Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №515/1406/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2268/26

Справа № 515/1406/24

Головуючий у першій інстанції Рязанова К.Ю.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сєвєрової Є.С. (суддя – доповідач),

Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач – керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації,

відповідач - Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 ,

третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Національний природний парк «Тузловські лимани»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року у складі судді Рязанової К.Ю.,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року, керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації до Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Національний природний парк «Тузловські лимани» про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Короткий зміст заяви про призначення експертизи

05 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому відповідач просив суд призначити комплексну земельно-технічну та землевпорядну експертизу у справі, поставивши на вирішення експертів такі питання: чи відповідає розроблена та затверджена документація із землеустрою від 2006 року щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5125085600:04:001:0260 гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального дачного будинку за адресою: с. Лебедівка, Тузлівська сільська рада, Татарбунарський район (нині Білгород-Дністровський), Одеська область вимогам діючого на той момент законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? За рахунок яких земель була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260? Де саме знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 на території населеного пункту або за межами населеного пункту? Хто є розпорядником землі за рахунок якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260? Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська 8).

Клопотання обґрунтоване тим, що предметом спору є земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 площею 0,0210 га за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Лебедівка, щодо якої виникли питання, пов`язані з передачею у власність - гр. ОСОБА_2 . Для правильного та всебічного розгляду справи необхідне з`ясування обставин, що вимагають спеціальних знань у сфері земельних відносин, зокрема щодо технічних характеристик земельної ділянки, її меж, можливого її розташування на території де б вона не могла бути сформована та передана у власність та ін.; відповідності землевпорядної документації нормам законодавства.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи задоволено. Призначено у справі судову земельно-технічну (землевпорядну) експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи відповідає розроблена та затверджена документація із землеустрою від 2006 року щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5125085600:04:001:0260 громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального дачного будинку за адресою: с. Лебедівка, Тузлівська сільська рада, Татарбунарський район (нині Білгород-Дністровський), Одеська область вимогам діючого на той момент законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування?

2. Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

3. За рахунок яких земель була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260?

4. Де саме знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 на території населеного пункту або за межами населеного пункту?

5. Хто є розпорядником землі за рахунок якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260?

Проведення судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8), попередивши експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України. Витрати по проведенню судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 . Провадження у справі до закінчення проведення експертизи – зупинено.

Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи доводи клопотання, предмет позову, обов`язок суду забезпечувати сторонам здійснення їх права на подання доказів на підтвердження своїх посилань та заперечень, а також ту обставину, що для вирішення справи потрібні спеціальні знання, у даній справі, необхідно провести судову земельно-технічну (землевпорядну) експертизу для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Одеської обласної прокуратури за рахунок відповідачів.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, щожодних мотивів прийнятого рішення, окрім посилань на норми законодавства, судом не наведено. Судом першої інстанції лише зазначено про те, що враховуючи підстави поданого позивачем клопотання про призначення експертизи, і те, що призначення експертизи спрямоване на отримання даних, які необхідні для підтвердження правомірності набуття права власності на земельну ділянку. Зокрема відповідач зазначає, що у публічній частині кадастрової карти, спірна земельна ділянка розташована за межами території Національного природного парку «Тузловські лимани», про що також зазначається у листі Держгеокадастру. При цьому суд, безпідставно, на думку позивача, відхилив доводи щодо того, що в матеріалах справи наявна вся інформація необхідна для вирішення спору, і призначення експертизи лише збільшить тривалість розгляду справи, з огляду на те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, у матеріалах справи відсутні відомості щодо точних координат спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості надати до суду висновок експерта здійснений на його замовлення, однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач такий висновок до суду першої інстанції не надав, а також не зазначив про неможливість надання висновку експерта здійсненого на його замовлення.

Явка сторін в апеляційній інстанції

16.04.2026 від представника Національного природного парку «Тузловські Лимани» надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Представник зазначав, що апеляційну скаргу прокуратури підтримують, та просив її задовольнити.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації не підлягає задоволенню.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення у справі судову земельну-технічну (землевпорядну) експертизу, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з подання відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлених законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтями 102, 103, 104, 107 ЦПК України передбачено, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза-це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта, скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Тобто позивачем оспорюється правомірність передання у власність земельної ділянки.

Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі.

У разі, коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суд має призначити експертизу, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів критично відноситься до доводів апелянта, щодо порушення його права на розгляд і вирішення спору протягом розумного строку, оскільки саме по собі призначення в справі експертизи не свідчить про намагання сторони, яка заявила відповідне клопотання, затягнути розгляд справи. Крім того, чинним законодавством визначено строки проведення судових експертиз.

Доводи апелянта про те, що вирішити питання, поставлені експерту можливо без застосування спеціальних знань не заслуговують на увагу, оскільки це буде суперечити ст. 103 ЦПК України.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спірна земельна ділянка не могла передаватись у приватну власність, оскільки належать до земель державного лісового фонду та щодо неї встановлений спеціальний правовий режим.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5125085600:04:001:0260 знаходиться в межах населених пунктів с. Лебедівка та не відноситься до земель державного лісового фонду.

Таким чином, обставини, які відповідач ОСОБА_1 прагне з`ясувати в результаті проведення судової земельно-технічної експертизи, стосується предмета доказування та мають істотне значення для правильного вирішення спору. Перевірка вказаної обставини потребує спеціальних знань.

Оскільки для з`ясування обставин розташування меж земельних ділянок необхідні спеціальні знання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення експертизи.

Твердження апелянта на те, що в матеріалах справи наявна вся інформація необхідна для вирішення спору, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до наданих сторонами справи доказам, відповідач заперечує розташування земельної ділянки в межах земель лісогосподарського призначення.

Відтак, для перевірки відповідності меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) межам земельних ділянок згідно каталогу координат, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сторони в цивільному процесі мають законне право подати клопотання про призначення експертизи. Це право ґрунтується на засадах змагальності, дозволяючи учасникам обґрунтовувати свою позицію спеціальними знаннями. Клопотання подається у письмовій або усній формі, а остаточне питання для експертизи визначає суд.

З огляду на що, доводи апеляційної скарги про ненадання до суду експертизи на замовлення сторони справи, не є перешкодою для призначення судової експертизи у ході розгляду справи.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність призначення у даній справі судової земельно-технічної (землевпорядної) експертизи, та зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

У суду апеляційної інстанції відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про призначення у справі відповідної експертизи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому її треба залишити без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи у справі є законною та обґрунтованою. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги у суду апеляційної інстанції відсутні.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної держаної адміністрації залишити без задоволення.

Ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 21.04.2026

Головуючий: Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе