Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №750/2660/25 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2660/25

Провадження № 2/750/656/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,

секретарЩибря Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/2660/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

25.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 00-9673910 від 26.09.2023 у розмірі 15 000,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 27.02.2025 передав справу за підсудністю на розгляд Індустріальному районному суду м. Дніпра.

Індустріальний районний суду м. Дніпра заочним рішення від 30.06.2025 задовольнив позов та стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-9673910 від 26.09.2023 у розмірі 15 500,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Індустріальний районний суд м. Дніпра ухвалою від 22.09.2025 скасував згадане заочне рішення та ухвалою від 16.10.2025 справу передав за підсудністю на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова.

17.11.2025 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі за текстом – ЦПК України) ЦПК України, справа розподілена для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.

Суддя Супрун О.П. ухвалою від 19.11.2025 прийняв справу до свого провадження та відкрив провадження, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 05.02.2026.

05.02.2026 суд ухвалою повернув без розгляду письмові пояснення представника відповідача, а розгляд справи відклав до 21.04.2026, у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 21.04.2026 сторони повторно не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщалися в установленому законом порядку. Представник позивача разом з позовом подав клопотання, у якому просив розглянути справу без його участі, зазначивши про підтримку позову. Відповідач про причини неявки не повідомила, відзиву не подала.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 26.09.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії №00-9673910 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт ТОВ «Качай Гроші» - https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно, без примусу чи тиску, заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані (а.с. 14-17).

ТОВ «Качай Гроші» здійснило ідентифікацію/верифікацію в спосіб, передбачений постановою НБУ №107 від 28.07.2020 року «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП, засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото (пункт 2.1. Договору).

Згідно з правилами, до укладення договору про споживчий кредит позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надається паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 7.10. договору визначено, що кредитодавець та позичальник, укладаючи цей договір, визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.

Електронний підпис, а саме, одноразовий ідентифікатор 75S41, відправлено 26.09.2023 о 13:33:13 год. на номер телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) та введено нею 26.09.2023 о 13:33:37 год. Указана інформація підтверджується розділом 8 кредитного договору та довідкою про ідентифікацію боржника (а.с. 17 зворот, 36). Уведення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до підпунктів 1.1, 1.2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 5 000,00 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до розділу 2 кредитного договору кошти кредиту надаються в безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.

Згідно пункту 1.5. договору за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію в розмірі 250,00 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно Договору. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5 250,00 грн, за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту.

Отже, відразу після вчинених дій ОСОБА_1 , а саме 26.09.2023, ТОВ «Качай Гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-9673910 від 26.09.2023 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_2 -XXXX-1713, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що ОСОБА_1 прийняла пропозицію кредитодавця – ТОВ «Качай Гроші». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 09.09.2024 із відміткою ТОВ «Платежі Онлайн» та додатком до нього (а.с.37-40), а також відповіддю АТ «Сенс Банк» № 2520-БТ-32.3/2026 від 17.02.2026 і випискою з рахунка приватного клієнта № 958715-2026/0217.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк дії кредитної лінії становить 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 24.01.2024. Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 26.10.2023 та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії.

Відповідно до пункту 1.4 сторони погодили тип процентної ставки – фіксована.

Відповідно до пункту 1.4.2. стандартна процента ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Згідно пункту 1.5.1. позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту. Графік платежів є невід`ємною частиною Договору, відповідно до якого встановлюється кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, визначається загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка.

Із огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 під час укладення договору ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловила та з ним погодилася, зміст договору жодним чином не порушує її законних прав та інтересів, про що свідчать її електронний підпис (одноразовий ідентифікатор). Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу №22-01/2024, згідно умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-9673910 від 26.09.2023 року (а.с.48-52).

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 500,00 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 року(а.с.56,57 зворот-59).

16.08.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, згідно умов котрого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №00-9673910 від 26.09.2023 року (а.с.60-64).

Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15 500,00 грн, із яких: 5 250,00 грн – залишок заборгованості по тілу кредиту; 10 250,00 грн – залишок заборгованості по відсоткам. Указане також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 року (а.с. 69,70-71).

На підтвердження розміру заборгованості позивач подав до суду документи з назвою «Детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 00-9673910 від 26.09.2023», згідно з яким заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 15 500,00 грн.

Також надав документ з назвою «Виписка з особового рахунка за кредитним договором №00-9673910, за яким заборгованість за кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 15 500,00 грн.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 525, 526, 546 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1077-1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини 2 статті 43 ЦПК України, обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається на осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази містять відомості про укладений між сторонами договір та погоджені сторонами умови щодо розміру кредиту; розміру, порядку нарахування та погашення процентів за користування кредитом та прострочення погашення боргових зобов`язань; інші умови, що свідчать про фіксацію волі сторін договору кредитування.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за договором факторингу, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20).

Доказів оплати ані за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, укладеним між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит», ані за Договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Макс «Кредит», стороною позивача не надано.

При цьому, позивач не надав ці докази навіть після перегляду заочного рішення, одним із підстав для скасування якого була саме відсутність доказів оплати за згаданими договорами факторингу.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Суддя