Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №750/793/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/793/26

Провадження № 2/750/1358/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Рахманкулової І.П.,

секретаря – Левченка К.С.,

за участю представника позивача Кавурки М.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

у січні 2026 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором у сумі 51345 грн. 96 коп.

Обґрунтовано позов тим, що відповідач звернувся до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву від 02 грудня 2021 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. (п.1.2. Договору); 2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4) Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); 5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); 6) Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); 7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/25, тип -Універсальна, згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 05/28, тип –Універсальна.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач з використанням системи «Електронний суд» надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не надав належного та вичерпного кредитного договору у письмовій формі; не довів, яку саме редакцію Умов та Правил надання банківських послуг було погоджено відповідачем; не надав прозорого та зрозумілого механізму формування заборгованості а тому позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях та внутрішніх документах позивача, що суперечить принципу правової визначеності та вимогам статті 8 Конституції України. Також, позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував: конкретну редакцію Умов та Правил, чинну станом на 02.12.2021; факт ознайомлення відповідача саме з цією редакцією; погодження відповідачем істотних умов кредитування, зокрема порядку нарахування процентів, штрафних санкцій та відповідальності за прострочення. Крім того, з матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що кредитний ліміт за картковим рахунком відповідача неодноразово змінювався у бік збільшення в односторонньому порядку позивачем. Також, відповідач просив у разі часткового задоволення позову застосувати строки позовної давності до вимог позивача в частині нарахованих процентів, штрафних санкцій та інших платежів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві. Також, відповідач пояснив, що дійсно звертався до банку та підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг за допомогою ОТП-паролю, проте, розмір відсотків він не узгоджував. Крім того, відповідач зазначив, що він у листопаді 2025 року звертався до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про реструктуризацію боргу, але йому було відмовлено, у зв`язку з чим борг зріс. Також, відповідач посилається на безпідставність дій банку щодо збільшення по його картці кредитного ліміту без погодження із ним. Відповідач просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до вимог банку про стягнення боргу за межами трирічного строку, що передували дню звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02 грудня 2021 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 34-45).

На підставі вказаної заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено кредитний ліміт: відновлювальна кредитна лінія до 200000 грн.

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/25, тип -Універсальна, згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 05/28, тип –Універсальна.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 28-31).

02 грудня 2021 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 46-50), в якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної вартості реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків, а саме згідно з п. 1.3 в розмірі 42,0% - для карт Універсальна, 40,8% - для карт Універсальна Gold.

Відповідно до умов договору: тип кредиту – відновлювана кредитна лінія; строк кредитування – 12 місяців з пролонгацією; процента ставка – 42,0% річних; повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - 10% від заборгованості, але не менше 100 грн.. щомісячно – у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором № б/н та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 29 грудня 2025 року становить 51345 грн. 96 коп., до якої входить: 39873 грн. 60 коп. – заборгованість за тілом кредиту та 11427 грн. 36 коп. – заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 21-27).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надав.

Випискою за договором за період з 02.12.2021 по 30.12.2025 підтверджено активне використання відповідачем кредитних коштів. (а.с. 28-31)

Щодо до доводів відповідача про те, що банк у самостійному порядку встановлював розмір кредитного ліміту, суд зазначає, що таке право банку передбачено у пункті 2.1.1.2.5 Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яка підписана відповідачем за допомогою ОТП-паролю. В даному пункті заяви сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта в рамках розмірі, зазначеного у абз. 1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження з клієнтом.

Не є підставою для звільнення відповідача від сплати боргу відмова позивача у здійсненні реструктуризації боргу, оскільки погоджувати реструктуризацію заборгованості є правом, а не обов`язком банку.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах є необгрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин. Дія карантинних заходів у подальшому неодноразово продовжувалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 11.03.2020 № 211, від 22.07.2020 № 641, від 09.12. 2020 №1236, а загалом безперервно до 30.06.2023.

Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Окрім цього на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.

Водночас, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX (зі змінами) до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

За таких обставин, враховуючи, що перебіг строків позовної давності законодавцем було зупинено, а тому позивачем строк позовної давності при пред`явлені даного позову не пропущено.

Враховуючи, що відповідач ознайомився з умовами кредитування, однак взятих на себе зобов`язань за договорами не виконав, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570) заборгованість у сумі 51345 грн. 96 коп. (п`ятдесят одна тисяча триста сорок п`ять грн. 96 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» 2662 грн. 40 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.04.2026.

Суддя