Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №751/3808/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/3808/26

Провадження №2-о/751/116/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

за участю секретаря Курач В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов`язків: заборонити наближатися на відстань 15 метрів до місця проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців; обмежити спілкування ОСОБА_2 з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_2 розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 строком на 6 місяців; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з 2022 року вона, проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 і від цих стосунків у них народилася донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ними проживав також її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що з 2023 року вона почала зазнавати домашнього насильства зі сторони чоловіка психологічного та фізичного характеру, що виражалося в постійних сварках, образах, погрозах убивства та застосування фізичної сили з його сторони. Діти часто ставали свідками таких дій зі сторони кривдника. Після таких подій, вона була змушена змінити місце проживання разом з дітьми і вони почали проживати за адресою: АДРЕСА_1 , але ОСОБА_2 приходив за даною адресою та продовжував вчиняти протиправні дії. Вказує, що 19.08.2023 року вона вперше звернулася до поліції, в результаті чого на ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення. В подальшому, вона неодноразово зверталась до Прилуцького РВП із заявами про вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, свідками якого були діти, за якими відносно ОСОБА_2 були складені адміністративні матеріали та передані на розгляд до Талалаївського районного суду Чернігівської області. За результатами семи справ про вчинення ОСОБА_2 було об`єднано в одну справу №747/525/23 і 10.11.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень за ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. 27.02.2024 року постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області у справі №747/2/24, за результатом розгляду трьох протоколів про адміністративне правопорушення, за ч.2 ст.173-2 КУпАП 2012.2023 року стосовно колишньої співмешканки ОСОБА_1 в присутності дітей, визнано винним ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення. Вказує, що її сім`я перебуває на обліку КУ «Центр надання соціальних послуг Талалаївської селищної ради Чернігівської області», як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах з 11.10.2023 року у зв`язку з домашнім насильством зі сторони ОСОБА_2 . Діти перебувають на обліку служби у справах дітей Талалаївської селищної ради з тієї ж підстави. Звертає увагу, що жодні покарання та профілактичні бесіди проведені працівниками поліції не змусили ОСОБА_2 не вчиняти неправомірних дій по відношенню до неї та дітей. За останній рік домашнє насильство зі сторони ОСОБА_2 почастішало внаслідок його безробіття та постійного вживання алкогольних напоїв. Оскільки кривдник знає її адресу проживання, вона боїться повертатися додому, а тому на даний час разом з дітьми перебуває у Чернігівському обласному центрі соцільно-психологічної допомоги, де вони з дітьми забезпечені місцем безпечного тимчасового перебування терміном до шести місяців. Вважає, що обмежувальний припис виданий на шість місяців та суворі покарання за його порушення спроможні захистити її та дітей від кривдника та допоможуть їм повернутися додому.

Учасники провадження у судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому порядку.

Заявник в заяві про видачу обмежувального припису з міркувань безпеки просить розгляд справи проводити без її участі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений через повідомлення на номер тел. НОМЕР_1 у додатку «Viber», в телефонному режимі на номер тел. НОМЕР_1 , про що свідчить телефонограма від 15.04.2026 року. Жодних заяв чи клопотань до суду не надавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та побут за адресою: АДРЕСА_2 .

Від спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мають малолітню дитину, доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, заявниця має неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця стверджує, що в зв`язку з погіршенням відносин, постійним психологічним тиском, приниженням, погрозами та випадками фізичного насильства, вона була вимушена переїхати разом з дітьми за адресою: малолітнім сином до міста Чернігова за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, ОСОБА_2 періодично приїздив за зазначеною адресою, систематично вчиняв щодо неї психологічне та фізичне насильство, свідками якого були діти, яке проявляється у погрозах її життю і здоров`ю, застосуванні нецензурної лексики образливого характеру, неодноразовому переслідуванні та приниженні. Як наслідок, з 19.08.2023 року заявниця була вимушена неодноразово викликати працівників поліції задля убезпечення свого життя та життя дітей.

За фактом домашнього насилля відносно ОСОБА_2 складені адміністративні матеріали, зокрема, протоколи про адміністративні правопорушення від 19.08.2023 року серії АПР18 №370710, від 21.09.2023 року серії ГП №256357, від 24.09.2023 року серії ВАБ №872590, серії ВАБ 872591, серії ВАБ №872589, від 04.10.2023 серії ГП №103996, серії ГП №103997, за результатом розгляду яких, постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 10.11.2023 року у справі №747/525/23 провадження №3/747/447/23 адміністративні матеріали об`єднані в одне провадження, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Також, 20.12.2023 року відносно ОСОБА_2 були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ГП №256282, серії ГП №386383, серії ГП №256384, за результатом розгляду яких, постановою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 27.02.2024 року у справі №747/3/24 провадження №3/747/82/24 адміністративні матеріали об`єднані в одне провадження, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №17993 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.03.2026 року, 03.03.2026 року о 15:02 ОСОБА_1 звернулась до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області із заявою про вжиття заходів щодо колишнього співмешканця ОСОБА_2 , який 19.02.2026 року у вечірній час прийшов до неї за адресою: АДРЕСА_1 та почав нецензурно ображати. (а.с.8)

Згідно відповіді №55050-2026 від 19.03.2026 року сектору поліцейської діяльності №1 (с-ще Талалаївка) Відділення поліції №1 (с-ще срібне) Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, про звернення ОСОБА_1 щодо обліку та профілактичної роботи з приводу вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на профілактичному обліку в секторі поліцейської діяльності №1 (с-ще Талалаївка) Відділення поліції №1 (с-ще срібне) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за вчинення домашнього насильства, з даного приводу надійшло сім звернень, в ході відпрацювання яких були проведені профілактичні бесіди з метою недопущення в подальшому вчинення кривдником домашнього насильства та роз`яснені норми чинного законодавства про адміністративну та кримінальну відповідальність за систематичне вчинення домашнього насильства. Відносно кривдника громадянина ОСОБА_2 було винесено дев`ять термінових заборонних приписів. (а.с.5)

Сім`я ОСОБА_1 , 17.07.1986 року перебуває на обліку КУ «Центр надання соціальних послуг Талалаївської селищної ради Чернігівської області», як така, що опинилася у складних життєвих обставинах з 11.10.2023 року у зв`язку з домашнім насильством, що підтверджується довідкою КУ «Центр надання соціальних послуг Талалаївської селищної ради Чернігівської області» №02-18/122 від 18.03.2026. (а.с.6)

Протягом усього періоду перебування сім`ї на обліку до КУ «Центр надання соціальних послуг Талалаївської селищної ради Чернігівської області» надійшло сім повідомлень з відділення поліції щодо вчинення домашнього насильства колишнім співмешканцем ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діти заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на обліку служби у справах дітей Талалаївської селищної ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах з 17.10.2023 року. Підстава постановлення на облік – вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 насильства психологічного характеру (діти були свідками домашнього насильства). (а.с.7)

На даний час ОСОБА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово перебувають в Чернігівському обласному центрі соціально-психологічної допомоги, за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з вчиненням домашнього насильства відносно ОСОБА_6 колишнім співмешканцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.4)

Згідно психологічної характеристики ОСОБА_1 наданої психологом ОСОБА_7 . Чернігівського обласного центру соціально-психологічної допомоги від 03.04.2026 року №01-19/67, за результатами проведеного психодіагнозтичного обстеження виявлено, що центральним компонентом стану заявниці є високий рівень фонової тривоги. Це проявляється як постійне очікування неприємностей, неможливість розслабитись навіть у моменти відносного спокою. Субклінічна депресія. Висока тривожність (за HADS) діє як постійний подразник, що виснажує нервову систему, призводячи до депресивної симптоматики (за PHQ-9). Стан вимагає обов`язкової роботи з травмою, оскільки поєднання клінічної тривоги з досвідом насильства свідчить про те, що механізми самовідновлення заблоковані минулим досвідом. (а.с.3)

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 27 Конституції України регламентовано, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Отже, основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини у цій справі, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Пунктами 3, 6-8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Кривдник це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Особа, яка постраждала від домашнього насильства це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Таким чином, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» регламентовано перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст. 26 вищевказаного Закону України визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2021 у справі № 369/7782/19 (провадження № 61-21337св19) зроблено висновок, що відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Відповідно до статті 3 Європейської Конвенції, Україна має зобов`язання захистити громадян від нелюдського і принизливого поводження і ставлення шляхом вжиття заходів для забезпечення того, щоб особи не піддавалися такому поводженню, включаючи нелюдське і принизливе поводження зі сторони інших осіб (не представників держави). Такі заходи повинні передбачати ефективний захист і включати кроки по попередження нелюдського та принизливого ставлення про яке влада знала чи повинна була знати.

У рішенні Європейського Суду по справі «Опуз проти Туреччини» високий суд дав характеристику зобов`язань держави у зв`язку з насильством в сім`ї, визнавши серйозність домашнього насильства в Європі, та підкресливши серйозність, з якою держави повинні вживати відповідних заходів з метою протидії цьому порушенню прав людини. У своєму рішенні високий суд зазначив, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є проблемою, яка зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Вказав, що недостатньо мати закони щодо протидії домашньому насильству, більш важливим є наявність ефективних механізмів їх реалізації.

Як убачається з наданих матеріалів, а саме постанов Талалаївського районного суду Чернігівської області від 10.11.2023 року та 27.02.2024 року заявниця неодноразово зазнавала домашнього насилля психологічного та фізичного характеру з боку ОСОБА_2 , свідками якого були неповнолітні діти, за фактами яких ОСОБА_2 притягався до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.173 КУпАП. Відносно кривдника неодноразово виносились термінові заборонні приписи, проводились профілактичні бесіди. У зв`язку з вчиненням домашнього насильства з боку кривдника, заявниця разом з неповнолітніми дітьми перебуває на обліку як такі, що опинились у складних життєвих обставинах, та на даний час вимушена тимчасово проживати в Чернігівському обласному центрі соціально-психологічної допомоги. Внаслідок домашнього насильства вчиненого ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , остання має порушення здоров`я психічного характеру і її стан вимагає обов`язкової роботи із спеціалістами. При цьому, ОСОБА_2 після проведеної профілактичної роботи та притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, належних висновків не зробив.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Надані заявником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки вони містять у собі інформацію щодо предмета розгляду та логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 щодо заявниці та неповнолітніх дітей. Доказів, які б спростовували встановлені обставини ОСОБА_2 не надано, і такі не встановлено.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Положеннями ст.80 ЦПК України установлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, суд доходить висновку про наявність підстав для видачі обмежувального припису як запобіжного заходу, направленого на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки заявника та неповнолітніх дітей.

Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці та дітей, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно заінтересованої особи шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, зокрема, встановлених п. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

За приписами ч.4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 294, 350-1 - 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа: ОСОБА_2 – задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження:

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наближатися на відстань 15 метрів до місця проживання ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;

- обмежити спілкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 строком на 6 місяців;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч.4 ст. 350-6 ЦПК України).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий).

Повний текст рішення суду виготовлений 20.04.2026 року.

Головуючий - суддя О. Г. Деркач