Суд: Роздільнянський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №511/3493/25
Суддя: Гринчак С. І.
Роздільнянський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/3493/25
Номер провадження: 2/511/210/26
16 квітня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді -Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання – Дьяків В.В.,
за участю:
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача- адвоката Магери Р.Ю.,
відповідача- ОСОБА_2 ,
відповідача- ОСОБА_3 ,
відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про визнання батьківства,
встановив:
Короткий зміст позовної заяви.
У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Магери Р.Ю., який діяв на підставі ордера серії ВН № 1574569 від 15.09.2026 року, звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила: визнати, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця села Кам`янка Роздільнянського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилась в м. Кодима Кодимського району Одеської області та внести зміни до актового запису №90 від 20.08.2019 року складеного Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши, що її батьком є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець село Кам`янка Роздільнянського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Вимоги мотивовані тим, що позивач з травня 2018 року по листопад 2022 року постійно проживала разом однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилася донька: ОСОБА_10 .
Запис в актовому запису про народження дитини №90 від 20.08.2019 року, відомості про батька внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв`язку з цим, просила її позовні вимоги задовольнити, визнати ОСОБА_6 батьком дитини і внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
Процесуальні дії.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 27.10.2025 року відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с.41)
25.11.2025 року на адресу суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника Міністерства оборони – Єрмакова А.В. надійшов відзив на позовну заяву.( а.с.49-51)
08.12.2025 року на адресу суду від начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області В.Тарнавської надійшов лист з інформацією, що архівний фонд Кодимського відділу було передано до Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у зв`язку з реорганізацією, тому доцільно змінити одного з відповідача: Кодимський відділ на Балтскій відділ. (а.с.60)
30.01.2026 року представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Магера Р.Ю., подав письмові пояснення. ( а.с.74-75)
09.02.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Магера Р.Ю. подав уточнену позовну заяву (зі зміною процесуального положення сторін у справі та зміни позовної вимоги без зміни предмету та підстав позову). ( а.с.84-87
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду. (а.с.92,93)
Позиції сторін в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_11 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, що відповідають змісту позовних вимог та просила суд їх задовольнити та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник позивача: адвокат Магера Р.Ю., який діяв на підставі ордера серії який діяв на підставі ордера серії ВН № 1574569 від 15.09.2026 року, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_11 підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач: ОСОБА_2 в судовому засіданні, повідомила, що є рідною матір`ю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підтвердила, що їй відомо про те, що ОСОБА_1 народила доньку - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , від її сина, а тому проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні, зазначив, що він є батьком загиблого ОСОБА_6 , та також проти позовних вимог не заперечує.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що також не має заперечень щодо визнання ОСОБА_6 батьком ОСОБА_13 .
Відповідач ОСОБА_14 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток. ( а.с. 71,103)
Відповідач: представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, однак від представника ОСОБА_15 надійшов відзив.
Відповідач: представник Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Відповідач: представник ІНФОРМАЦІЯ_6 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином – в його електронний кабінет, про поважні причини неявки суд не повідомили.( зворотній бік а.с.99)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач з травня 2018 року по листопад 2022 року проживала разом однією сім`єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вели спільне господарство спочатку в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 до серпня 2019 року, а з цієї дати до листопада 2022 року в квартирі АДРЕСА_2 .
За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилась донька ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 20.08.2019 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на підставі актового запису №90. ( а.с.17)
Запис про батька в актовому записі про народження дитини за №90 від 20.08.2019 року вчинено відповідно до ст.135 Сімейного Кодексу України, а саме батька вказано « ОСОБА_16 », що підтверджується Витягом з ДРАЦСГ про державну реєстрацію народження 00052572527 від 23.07.2025 року. ( а.с.18)
На теперішній час, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 загинув, що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №4194 від 23.07.2024 року виданим КНП «МЛЕ та ШМД» Запоріжської міської ради та Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі актового запису №8. ( а.с.8-9,7)
Відповідно до висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №436 від 14.08.2024 року, загиблий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ймовірністю 99,9999 %, таким чином батьківство його практично доведене. ( а.с.10-16)
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правовідносини з приводу встановлення батьківства врегульовані нормами сімейного законодавства.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 126 СК України визначено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Суд, дослідивши надані по справі докази, давши оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_17 у зареєстрованому шлюбі не перебували.
Згідно актового запису про народження №90 від 20.08.2019 року відомості про батька у актовому запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
У рішенні від 19 березня 2019 року Європейський суд з прав людини у справі M. T. v. UKRAINE, № 950/17, § 23 - 24, ЄСПЛ вказав, що усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення. Стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини. Суд встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи. На противагу, стаття 8 Конвенції не була порушена у випадках, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорували при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Суд вважає, що позивачем у справі доведено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку народила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з якою він проживав в фактичних шлюбних відносинах.
Згідно висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи його біологічне батьківство щодо дитини фактично підтверджено.
Оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то є всі підстави для внесення відповідних змін до актового запису про її народження щодо відомостей про нього, як про батька.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Підпунктом 2.13.1 п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
На підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду (п. 2.16.4 Правил).
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Краска проти Швейцарії» від 19 квітня 1993 року визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Зважаючи на те, що батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було записано ОСОБА_16 на підставі зі ст. 135 СК України, а також враховуючи доведеність біологічного батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає необхідним внести зміни до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька.
На підставі викладеного та керуючись статтями 125,126,128,134,135, СК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 4,18,19,48,76- 81,95,211,223,258-259, 263, 265,280-284,288,289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Балтський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про визнання батьківства,- задовольнити.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця села Кам`янка Роздільнянського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилась в м. Кодима Кодимського району Одеської області.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за №90 від 20.08.2019 року, складеного Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, та вказавши, що її батьком є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець села Кам`янка Роздільнянського району Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Запоріжжя та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », ім`я та по батькові дитини, дату та місце народження дитини залишити без змін – ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Кодима Кодимського району Одеської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 21 квітня 2026 року.
Суддя: С. І. Гринчак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua