатніми для призначення покарання, наближеного до мінімальної межі санкції ч. 5 ст. 407 КК України, з огляду на обставини вчинення злочину та ураховуючи те, що вчинений повторно злочин є злочином проти встановленого порядку несення військової служби під час воєнного стану.

Згідно з абз. 3 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема початок строку відбування покарання.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначено, що попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був затриманий 24.02.2026 та до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який діє і на даний час.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання законної сили вироком суду слід залишити тримання під вартою.

Речові докази, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні, тому дані питання судом не вирішувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України та ст. 65-67, 70, 71, 72 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.12.2022, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк шіть років шість місяців.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення ОСОБА_3 з 24.02.2026 по день набрання вироком законної сили зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання даним вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання законної сили вироком суду, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 20.06.2026, залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання нею копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити обвинуваченому, що він має право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Також роз`яснити обвинуваченому, що він має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції, якщо кримінальне провадження буде розглядатися цим судом.

Суддя