Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №752/2462/24 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №752/2462/24

Суддя: Сізов Д. В.

Справа № 752/2462/24

Номер провадження 22-ц/816/1863/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),

суддів Собини О.І., Щербаченко М.В.,

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

у присутності:

представника відповідача – адвоката Яреська Тараса Віталійовича (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Яреська Тараса Віталійовича

на заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 04 грудня 2024 року (суддя Гук Т.Р.), ухвалене у м. Буринь, повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2024 року,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

29 січня 2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду із вказаним з позовом, який обґрунтовано наступними обставинами.

18 лютого 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір позики №5200468.

13 липня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №13-07/2023, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і до ОСОБА_1 за договором позики від 18 лютого 2023 року №5200468 у розмірі 28440 грн, з яких: 9000 грн - кредит; 19440 грн - проценти за користування позикою.

15 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про надання фінансового кредиту №18293-01/2023.

18 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про надання фінансового кредиту №21851-01/2023.

30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30082023/1, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і до ОСОБА_1 :

за кредитним договором від 15 січня 2023 року №18293-01/2023 у розмірі 58490 грн, з яких: 15000 грн - кредит, 43490 грн - проценти за користування позикою;

за кредитним договором від 18 січня 2023 року №21851-01/2023 у розмірі 35816,39 грн, з яких: 9586 грн - кредит, 26230,39 грн - проценти за користування позикою.

21 лютого 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір кредитної лінії №00-6928461.

30 серпня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №30082023/2, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 лютого 2023 року №00-6928461 у розмірі 40612,5 грн, з яких: 10500 грн - кредит, 30112,50 грн - проценти за користування позикою.

26 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про споживчий кредит №7438571.

26 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про споживчий кредит №103127275.

28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28112023, за яким ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і до ОСОБА_1 :

за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №7438571 у розмірі 53185,04 грн, з яких: 10625 грн – кредит; 41660,04 грн – проценти за користування позикою; 900 грн – коміся;

за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №103127275 у розмірі 62152,66 грн, з яких: 10000 грн – кредит; 50652,66 грн – проценти за користування позикою; 1500 грн – комісія.

ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами:

від 18 лютого 2023 року № 5200468 у розмірі 28440 грн,

від 15 січня 2023 року № 18293-01/2023 у розмірі 58490 грн,

від 18 січня 2023 року № 21851-01/2023 у розмірі 35816,39 грн,

від 21 лютого 2023 року №00-6928461 у розмірі 40612,5 грн,

від 26 лютого 2023 року №7438571 у розмірі 53185,04 грн,

від 26 лютого 2023 року №10127275 у розмірі 62152,66 грн, яку товариство просило стягнути з нього на свою користь, а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 04 грудня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами:

від 18 лютого 2023 року № 5200468 у розмірі 28440 грн,

від 15 січня 2023 року № 18293-01/2023 у розмірі 58490 грн,

від 18 січня 2023 року № 21851-01/2023 у розмірі 35816,39 грн,

від 21 лютого 2023 року №00-6928461 у розмірі 40612,5 грн,

від 26 лютого 2023 року №7438571 у розмірі 53185,04 грн,

від 26 лютого 2023 року №10127275 у розмірі 62152,66 грн.

Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 4180,45 грн судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором позики та кредитними договорами, укладеними між ним та первісними кредиторами та вважав, що право позивача, до якого перейшло право вимоги за ними, порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 278696,59 грн.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 09 лютого 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Яреська Т.В. про перегляд вказаного заочного рішення від 04 грудня 2024 року залишено без задоволення.

Відмовляючи у перегляді заочного рішення, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення чи спростовували висновки суду, а доводи, викладені ним в заяві, зводяться до переоцінки доказів, які містяться в матеріалах справи, та незгоди з висновками суду.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаним заочним рішенням суду, сторона відповідача оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційні скарзі, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Посилається на те, що позивач не надав належних і допустимих доказів існування заборгованості, зокрема відсутні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт надання кредитних коштів та їх отримання відповідачем. Надані розрахунки заборгованості є односторонніми документами позивача і не можуть вважатися належним доказом без підтвердження первинними документами. Крім того, вказує на суперечності в рішенні суду: суд встановив одні умови кредитних договорів (зокрема менші суми зобов`язань), але при цьому стягнув значно більші суми, посилаючись лише на витяги з реєстрів боржників і розрахунки позивача, без належного обґрунтування механізму їх формування. У зв`язку з цим апелянт вважає, що рішення підлягає скасуванню, оскільки не відповідає обставинам справи та доказам.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін. Вважає правильним висновок суду про те, що кредитний договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу, як і письмовий, за умови належного підтвердження волі сторін. Підписання такого договору може здійснюватися за допомогою електронного підпису, у тому числі одноразового ідентифікатора (SMS-коду). При цьому важливим є те, що особа самостійно проходить реєстрацію в системі кредитора, подає заявку на отримання кредиту та підтверджує свої дії через отриманий код. Крім того, застосовується принцип презумпції правомірності правочину: будь-який договір вважається дійсним, поки не доведено інше. Отже, саме на позичальника покладається обов`язок довести відсутність своєї волі на укладення договору або наявність порушень, недотримання процедури укладення договору.

Зазначає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє і не може володіти оригіналами первинних документів щодо видачі кредитів, оскільки не є первісним кредитором, а такі документи зберігаються в банках та становлять банківську таємницю. Кредитні кошти надавалися безготівково на картку позичальника через платіжні системи, а операції здійснювались із дотриманням вимог законів про електронну комерцію та платіжні послуги.

Позивач надав суду всі наявні документи, отримані від первісних кредиторів, а також додатково витребував та 08 квітня 2026 року отримав розрахунки заборгованості та підтвердження перерахування коштів за кредитними договорами. Виписки з банківських рахунків надати не може, оскільки не є банком і не має доступу до такої інформації, яка може розкриватися лише клієнту або за рішенням суду. Водночас відповідач не надав доказів, що спростовують отримання коштів або належність йому карток, і фактично не заперечує сам факт отримання кредитів. Заборгованість по спірних кредитних договорах сформована первісними кредиторами. Відповідач не надав доказів погашення боргу, не спростував розрахунок заборгованості та не подав власного розрахунку чи клопотання про призначення відповідної експертизи.

Звертає увагу, що законодавство України не зобов`язує нового кредитора підтверджувати факт направлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Вважає відступлення права вимоги правомірним. Позивач надав належні докази переходу права вимоги (договори, акти, реєстри). Договір факторингу укладено відповідно до законодавства та не порушує прав відповідача.

У зв`язку з викладеним просить прийняти та долучити до матеріалів справи додані до відзиву: розрахунок заборгованості за кредитним договором № 103127275 від 26 лютого 2023 року; платіжне доручення № 60075150 за кредитним договором №103127275 від 26 лютого 2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №7438571 від 26 лютого 2023 року; платіжне доручення №94511913 за кредитним договором №7438571 від 26 лютого 2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №18293-01/2023 від 15 січня 2023 року; інформаційну довідку про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором №18293-01/2023 від 15 січня 2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №21851-01/2023 від 18 січня 2023 року; інформаційну довідку про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором №21851-01/2023 від 18 січня 2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором №00-6928461 21 лютого 2023 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 5200468 від 18 лютого 2023 року; інформаційну довідку про перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором №5200468 від 18 лютого 2023 року. Усі докази підготовлені первісними кредиторами і підписані ЕЦП.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

1. 18 лютого 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №5200468, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) W3144 (а.с.11-15). Вказаним договором передбачено надання 9000 грн позики, на термін до «09» травня 2023 року (80 днів), шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером банківської картки НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 11).

Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики:

акційна – 1,76 % на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання Позичальником умов оплати заборгованості;

базова – 2,2 % на день, застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього. Договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної Додаткової угоди, укладеної Сторонами цього Договору.

основна – 3 % на день, застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього Договору.

За кожен день неправомірного користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику в розмірі: 1.01% від залишку заборгованості за сумою позики (п 6.2).

У розділі 11 «Реквізити та підписи сторін» вказані ідентифікаційні дані позичальника, зокрема місце проживання, РНОКПП, номер паспорта і номер телефону.

Також ОСОБА_1 підписано паспорт позики за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору t83477.

1.1 13 липня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №13-07/2023, за умовами якого ТОВ «Маніфою» за плату відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику) та інші платежі, право одержання яких належить клієнту (т. 1, а.с. 23-25).

Згідно із актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №13-07/2023 від 13 липня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 1467 (т. 1, а.с. 26).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №5200468 у розмірі 28440 грн, з яких: 9000 грн - кредит; 19440 грн - проценти за користування позикою (т. 1, а.с. 27).

Надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 лютого 2023 року №5200468 (т. 1, а.с. 28).

2. 15 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №18293-01/2023, підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0153 (т. 1, а.с. 33-34). Вказаним договором передбачено надання кредиту у розмірі 15 000 грн строком на 25 днів, до 08 лютого 2023 року, процентна ставка за користування кредитом – 1 % на добу. Клієнт має право відстрочити виконання зобов`язання на строк 10/20 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного нижче розрахунку: 10 днів – 3 % на добу від тіла кредиту; 20 днів – 1,9 % на добу від тіла кредиту (п. 3.3.3). Додатком №1 до вказаного кредитного договору визначено графік платежів (т. 1, а.с. 39).

08 лютого 2023 року на підставі раніше поданої заявки на відстрочення виконання зобов`язання за вказаним договором між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору про надання фінансового кредиту №18293-01/2023 від 15 січня 2023 року.

Сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 20 днів, тобто до 27 лютого 2023 року. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості становить 18750 грн. Клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: строк на який укладено кредит – 20 днів; сума кредиту – 15000 грн; процентна ставка за день користування – 1 %; сума відсотків за користування кредитом – 3750 грн; до оплати (всього) – 18750 грн. Додаткову угоду підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W971 (т. 1, а.с. 37).

3. 18 січня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №21851-01/2023, підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W9698. Вказаним договором передбачено надання кредиту у розмірі 11300 грн строком на 25 днів, до 11 лютого 2023 року; процентна ставка за користування кредитом – 1 % на добу. Клієнт має право відстрочити виконання зобов`язання на строк 10/20 днів, сплативши для цього проценти відповідно до наведеного нижче розрахунку: 10 днів – 2,94 % на добу від тіла кредиту; 20 днів – 2,24 % на добу від тіла кредиту (а.с. 40-41). Додатком №1 до вказаного кредитного договору визначено графік платежів (т. 1, а.с. 42).

11 лютого 2023 року підставі раніше поданої заявки на відстрочення виконання зобов`язання за вказаним договором між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору про надання фінансового кредиту №21851-01/2023 від 18 січня 2023 року.

Сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором на 10 днів, тобто до 20 лютого 2023 року. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості Клієнта становить 9873,58 грн. Клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого Графіка розрахунків: строк на який укладено кредит – 10 днів; сума кредиту – 9586 грн; процентна ставка за день користування – 1 %; сума відсотків за користування кредитом – 387,58 грн; до оплати (всього) – 9873,58 грн. Додаткову угоду підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W952 (т. 1, а.с. 43).

3.1 30 серпня 2023 року між ТОВ «Інвеструм груп» та ТОВ «ФК ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30082023/1, за умовами якого ТОВ «Інвеструм груп» за плату відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику) та інші платежі, право одержання яких належить Клієнту (т. 1, а.с. 46-48).

Згідно із актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №30082023/1 від 30 серпня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 4967 (т. 1, а.с. 49).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №18293-01/2023 у розмірі 58490 грн, з яких: 15000 грн – кредит; 43490 грн – проценти за користування грошима, а також за кредитним договором №21851-01/2023 у розмірі 35816,39 грн, з яких: 9586 грн – кредит; 26230,39 грн – проценти за користування грошима (т. 1, а.с. 50).

4. 21 лютого 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-6928461, підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3114F. Вказаним договором передбачено встановлення кредитного ліміту 10500 грн на строк 120 днів (до 21 червня 2023 року), шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 58-60).

Передбачено тип процентної ставки:

знижена – 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначено п.1.3.1. даного Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування Кредитом, тобто з 1 по 20 день включно;

стандартна – 2,5 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування по день повернення кредиту;

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 500 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику. Тобто, позичальнику перераховується кредитодавцем сума кредиту 10 000 грн, за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту.

Додатком №1 до договору визначено графік платежів (т. 1, а.с. 61).

4.1 30 серпня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30082023/2, за умовами якого ТОВ «Качай гроші» за плату відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику) та інші платежі, право одержання яких належить клієнту (т. 1, а.с. 62-63).

Згідно із актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №30082023/2 від 30 серпня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 4537 (т. 1, а.с. 64).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-6928461 у розмірі 40612,5 грн, з яких: 10500 грн – кредит; 30112,5 грн – проценти за кредитом (т. 1, а.с. 65).

Наданого розрахуноку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 лютого 2023 року №00-6928461 (т. 1, а.с. 66).

5. 26 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7438571, підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором z89551. Вказаним договором передбачено надання кредиту у розмірі 15 000 грн строком на 105 днів до 11 червня 2023 року, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером банківської картки НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 70). Вказаним договором передбачено такі умови:

пункт 1.5.1 - комісія за надання кредиту у розмірі 900 грн, яка нараховується за ставкою 6 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту;

пункт 1.5.2 – проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2025 грн, які нараховуються за ставкою 0,9 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду;

пункт 1.5.3. – проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 40500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду;

пункт 2.2.2. – нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3. Договору.

Додатком №1 до договору є графік платежів, а Додатком №2 – підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту (т. 1, а.с. 75).

6. 26 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103127275, підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором s73548. Вказаним договором передбачено надання кредиту у розмірі 15000 грн строком на 105 днів до 11 червня 2023 року, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером банківської картки НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 89). Вказаним договором передбачено такі умови:

пункт 1.5.1. – комісія за надання кредиту: 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту;

пункт 1.5.2. – проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3375 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду;

Додатком №1 до договору є графік платежів, а Додатком №2 – підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту (т. 1, а.с. 94, 95).

6.1 28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28112023, за яким ТОВ «Мілоан» за плату відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику) та інші платежі, право одержання яких належить Клієнту (т. 1, а.с. 77-79).

Згідно із актом прийому-передачі Реєстру боржників №1 за договором факторингу №28112023 від 28 листопада року ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв Реєстр боржників №1 кількістю 2450 (т. 1, а.с. 80).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 до договору факторингу №28112023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7438571 у розмірі 53185,04 грн, з яких: 10625 грн - кредит; 41660,04 грн – проценти за користування кредитом; 900 грн - комісія (т. 1, а.с. 81).

Наданого розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №7438571 (т. 1, а.с. 82).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до договору факторингу №28112023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №103127275 у розмірі 62152,66 грн, з яких: 10000 грн – кредит; 50652,66 грн - проценти за користування кредитом; 1500 грн – заборгованість за комісією (т. 1, а.с. 96).

Наданого розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №103127275 (т. 1, а.с. 97).

Щодо прийняття апеляційним судом доданих до відзиву на апеляційну скаргу доказів

Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 квітня 2021 року в справі № 279/11692/15-ц зазначено, що «тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову у їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».

Обмеження у можливості надання доказів до суду апеляційної інстанції переслідує не мету створення перешкод у поповненні доказової бази у справі, а, навпаки, має на меті забезпечення максимально повного подання доказів шляхом підвищення активності осіб, які беруть участь у справі, при її розгляді у суді першої інстанції та відповідальність за свої дії в процесі захисту права.

Проте зазначене слід відрізняти від випадків, коли в особи, яка надає нові докази до апеляційного суду, відсутня недобросовісність дій. При цьому процес судового доказування є цілісною системою. Тому недопущення у деяких випадках доказу з формальних підстав руйнує цю систему. Принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства покладають певні права та обов`язки на кожного учасника справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про отримання ним лише 08 квітня 2026 року від первісних кредиторів доказів про перерахування відповідачеві кредитних коштів та розрахунків заборгованості за вказаними кредитними договорами. Вказує, що ці докази були підписані відповідними електронними підписами первісних кредиторів.

Із доданих до відзиву додатків не можливо встановити, коли позивач отримав зазначені письмові докази, однак із дат їх формування та долучених протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що одна частина вказаних доказів підписана електронними підписами від 27 грудня 2024 року, а інша - електронним підписами від 21 березня 2024 року, тобто вже після звернення до суду з позовом - 29 січня 2024 року.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач, крім іншого, посилався на факт укладення кредитних договорів та отримання кредитних коштів, тому в силу положень частини 2 статті 83, частини 5 статті 177 ЦПК України зобов`язаний був додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Разом із тим, до позовної заяви додано перелік документів та доказів, які, на його думку, підтверджували позовні вимоги. Відповідачем в суді першої інстанції зазначені позовні вимоги не заперечувалися, хоча про розгляд справи він був обізнаний та отримував усі необхідні процесуальні документи, про що свідчать довідки про доставку електронних документів у системі «Електронний суд» (т. 1, а.с. 135, 140, 142, 148, 153) та рекомендоване повідомлення про вручення відправлення (т. 1, а.с. 151).

Із наданих позивачем разом із відзивом на апеляційну скаргу доказів, про прийняття яких ідеться у клопотанні, вбачається, що такі докази є документами, які підтверджують обставини, на які посилається позивач та заперечуються відповідачем в апеляційній скарзі, мають виключне значення для правильного вирішення цієї справи, тому колегія суддів вважає наявними обставини для прийняття апеляційним судом вказаних доказів, як таких, що були отримані позивачем шляхом витребування від первісних кредиторів під час розгляду справи місцевим судом (див.: постанову Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 344/11813/14-ц, постанову Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 640/3075/17).

18 лютого 2023 року ТОВ ФК «Вей фор пей» за дорученням ТОВ «Маніфою» перерахувало на карту № 5375 хххх хххх 8051 – 9000 грн (т. 2, а.с. 56)

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2023 року №5200468 вбачається, що заборгованість за цим договором становить 28440 грн, з яких: 9000 грн - кредит; 19440 грн - проценти за користування позикою (т. 2, а.с. 55).

18 січня 2023 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору з ТОВ «ФК «Інвеструм» на переказ коштів перерахувало на карту № НОМЕР_2 хх хххх 1216 – 11 300 грн (т. 2, а.с. 62).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2023 року №21851-01/2023 вбачається, що заборгованість за цим договором становить 35816,39 грн, з яких: 9586 грн – кредит; 26230,39 грн – проценти за користування грошима (т. 2, а.с. 58).

15 січня 2023 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі договору з ТОВ «ФК «Інвеструм» на переказ коштів перерахувало на карту № НОМЕР_2 хх хххх 1216 – 15 000 грн (т. 2, а.с. 67).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2023 року №18293-01/2023 вбачається, що заборгованість за цим договором становить 58490 грн, з яких: 15000 грн – кредит; 43490 грн – проценти за користування грошима (т. 2, а.с. 63).

26 лютого 2023 року ТОВ ФК «Контрактовий дім» за платіжним дорученням від ТОВ «Мілоан» перерахувало на карту № НОМЕР_3 хх хххх 8051 – 15 000 грн, за договором №7438571 (т. 2, а.с. 70).

Надано розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №7438571 (т. 2, а.с. 68).

26 лютого 2023 року ТОВ ФК «Контрактовий дім» за платіжним дорученням від ТОВ «Мілоан» перерахувало на карту № НОМЕР_3 хх хххх 8051 – 15 000 грн, за договором № 103127275 (т. 2, а.с. 76).

Надано розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2023 року № 103127275 (т. 2, а.с. 73).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 526, частиною 1 статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 12 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі № 243/7840/15).

Як вбачається із матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції, що вказані кредитні договори укладені в електронній формі та підписані позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорах.

Сторона відповідача оспорює факт укладення кредитних договорів, вказуючи, що товариством не надано доказів їх укладення та отримання коштів, однак колегія суддів вважає доводи представника відповідача у своїй більшості безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

На виконання умов п`яти вказаних кредитних договорів від 18 лютого 2023 року № 5200468, від 15 січня 2023 року № 18293-01/2023, від 18 січня 2023 року № 21851-01/2023, від 26 лютого 2023 року №7438571, від 26 лютого 2023 року №10127275, позивачем надано докази проведених первісними кредиторами перерахувань на зазначені у цих договорах карткові рахунки відповідача, зокрема:

18 лютого 2023 року ТОВ ФК «Вей фор пей» за дорученням ТОВ «Маніфою» перерахувало на карту № 5375 хххх хххх 8051 – 9000 грн (т. 2, а.с. 56);

Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами, зокрема не надав доказів того, що вказані кредитні карти йому не належать, або за належними йому вказаними картами зазначені суми коштів не надходили. Долучені до заяви про перегляд заочного рішення відомості про належність йому однієї банківської карти у АТ «Універсал банк» та однієї карти у АТ «Сенс банк» не спростовують зазначеного.

Також відповідач не звертався і до апеляційного суду з клопотанням про витребування відомостей від банківських установ-емітентів щодо з`ясування належності вказаних карток та отримання виписок по зазначених рахунках тощо.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 січня 2019 року (справа №526/405/13) тривале невчинення будь-яких дій, спрямованих на розірвання кредитного договору або визнання його недійсним, а також користування кредитними коштами та здійснення відповідачем платежів у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором, свідчать про визнання такого кредитного договору укладеним.

Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем доведено факт укладання вказаних кредитних договорів та виконання кожним із кредитодавців обов`язку з надання позичальнику кредитних коштів по п`яти з них. Подані товариством докази в їх сукупності є достатніми та переконливими для встановлення наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин за цими кредитними договорами.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу кредиту за договором кредитної лінії від 21 лютого 2023 року № 00-6928461, укладеним між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , тобто відсутні докази про зарахування кредитором на рахунок відповідача визначеної у кредитному договорі суми коштів – 10 000 грн (10 500 грн – 500 грн комісії) і питання про витребування таких доказів ні перед судом першої, ні перед судом апеляційної інстанції не порушувалося.

Встановлення цієї обставини вказує на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за таким кредитним договором, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Факт переходу до позивача прав вимоги за вказаними кредитними договорами до боржника ОСОБА_1 підтверджується відповідними договорами факторингу, складеними на їх виконання Актами прийому-передачі Реєстру боржників, Реєстрами боржників та стороною відповідача в апеляційній скарзі не оспорюється.

Судом встановлено, що на спростування правильності розрахунків щодо нарахування процентів за користування грошовими коштами та доводів про наявність заборгованості за кредитним договором, стороною відповідача належних та допустимих доказів, зокрема власних контррозрахунків, суду не надано.

Щодо положень кредитних договорів, якими передбачено комісію

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена комісія, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». До подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа № 204/224/21).

У справі, яка переглядається, встановлено, що два договори про споживчий кредит від 26 лютого 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 містять такі умови: договір №7438571 містить пункт 1.5.1 - комісія за надання кредиту у розмірі 900 грн, яка нараховується за ставкою 6 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; договір №103127275, пункт 1.5.1. – комісія за надання кредиту: 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Тобто передбачена необхідність внесення плати за послугу, пов`язану з наданням кредиту, що по суті є основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якої здійснюється за окрему плату.

При цьому в кредитних договорах не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитор встановив разову комісію.

Таким чином, враховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пунктів 1.5.1 кредитних договорів від 26 лютого 2023 року №7438571 та №103127275 щодо обов`язку позичальника одноразово в момент видачі кредиту сплатити комісію за його надання, є нікчемними відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи викладене сума боргу за вказаними кредитними договорами підлягає зменшенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги сторони позивача

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).

За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором із ТОВ «Качай гроші» від 21 лютого 2023 року № 00-6928461 у розмірі 40 612,5 грн скасуванню, а в частині визначеної до стягнення суми та в частині розподілу між сторонами судових витрат – зміні. У зв`язку з викладеним позов підлягає частковому задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №7438571 у розмірі 52 285,04 грн, за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №103127275 у розмірі 60 652,66 грн.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Щодо стягнення (розподілу) витрат на професійну правничу допомогу

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно із частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, крім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У статті 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат передбачено, що віднесено до їх складу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 3 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям (див.: пункти 139-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Отже подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

В апеляційній скарзі сторона відповідача просить стягнути з іншої сторони витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 7000 грн, яка надавалася ОСОБА_1 адвокатом Яреськом Т.В. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 23 грудня 2024 року (т. 2, а.с. 11).

На підтвердження факту надання правничої допомоги надано копію додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 23 грудня 2024 року, копію розрахункової квитанції про отримання гонорару від 25 лютого 2026 року у розмірі 7000 грн, копію акту приймання-передачі послуг від 02 березня 2026 року № 1 на суму 7000 грн, у якому зазначено надання правничої допомоги щодо апеляційного оскарження рішення суду у справі №752/2462/24, копію детального опису робіт згідно з договором про надання правової допомоги від 02 березня 2026 року, копію ордеру на надання ОСОБА_1 правничої допомоги в Сумському апеляційному суді, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 2, а.с. 11-14).

Із огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених вимог (на 15,45 %) стягненню з позивача підлягає 1081,5 грн (7000 грн х 15,45 %) судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Щодо стягнення (розподілу) судового збору

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Зважаючи на часткове (на 84,6) задоволення позову:

із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні з позовом судовий збір у розмірі 3536,66 грн (4180,45 грн х 84,6%),

із позивача на користь відповідача підлягає стягненню сплачений при зверненні з заявою про перегляд заочного рішення у розмірі 74,85 грн (484,48 х 15,45 %);

провівши взаємозалік, остаточно за розгляд справи в суді першої інстанції із відповідача на користь позивача підлягає 3461,81 грн (3536,66 грн - 74,85 грн) судового збору.

Також у зв`язку із частковим (на 15,45 %) задоволенням апеляційної скарги, із позивача на користь відповідача підлягає стягненню 775 грн (5016,54 грн х 15,45 %) судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції

Керуючись статтями 367-369, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Яреська Тараса Віталійовича задовольнити частково.

Заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 04 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 лютого 2023 року № 00-6928461 у розмірі 40 612,5 грн скасувати та ухвалити нове рішення.

Заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 04 грудня 2024 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №7438571, за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №103127275 та в частині розподілу судових витрата змінити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором від 21 лютого 2023 року № 00-6928461 у розмірі 40 612,5 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №7438571 у розмірі 52 285,04 грн,

за кредитним договором від 26 лютого 2023 року №103127275 у розмірі 60 652,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3461,81 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 775 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції та 1081,5 грн на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена «21» квітня 2026 року.

Головуючий (суддя-доповідач) Д.В. Сізов

Судді О.І. Собина

М.В. Щербаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua