Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №517/1357/25 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/1357/25

Провадження № 2-о/517/8/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судового засідання Грабової І.Г.,

за участю

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Ліпецької В.В.,

заінтересованих осіб: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Ліпецька В.В. звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 18.02.2020 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обгрунтування заяви посилається на те, що заявник ОСОБА_1 познайомилась з ОСОБА_5 у січні 2020 року.

ОСОБА_5 працював у КП «Житлово комунальний сервіс «Порто - Франківський» та йому було надано службове житло за адресою: АДРЕСА_1 , в якому з 18.02.2020 року заявник з ОСОБА_6 почали проживати однією сім`єю, як чоловік та дружина. Вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. ОСОБА_5 з заявником займалися благоустроєм вищезазначеної квартири: робили поточні ремонти, купували предмети домашнього побуту.

Заявник з ОСОБА_6 піклувалися один про одного, проводили разом відпочинок, крім того свята проводили в колі рідних та друзів. Батьки ОСОБА_6 померли, натомість є його рідна сестра - ОСОБА_2 та брати ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Заявник мала з ними дуже гарні та дружні стосунки. Вони разом з ОСОБА_6 відвідували їх сім`ї.

Про відносини заявника з померлим, як чоловіка та дружини свідчать фотокартки. її яких вони зображені з померлим та з родичами.

Заявник та померлий не були одружені та не мали дітей.

Заявник з ОСОБА_6 мали намір створити власну родину але 12.03.2025 року ОСОБА_5 був мобілізований на військову службу за призовом під час мобілізації.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер від отриманих поранень під час виконання бойового завдання.

Зазначає, що вона, як жінка, з якою загиблий ОСОБА_8 проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою має право на призначення та виплату такої одноразової грошової допомоги.

Заявник звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю цивільного чоловіка, але отримання одноразової грошової допомоги не представляється можливим оскільки для її оформлення необхідно встановити, що загиблий ОСОБА_5 та заявник проживали однією сім`єю, без реєстрації шлюбу. Для підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно звернутися до суду.

У зв`язку з цим, у заявника виникла необхідність встановити що ОСОБА_5 проживав однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 то заявник змушена звернутися до суду.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 09.01.2026 провадження у справі № 517/1357/25 відкрито та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с. 43).

Ухвалами суду від 04 лютого 2026 року та 25 лютого 2026 року було витребувано докази (а.с. 61-63, 74-76).

Ухвалою суду від 17 березня 2026 року підготовче провадження по даній цивільній справі № 517/1357/25 закінчено та призначено вказану справу до розгляду по суті (а.с. 92).

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року за заявою представника заявника було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України (а.с. 98).

15 квітня 2026 року від представника Міністерства оборони України до суду надійшла заява, яка мотивована тим, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є безпідставною, необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.

Зазначає, що самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Щодо спільного проживання заявника з померлим зазначає, що спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.

Міністерство оборони вважає, що довідка № 17 від 06.10.2025 видана КП «ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИЙ СЕРВІС «ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ» наявної в матеріалах справи не може бути прийнята до уваги вищевказана довідка в якості належного доказу, адже чинним законодавством України не передбачено, що начальник виробничої дільниці підприємства має повноваження підтверджувати такі обставини.

Імовірний факт проживання за одним адресом ніяким чином не підтверджує того, що між Заявницею та померлим ОСОБА_5 склалися усталені відносини, які б були притаманні саме подружжю.

Також вказує, що у своїй заяві заявниця не надала Суду наявних доказів щодо стану здоров`я, правового статусу (перебування або неперебування на утриманні у померлого) родичів ОСОБА_5 , окрім того що визначила сестру та двох братів як заінтересованих осіб по справі.

При розгляді даної заяви до учасників справи повинні бути залученні всі особи, які вірогідно мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця.

Тому, Міністерство оборони України вважає, що Заявницею не було доведено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доповнювали один одного та між собою узгоджувалися, та при цьому свідчили про факт проживання однією сім`єю, їх спільне проживання як жінки та чоловіка. Також не надані докази того факту, що Заявниця та померлий ОСОБА_5 постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, витрати на харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, разом брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутні підтвердження відносин , які б мали ознаку сімейних.

Просить суд заяву ОСОБА_1 у справі №517/1357/26 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу із померлим ОСОБА_5 – залишити без задоволення (а.с. 107-110).

15 квітня 2026 року від представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Ліпецької В.В. надійшли до суду додаткові пояснення по справі, які мотивовані тим, що вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні можуть бути вирішені в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, якщо між сторонами не існує спору.

Зазначає, що заявниця для отримання грошової допомоги не зверталась до МО України, відмову не отримала, спір про право відсутній.

В даній категорії справ, спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, постанова від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Великої Палати Верховного Суду.

Тому просить суд, задовольнити заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 18.02.2020 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 114-117).

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 у судовому засіданні заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підтримали у повному обсязі і просили суд її задовольнити. Від клопотання про виклик та відповідно допит свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відмовилися.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу визнали у повному обсязі та не заперечували проти їх задоволення.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено наступне. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини справи, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті ушкодження внаслідок дії вибухів та осколків, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 220 від 05 вересня 2025 року (а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18 вересня 2025 року Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 451 (а.с. 10 (зворотня сторона).

Згідно копії сповіщення сім`ї № 1502 від ІНФОРМАЦІЯ_7 від 06.09.2025 року, адресованого ОСОБА_2 , проте, що її брат, солдат ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих поранень під час виконання бойового завдання, в стаціонарі Київської обласної клінічної лікарні в місті Київ, Київської області. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини) (а.с. 12).

Заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є рідними братами, а ОСОБА_2 , яка змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , а.с. 11 зворотня сторона) є їхньою сестрою, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с. 10, 26, 28).

Згідно копії довідки КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» дільниця № 2 Одеської міської ради № 17 від 06.10.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала з 18.02.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вели сумісне господарство (а.с. 5).

Представник заявника у заяві встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу вказує, що батьки ОСОБА_5 померли. Однак у нього є рідна сестра – ОСОБА_2 та брати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , заінтересовані особи по справі.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року за клопотанням представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Ліпецької В.В. витребувано від Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса): копію актового запису про смерть ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ; копію актового запису про смерть ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ; копію актового запису про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; копію актового запису про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію актового запису про державну реєстрацію народження дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 61-63).

Згідно відповіді Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області від 18 лютого 2026 року № 159/24.21-18 вбачається, що в архіві відділ відсутній актовий запис про смерть відносно ОСОБА_14 ; актовий запису про смерть ОСОБА_15 ; про шлюб відносно ОСОБА_14 та про народження відносно ОСОБА_5 . Актовий запис про шлюб відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не був виявлений (а.с. 66).

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року за клопотанням представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Ліпецької В.В. витребувано відЛюбашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Одеській області (м. Одеса) копію актового запису про смерть ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

Витребувано від Звягельського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису про смерть ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

Витребувано від Звягельського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

Витребувано від Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Одеській області (м. Одеса) копію актового запису про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Витребувано від Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Одеській області (м. Одеса) копію актового запису про державну реєстрацію народження дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 74-76).

Згідно копії актового запису про смерть № 9 від 16 січня 2021 року, ОСОБА_15 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 80).

Згідно копії актового запису про смерть № 5 від 21 січня 1989 року, ОСОБА_15 одружився на ОСОБА_16 (а.с. 81).

З відповіді Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області № 287/02-41-21 від 07.03.2026 року вбачається, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про державну реєстрацію шлюбу де ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначений нареченим, а також актових записів про народження, де ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначений батьком дітей відсутні (а.с. 82).

Згідно копії актового запису про смерть № 19 від 29 листопада 2010 року, ОСОБА_14 , померла ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 83).

Суд звертає увагу на те, що ні заявником, ні його представником суду не було надано, а матеріали справи не містять відомостей щодо актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в свою чергу унеможливлює встановлення родинних відносин загиблого з заінтересованими особами та його померлими батьками.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

У порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, визначений у частинах 1 та 2 ст. 315 ЦПК України, та не є вичерпним.

Згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Так, в обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 вказує, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу їй необхідно для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн. гривень.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Так, відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Постанови Кабінет Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1? цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції мають найвищу юридичну силу. Положення законодавства України підлягають тлумаченню та застосуванню з урахуванням цього принципу, а також міжнародних зобов`язань України у сфері прав людини.

Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», практика ЄСПЛ є джерелом права в Україні та підлягає застосуванню судами.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово наголошував, що поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не обмежується лише відносинами, заснованими на шлюбі.

Україна є учасником низки міжнародних договорів, які гарантують захист сімейного життя та забороняють дискримінацію, зокрема: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 8 право на повагу до приватного і сімейного життя; стаття 14 заборона дискримінації); Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (статті 2, 17, 23); Загальна декларація прав людини (статті 2, 12, 16).

Зазначені міжнародні акти вимагають від держави не лише формального невтручання, а й створення ефективних механізмів правового захисту фактичних сімейних відносин.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права й обов`язки.

При цьому Сімейний кодекс України не встановлює вичерпного переліку форм сім`ї, а також не пов`язує саме поняття «сім`ї» виключно з фактом державної реєстрації шлюбу.

Згідно з частиною другою статті 21 Сімейного кодексу України, проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя, однак не заперечує самого факту існування сім`ї як соціального та правового явища. Аналогічний підхід застосовується судами і щодо інших фактичних сімейних відносин.

Згідно зі статтями 315-317 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановлює факти, що мають юридичне значення, якщо такі факти не можуть бути підтверджені в інший спосіб та якщо їх встановлення є необхідним для реалізації прав та законних інтересів особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

Зважаючи на викладене вище і те, що сім`я та сімейні відносини належать до найважливіших сфер правового регулювання, вирішення питання про належність чи неналежність особи до сім`ї, встановлення факту існування сім`ї здатні істотним чином вплинути на обсяг прав на обов`язків суб`єктів правовідносин.

Заявник звертаючись до суду з заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, фактично просить встановити в судовому порядку, та засвідчити судовим рішенням факт створення ними сім`ї, як чоловіка та жінки на підставах не заборонених законом.

У цій справі суд враховує, що за законодавством України, станом на теперішній час, немає іншої альтернативи судовому рішенню про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Факт проживання осіб однією сім`єю спільно, може бути встановлено виключно рішенням суду за наявності до того підстав та належних і достатніх доказів проживання осіб однією сім`єю.

Сімейний Кодекс України (стаття 3) визначає, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Велика Палата Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) надала правовий висновок, згідно якого вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 Сімейного кодексу).

Таким чином, для встановлення в судовому порядку факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу суду потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні поняттю сім`ї, яка є первинним та основним осередком суспільства (ст. 3 СК України).

Законом не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання осіб однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість, достатність таких доказів є обов`язком і компетенцією суду при їх оцінці після безпосереднього дослідження під час судового розгляду.

Так заявник в підтвердження обставин за поданою суду заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу надано суду довідку КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» дільниця № 2 Одеської міської ради № 17 від 06.10.2025 року, якою зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала з 18.02.2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 спільно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вели сумісне господарство.

Вищевказана довідка, на оцінку суду, не є належним та допустимим доказом та не є підтвердженням перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах.

Суд зазначає, що суттєвою умовою для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які можуть підтверджувати обставини відносин як реальних притаманних сімейним відносинам.

Тобто, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти, мають певні права та обов`язки тобто передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків.

В підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю будь яких інших доказів, як то купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчували реальність існування сімейних відносин заявником суду не надано.

Спільні фотокартки, які містяться в матеріалах справи, унеможливлюють суд встановити коло осіб та відносини між ними.

При встановленні факту проживання осіб однією сім`єю обов`язково з`ясовується наявність у осіб взаємних, особистих немайнових і майнових прав та обов`язків. З приводу цих обставин заявником суду не надано належних доказів.

Важливе місце у доказуванні певних обставин у цій категорії справ займають, окрім іншого, також факти спільних подорожей і відпочинку, спільна присутність на святах, показання свідків про відносини людей, які можуть свідчити про наявність ознак, які характеризують і притаманні спільному проживання людей однією сім`єю.

Разом з тим, суд зазначає, що спільні подорожі осіб, самі по собі, не підтверджують факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, а можуть свідчити лише про наявність відповідних відносин, які жодним чином ще не свідчать про обставини ознак створення сім`ї та спільність побуту, про наявність взаємних прав та обов`язків, які притаманні членам сім`ї. Спільні фотографії також не можуть бути визначальною підставою для підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Звертаючись з заявою до суду ОСОБА_1 зазначала, що вона та ОСОБА_5 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм квартири де мешкали, робили поточні ремонти, купували предмети домашнього побуту. Заявник з померлим піклувалися один про одного, проводили разом відпочинок, крім того свята проводили в колі рідних та друзів. Однак, на підтвердження наявності таких обставин в дійсності, заявник та її представник у судовому засіданні відмовилися від допиту свідків, які за їх клопотанням викликалися до суду, тобто докази такого характеру суду заявником не надані.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, навіть надання суду фото з фіксацією теплих відносин між заявником та померлим, дійсно може свідчити про наявність відповідних відносин суб`єктивного характеру між ними, проте сам характер таких відносин не є визначальним для встановлення факту саме проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

При цьому суд зазначає, що наявність ознак самого факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, сімейне життя - це не просто сукупність ознак навіть і підтверджених відповідними фактичними даними на підтвердження характеру такого спільного проживання.

Для встановлення і визнання юридично факту проживання осіб однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на переконання суду, важливе значення має з`ясування місця і часу такого спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки.

Відносини які характеризують проживання людей як спільне проживання однією сім`єю, мають спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 Сімейного кодексу України) виникають, складаються і протікають об`єктивно на протязі відповідного проміжку часу. Створення сім`ї, як процес в житті людей не носить одномоментний характер.

Суд вважає, що для характеру оцінки відносин проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, окрім доказів наявності ознак такого проживання, притаманна усталеність таких відносин, тобто ознака яка може об`єктивно в часі свідчити як про виникнення обставин так і про наявність ознак створення на підставах не заборонених законом реальної сім`ї, а не уявної, тобто обов`язковим повинно бути встановлення наявності таких відносин протягом відповідного часу.

Законодавством чітко не визначено тривалість спільного проживання, котра безсумнівно вказувала на фактичне створення і реальне існування сім`ї.

Проте, такий термін тривалості спільного проживання осіб, ведення ними спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність усталених між сторонами відносин притаманних проживанню чоловіка та жінки однією сім`єю, на переконання суду, має бути достатнім, щоб безсумнівно, за наявності до того належних і достатніх доказів, можливо було стверджувати про наявність усталених стосунків, саме притаманних проживанню чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Так, наприклад, для визначення усталеності стосунків як сімейних в законодавстві України, наприклад (ст. 1264) Цивільного кодексу України визначено право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Сім`я явище суспільне, соціальне, сімейні відносини належать до найважливіших сфер правового регулювання. За положеннями Конституції України (ст. 51 Конституції України) сім`я охороняється державою.

На переконання суду, при встановленні характеру відносин та оцінки обставин проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, обов`язковим є з`ясування наявності відповідного періоду часу, на протязі якого виникають і існують такі відносини направлені на створення сім`ї тобто усталеність таких взаємовідносин людей.

Для встановлення юридичного факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, одних проявів взаємних почуттів - недостатньо. Для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу обов`язковим є встановлення наявності сукупності обставин притаманних проживанню чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Суд вважає, що для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні поняттю сім`ї.

Поняття сім`ї, сімейного життя, за своєю сутністю, як за визначеннями національного законодавства так і за правосвідомістю суду, цілком відповідає загальноприйнятим визначенням сім`ї, в тому числі і з урахуванням положень про сім`ю Європейської Конвенції з основних прав і свобод людини.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово наголошував, що поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в дійсності не обмежується лише відносинами, заснованими на шлюбі.

Оцінюючи надані заявником докази, суд зазначає, що належними доказами проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази на підтвердження спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність усталених між сторонами відносин притаманних проживанню чоловіка та жінки однією сім`єю.

Суд вважає, що заявником, як при зверненні до суду з заявою так і під час судового розгляду, фактично надані для перевірки і оцінки судом поодинокі факти про характер їх взаємовідносини, які на її суб`єктивний розсуд свідчать про обставини створення сім`ї.

Підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є встановлена належними доказами сукупність обставин, які обов`язково повинні мати місце, а не сукупність фактів в підтвердження цих обставин.

Законодавством України, судовою практикою, визначена сукупність обставин які можуть свідчити про проживання людей однією сім`єю в тому числі і без реєстрації шлюбних відносин.

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальним для встановлення факту проживання однією сім`єю є не формальний статус, а сукупність фактичних обставин, зокрема спільне проживання, ведення спільного господарства, спільний побут, взаємна підтримка.

Натомість наявність таких фактичних обставин в сукупності які є обов`язковими при встановленні в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу - заявником ОСОБА_1 належними та достатніми доказами суду не доведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене вище і те, що сім`я та сімейні відносини належать до найважливіших сфер правового регулювання, вирішення питання про належність чи неналежність особи до сім`ї, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу здатні істотним чином вплинути на обсяг прав на обов`язків суб`єктів правовідносин.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, на які посилалася заявник, забезпечивши учасникам судового провадження належну процесуальну процедуру реалізації їх прав і обов`язків, перевіривши під час судового розгляду безпосередньо і оцінивши в сукупності надані докази на предмет їх належності, допустимості і достатності, суд дійшов висновку, що вимоги заявника про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є необґрунтовані, такі, що не підтверджені належними доказами, а отже відсутні у суду і підстави для їх задоволення.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 293, 294, 315-318,354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 квітня 2026 року.

Суддя: