Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №523/25102/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/942/26

Номер справи місцевого суду: 523/25102/25

Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. В порядку ст.40-1 КУпАП, стягнено зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 665,60 гривень, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Не погодившись з даною постановою, 06 квітня 2026 року адвокат Крамной С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року, мотивуючи поважністю пропуску строку на апеляційне оскарження тим, що ОСОБА_1 на даний момент перебуває на військовій службі та не мав змоги вчасно ознайомитися з оскаржуваною постановою.

Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Оскаржувана постанова винесена 20 березня 2026 року, а тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 30 березня 2026 року.

Щодо тверджень скаржника про те, що ОСОБА_1 на даний момент перебуває на військовій службі та не мав змоги вчасно ознайомитися з оскаржуваною постановою, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Так, дійсно до апеляційної скарги долучено копію військового квитка з відміткою про те, що ОСОБА_2 у період з 06 по 18 березня 2026 року дійсно пройшов блок лідерства та підсумковий контроль у бойового медика взводу, ВОС-878 (а.с.68). Також долучено відповідний сертифікат серій МО №15760/26 від 18.03.2026 (а.с.67).

Проте суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідне навчання проходило у період з 06 по 18 березня 2026 року, однак постанова винесена 20 березня 2026 року, а тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 30 березня 2026 року.

Тобто у період з 20 по 30 березня 2026 року ОСОБА_2 до проходження навчання/тренінгів не залучався.

В свою чергу саме по собі перебування ОСОБА_1 на військовій службі, що призвело до неможливості вчасно ознайомитися з матеріалами справи не заслуговують на увагу з огляду на те, що під час розгляду у суді першої інстанції від імені ОСОБА_1 та в його інтересах брав участь захисника Крамной С.С., який належним чином був сповіщений про дату час та розгляду справи, призначеної на 20 березня 2026 року (а.с33-34).

Крім того 20 березня 2026 року захисник Крамной С.С. здійснив підключення до судового засідання в режимі відеоконференції, однак його участь у розгляді справи виявилася неможливою у зв`язку з технічними перешкодами з його боку, а саме відсутністю належної якості аудіозв`язку, що унеможливило участь захисника під час судового розгляду справи.

Проте, після проведення судового засідання 20 березня 2026 року захисник ОСОБА_3 не звертався до суду першої інстанції з метою отримання інформації про результати розгляду справи та/або отримання копії оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищезазначене, викладені причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнанні апеляційним судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Пересипського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, – повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік