Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №133/3159/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/3159/25

Провадження № 33/801/402/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дем`янова Ж. М.

Доповідач: Ковальчук О. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником - адвокатом Пилипчуком Володимиром Олексійовичем, на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 року постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнено на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.

Не погодившись з такою постановою суду, ОСОБА_1 , через свого захисника – адвоката Пилипчука В.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що жодними належними та достатніми доказами не зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відтак вважає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутній.

Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 294 КУпАП, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з огляду на таке.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 18.08.2025 року о 22:39 год. в селі Дубові Махаринці, Хмільницького району, Вінницької області по вулиці Шевченка, 14, керував транспортним засобом «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 427342 від 18.08.2025 року, у якому зафіксовано вказані вище обставини (а.с. 3).

Направленням на огляд водія транспортного засобу до Козятинської ЦРЛ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.08.2025 року, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 та його відмову від проходження огляду (а.с. 5).

Рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшого сержанта поліції Микити Демченка від 18.08.2025 року, відповідно до якого 18.08.2025 року було зупинено транспортний засіб «Renault Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки (а.с. 6).

Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано вимоги працівників поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 9).

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку)(п. 6 розділу І Інструкції).

За ч. ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

За таких обставин та наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозаписів із нагрудних камер поліцейських чітко вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, однак він відмовився пройти такий огляд. Після чого поліцейським був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, суд оцінює критично, як неправдиві, та які спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського (Демченка) видно, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 знаходився всередині автомобіля на передньому пасажирському сидінні. Під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 спочатку повідомив, що він пасажир та водієм була інша особа. Однак, працівник поліції не погодився із таким твердженням та зауважив, що він бачив як транспортним засобом керував ОСОБА_1 . Водночас ОСОБА_1 не відчиняв двері та не виходив із транспортного засобу. Потім ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок, після чого через короткий проміжок часу до автомобіля підійшов ОСОБА_2 , який надалі був допитаний в суді першої інстанції в якості свідка. У його присутності ОСОБА_1 зазначив, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом.

Однак, як вбачається зі змісту постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2 під час допиту в суді повідомив, що не керував транспортним засобом, а лише прибув забрати автомобіль, що узгоджується із відеозаписами.

На переконання апеляційного суду, посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував спрямовані на ухилення ним від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів, які б підтверджували, що водієм була інша особа, матеріали справи не містять.

Досліджений судом відеозапис є інформативним і не вказує на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ними роз`яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Інформація, що міститься на відеозаписі, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень працівниками поліції допущено не було. Ніяких доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) апеляційному суду не надано.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст. ст. 279, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником - адвокатом Пилипчуком Володимиром Олексійовичем, залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 березня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Ковальчук