Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №506/619/23 — Окнянський районний суд Одеської області

Суд: Окнянський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Справи в порядку виконання судових рішень у справах про адміністративні правопорушення

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №506/619/23

Суддя: Чеботаренко О. Л.

Окнянський районний суд Одеської області

Справа №: 506/619/23

Провадження № 3-в/506/51/26

П О С Т А Н О В А

20.04.2026 року суддя Окнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали подання т.в.о. начальника ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо вирішення питання, пов`язаного з виконанням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року /справа №506/619/23/ на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.130 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на 15 діб. Постанова набрала законної сили 28 серпня 2023 року.

До суду надійшло подання т.в.о. начальника ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо вирішення питання, пов`язаного з виконанням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вказується про неможливість виконання постанови суду, оскільки згідно отриманої інформації , ОСОБА_1 14 липня 2023 року перетнув державний кордон України і до теперішнього часу до України не повернувся .

Вивчивши подання та надані матеріали, приходжу до такого.

Так, постановою судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року / справа №506/619/23/ на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.3 ст.130 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на 15 діб. Постанова набрала законної сили 28 серпня 2023 року .

Постанова була звернута до виконання та прийнята до виконання ВПД № 2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, однак фактично адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту виконано не було у зв`язку з тим , що згідно із наявною інформацією в ЦП «Аркан» ОСОБА_1 виїхав за межі України 14 липня 2023 року і до теперішнього часу в Україну не повернувся, що не дало змогу виконати постанову суду.

Вказані відомості підтверджуються інформацією Адміністрації ДПС України, яка долучена до матеріалів подання, і станом на час направлення подання інформації про повернення ОСОБА_1 в Україну немає .

Таким чином , з дня набрання постанови суду законної сили минуло більше двох років.

Системний аналіз основних положень КУпАП, в тому числі і розділу V, дає суду підстави для висновку, що незважаючи на власну назву ст. 303 КУпАП, законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка скерована судом до виконання, однак не виконана відповідним органом ,який зобов`язаний в силу закону її виконувати, що в свою чергу надає надзвичайно широкі можливості для зловживань у процесі виконання цих судових рішень, необґрунтовано обмежує права, свободи і законні інтереси осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності та взагалі нівелює завдання КУпАП і зводить нанівець певні засади судочинства, які закріплені у ст. 1, 7, 39, 245, 246, 268, 298, 300, 303, 305 і 326 КУпАП; розділ I Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; ст. 3, 24, 55, 124, 129, 129-1 Конституції України.

Фактична «безстроковість» виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а «необмежений строк виконання» своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації №R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

На національному рівні КСУ в своєму рішенні від 29.06.2010 у справі №17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абз. 3 п.п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 №5 рп/2005 той же Суд вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п.п. 5.4 п. 5).

У справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), рішення від 23.09.1998 (п. 54), Суд наголосив, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія. Вислови «законний» та «згідно з процедурою, встановленою законом», зумовлюють повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права».

В інших рішеннях ЄСПЛ також неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності, зокрема у п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява №17283/02); у п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novikv.Ukraine), заява №48068/06).

Крім того, КСУ у п.3.4, п.3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа №10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).

Як вбачається з матеріалів подання, станом на день звернення з поданням до суду органами Національної поліції України вживалися всі залежні від нього дії, однак постанова суду щодо ОСОБА_1 відбування стягнення у виді адміністративного арешту виконана не була , так як і на час ухвалення постанови суду, і протягом понад двох років останній був відсутній в Україні.

Вжиття всіх процесуальних заходів ,спрямованих на виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП , не призвело до фактичного виконання постанови , однак неможливість її виконання з об`єктивних причин свідчить про необхідність прийняття рішення щодо її виконання . Тому приходжу до висновку про наявність підстав про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, враховуючи те , що з часу набрання законної сили постановою про накладення вказаного адміністративного стягнення на ОСОБА_1 минуло більше двох років,

Керуючись ст.ст. 298, 301, 327 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити подання т.в.о. начальника ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо вирішення питання, пов`язаного з виконанням адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту відносно ОСОБА_1 .

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 діб, накладеного постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 15 серпня 2023 року /справа №506/619/23/ за ч.3 ст. 130 КУпАП , у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області протягом 10 діб з дня її проголошення.

Суддя Чеботаренко О. Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua