Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №686/9791/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №686/9791/26

Суддя: Дзюбак О. В.

Справа № 686/9791/26

Провадження № 3/686/2568/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки,

за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

Органом, який ініціював процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності останній ставиться у вину те, 03.03.2026 о 10 год. 00 хв. в м. Хмельницькому на ринку «Ранковий», ОСОБА_1 провадила підприємницьку діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та здійснювала торгівлю непродовольчими товарами.

В судове засідання ОСОБА_1 на 10 год. 08.04.2026 - у дату та час визначену уповноваженою на складання протоколу особою, не з`явилася.

Розгляд справи було відкладено до 12 год. 20.04.2026 .

ОСОБА_1 була направлена повістка про її виклик в судове засідання для її належного повідомлення, за адресою місця проживання, яку установив податковий орган вона та яка зазначена у протоколі. Із відомостей, указаних на трекінгу поштового відправлення, що є офіційною інформацією надавача поштових послуг «Укрпошта», - «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Інформація про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з тим, що адресат «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Указане напрацьовано судовою практикою у постанові Верховного Суду 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св2, ,яку суд уважає за можливе застосувати до такого випадку відповідно до ч. 6. ст..9 КПК України у якості аналогії закону.

Частиною 3 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 164 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 за адресою проживання відсутня та не отримала повістку, інших контактних даних, зокрема номера мобільного телефону відмовилася повідомити та відмовилася отримати протокол, про що свідчить складений акт №171 від 03.03.2026 за підписом головних державних інспекторів ГУ ДПС у Хмельницькій області Штогрина А.Д. і ОСОБА_2 , суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Положення ч.1 ст.164 КУпАП передбачають відповідальність, зокрема за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання. Вказана норма є бланкетною.

Згідно із статтею 2 Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» (далі - Закон) під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Відповідно до ч.2 ст .2 Закону суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом.

Суб`єктами господарювання відповідно до ч.3 Закону є:

господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За положеннями законодавства про адміністративну відповідальність, особа може бути притягнута до такої відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Суд зауважує, що згідно з положеннями статті 251 КУпАП, для підтвердження адміністративного правопорушення уповноважені особи мають надати належні та достатні докази.

Саме по собі зазначення адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, утому числі протоколу про адміністративне правопорушення №933/10/22-01-24-07 від 03.03.2026, акта фактичної перевірки №3977/22-01-24-07/2122703100 слідує, що будь-яких доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, немає. У акті фактичної перевірки зазначено про здійснення ОСОБА_1 торгівлі непродовольчими товарами, проте доказів продажу будь-якого товару, його найменування, вартості одиниці товару, немає.

Узагальнений виклад у акті перевірки та протоколі про адміністративне правопорушення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення без будь-яких доказів, на переконання суду не може бути єдиною та достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення, не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Олександр ДЗЮБАК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua