Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №521/3584/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/3584/26

Номер провадження 3/521/1712/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., розглянувши протокол про порушення митних правил від 03.02.2026 року №0092/UA500000/2026, який надійшов з Одеської митниці Держмитслужби України відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 01.10.2018 виданий органом 2318, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України,

В С Т А Н О В И В :

03.02.2026 року о 12.35 год. в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка» митного поста «Дністровський» Одеської митниці, в напрямку із України в Молдову, на канал руху «зелений коридор» в`їхав легковий автомобіль «VOLVO ХС90», 2016 р.в., номер кузову – НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 (країна реєстрації Україна), під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .

Під час спільного митно-прикордонного контролю, спільно з представником Держприкордонслужби України, прикордонної поліції Р.Молдови та митниці Р.Молдови, при огляді речей, а саме в сумці, що була одягнена на поясі громадянина ОСОБА_1 , яку він пред`явив для огляду, серед особистих речей без ознак приховування від митного контролю було виявлено магазин з патронами згідно маркування на патронах: ВІЙ 9 мм Р.А. – 9 шт; ПС9 9 мм – 2 шт; СОВА П 9 mm – 1 шт; S & B 9 mm P.A. Blanc – 2 шт, у загальній кількості 14 (чотирнадцять) штук., споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. В ході подальшого огляду вищезазначеного автомобілю використовувалися технічні засоби митного контролю (оглядове дзеркало, ліхтар), інших заборонених предметів виявлено не було.

Згідно частини 2 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576 “Про затвердження Положення про дозвільну систему” до предметів, на які поширюється дозвільна система, зокрема, належать: пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.

Відповідно до пункту 12.14 наказу МВС України від 21.08.1998 року № 622 “Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за N 637/3077, вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої, патрони до них громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі дозволів на право перевезення зброї територією України, які видаються МВС України, ГУМВС, УМВС.

Тобто виявлені предмети, а саме: вищевказані патрони у загальній кількості 14 штук, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, згідно ст. 197 Митного кодексу України є обмеженими щодо переміщення через митний кордон України. Дозвільних документів органів МВС України на переміщення через митний кордон України вказаних вище патронів громадянин України ОСОБА_2 до митного контролю не надав.

Згідно до п. 2 статті 366 Митного кодексу України (далі МКУ) канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до п.5 статті 366 МКУ початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно до п.6 статті 366 МКУ громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_2 порушив встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, тобто вчинив недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбачених ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.

Також, відповідно до ст.511 МК України за протоколом про порушення митних правил від 03.02.2026 року №0092/UA500000/2026 було вилучено:

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «ВІЙ 9мм Р.А.» у кількості 9 штук;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «ПС9 9мм» у кількості 2 шт;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «СОВА П 9mm» у кількості 1 шт;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «S & B 9mm P.A.» у кількості 2 шт;

-магазин для патронів, чорного кольору (з ознаками бувшого у використанні) у кількості 1 шт.

За даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил від 03.02.2026 року №0092/UA500000/2026 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, викликався до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі, шляхом поштового направлення судової повістки на адресу, зазначену в протоколі та шляхом розміщення оголошення про виклик особи в судове засідання на веб-сайті Судова влада України. Відповідно до довідки про доставку смс-повідомлення, смс-повідомлення про явку в судове засідання доставлено 14.03.2026 року та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, протокол про порушення митних правил містить підпис ОСОБА_1 , зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.

Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.

За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд його справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Представник митниці Крікунова С.О. у судовому засіданні вважала, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч.3 ст.471 МК України та застосувати стягнення відповідно до санкції вказаної статті. Крім того, просила вирішити питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що особа, стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ч. 3 ст.471 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування предмету, що підпадає під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення/вивезення на митну територію України та які переміщуються громадянами, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив порядок проходження митного контролю, тобто вчинила недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 365 МК України передбачено, що громадяни за умов дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в України (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

Відповідно до ч.2 ст.366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Відповідно до п.5 статті 366 МКУ, початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно до п.6 статті 366 МКУ, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст.196 Митного кодексу України «Заборона щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України» - не можуть бути пропущені через митний кордон України, зокрема товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а також товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ч.1 ст.197 Митного кодексу України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України.

Згідно ч.2 даної статті переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 2 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576 “Про затвердження Положення про дозвільну систему” до предметів, на які поширюється дозвільна система, зокрема, належать: пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.

Відповідно до пункту 12.14 наказу МВС України від 21.08.1998 року № 622 “Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів” зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 р. за N 637/3077, вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої, патрони до них громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі дозволів на право перевезення зброї територією України, які видаються МВС України, ГУМВС, УМВС.

На момент перетину митного кордону України жодних дозвільних документів на переміщення вищевказаного предмета громадянин ОСОБА_1 співробітникам митного органу не надав.

Отже, судом встановлено, що особою вчинено недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, а саме:

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «ВІЙ 9мм Р.А.» у кількості 9 штук;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «ПС9 9мм» у кількості 2 шт;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «СОВА П 9mm» у кількості 1 шт;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «S & B 9mm P.A.» у кількості 2 шт;

-магазин для патронів, чорного кольору (з ознаками бувшого у використанні) у кількості 1 шт.

Відповідно до ч.3 ст.471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами та тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор").

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Викладені вище обставини встановлені при проваджені по даній справі та підтверджуються наступними доказами: протоколом про порушення митних правил, поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання підтверджує обставини викладені в протоколі, іншими доказами у їх сукупності.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накладає стягнення, відповідно до санкції статті, у виді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією товарів порушення митних правил.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

В матеріалах справи наявне пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи (довічно).

Вимогами п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю 2-ї групи.

Таким чином, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Щодо клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.242 МК України та п.9.1 Порядку роботи митного складу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, товари, які зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Відповідно до ст.519 МК України витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи.

Відповідно до ч.1 ст.520 Митного кодексу України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. У даній справі судом уже встановлено вину особи у вчиненні правопорушення, передбаченого Митним кодексом України, а відтак на порушника покладається обов`язок відшкодувати витрати, понесені державою у зв`язку зі зберіганням вилученого товару.

Відповідно до ч.2 ст.520 Митного кодексу України посадові особи митного органу зобов`язані зібрати та додати до справи документи, що підтверджують такі витрати, що й було виконано у даному випадку.

Частиною 3 ст.520 Митного кодексу України встановлено, що порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наведеними вимогами МК України визначено загальний порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил та сам порядок розрахунку таких витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 12 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), встановлено, що при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум. Витрати в справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (далі - винна особа). Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові про накладення стягнення, що зазначено в розділі III Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами).

Розрахунок витрат обчислюється відповідно до Порядку відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами). Відповідно до розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами) витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, відшкодуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику.

Відповідно до аналізу наведених Порядків вбачається, що розрахунок витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування здійснюється за зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, які підлягають поверненню власнику.

Судом встановлено, що за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил від 03.02.2026 року №0092/UA500000/2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією товарів порушення митних правил. Вилучені предмети відповідно до протоколу від 03.02.2026 року №0092/UA500000/2026 визначено конфіскувати в дохід держави та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до постанови суду вилучений товар не підлягає поверненню винуватій особі, тобто його власнику, а судом застосовано конфіскацію вказаного товару. Таким чином відповідно до наведених Порядків витрати відшкодовуються, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику. В даному випадку ОСОБА_1 судом визнано винуватим та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил, що не передбачає повернення цих товарів його власнику.

Крім того, відповідно до вимог п.3 розділу III Порядку відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 (із змінами), на який посилається митний орган, передбачено, що розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили постановою у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів та/або транспортних засобів власнику або вповноваженій ним особі. День видачі зі складу митного органу товарів, транспортних засобів власникам або вповноваженим особам до загального строку при обрахунку витрат не включається.

Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), який передбачає інший порядок розрахунку, а саме, що витрати на зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил та розміщених на складах, що належать митним органам, розраховуються з дня їх фактичного розміщення на цих складах відповідно до Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року № 731. При цьому цей Порядок також стосується тимчасово вилучених товарів у справі про порушення митних правил, якими не є конфісковані товари у даному провадженні у справі про порушення митних правил.

Наведені порядки у своєму розрахунку враховують певні періоди зберігання тимчасово вилучених товарів, транспортних засобів, які різняться між собою, але закінчуються саме моментом їх повернення власнику.

Аналізуючи наведені вимоги законодавства, враховуючи постанову суду про накладення адміністративного стягнення саме у вигляді конфіскації товарів, що не передбачає повернення цих товарів його власнику, а конфіскований товар не є за своєю суттю тимчасово вилученим товаром, якій підлягає поверненню його власнику, тому до вказаного товару не може бути застосовано стягнення витрат за його зберігання, оскільки його повернення власнику не здійснювалося.

За наведених обставини суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання Одеської митниці про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 197, 485, ст.519, 520, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір України», Порядком відшкодування затрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 № 731 (із змінами), суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень з конфіскацією товарів порушення митних правил.

Вилучені речі відповідно до протоколу від 03.02.2026 року №0092/UA500000/2026, а саме:

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «ВІЙ 9мм Р.А.» у кількості 9 штук;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «ПС9 9мм» у кількості 2 шт;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «СОВА П 9mm» у кількості 1 шт;

-патрони споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. На патронах нанесено маркування: «S & B 9mm P.A.» у кількості 2 шт;

-магазин для патронів, чорного кольору (з ознаками бувшого у використанні) у кількості 1 шт. - конфіскувати в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.І.Федоренко