Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №686/9006/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 09 квітня 2026 р.

Справа: №686/9006/26

Суддя: Бурка С. В.

Справа № 686/9006/26

Провадження № 3/686/2397/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.26

10 квітня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч.1 ст.122-2, ст.122-4, ст.124, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 о 22 год. 44 хв. 17 березня 2026 року, керуючи по вул.Західно-Окружній у м.Хмельницькому транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.2.4 Правил дорожнього руху, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу.

Окрім того, ОСОБА_1 о 22 год. 54 хв. 17 березня 2026 року по вул.Будівельників, 2, у м.Хмельницькому, керуючи належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , у порушення п.п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, не встежив за дорожньою обстановкою, з урахуванням якої не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду – шлагбаум, який за інерцією пошкодив припаркований, належний ОСОБА_3 , автомобіль марки та моделі «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 . В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після цього, ОСОБА_1 , у порушення п.2.10 «а» Правил дорожнього руху, залишив вказане місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Також ОСОБА_1 , діючи повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у супереч п.2.9«а» Правил дорожнього руху, о 22 год. 55 хв. 17 березня 2026 року по вул.Озерній, 8/1, у м.Хмельницькому керував транспортним засобом марки та моделі «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується довідкою про доставку повістки про виклик до суду), не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, однак письмово клопотав про розгляд справи без його участі. Згідно зі ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122-2, ст.122-4, ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цими статтями, у судовому засіданні не є обов`язковою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, розгляд справи, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, здійснюється за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , який клопотав про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що факти вчинення ОСОБА_1 вказаних порушень правил дорожнього руху підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617701 від 17.03.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» Правил дорожнього руху); протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617710 від 17.03.2026 р. (щодо фіксації щодо фіксації порушень ОСОБА_1 п.п.2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху); протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617719 від 18.03.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.10 «а» Правил дорожнього руху); протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №617705 від 17.03.2026 р. (щодо фіксації порушення ОСОБА_1 п.2.4 Правил дорожнього руху); рапортів працівників поліції від 17.03.2026 р. щодо обставин вищеозначених подій, які відбулись у вказаний день за участю ОСОБА_1 ; протоколу адміністративного затримання ОСОБА_1 серії АЗ №148551 від 17.03.2026 р., згідно з яким останнього було затримано для припинення адміністративного правопорушення та складання адміністративних матеріалів; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 17.03.2026 р. та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) і зафіксовано результати такого огляду ОСОБА_1 – позитивний (2,46 ‰), з яким останній погодився, поставивши підпис у відповідній графі цього акту; роздруківки тесту приладу «Drager Alcotest 6810» від 17.03.2026 р. (тест №3291, результат – 2,46 ‰); письмового зобов`язання ОСОБА_1 від 18.03.2026 р., яке свідчить про те, що останній від керування транспортним засобом був відсторонений; схеми місця ДТП, в якій зафіксована дорожня обстановка, місця наїзду, розташування шлагбауму і автомобіля марки та моделі «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 , а також механічні пошкодження цього транспортного засобу; письмових пояснень ОСОБА_4 від 17.03.2026 р., щодо обставин вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди; здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, на яких зафіксовані обставини вчинення вищевказаних правопорушень ОСОБА_1 . Зокрема, вказані відеозаписи підтверджують ті обставини, що у вищезазначені час та місці наїзд на шлагбаум (яким було пошкоджено автомобіль марки та моделі «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_2 ) здійснив саме ОСОБА_1 , який перед тим, керуючи автомобілем марки та моделі «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , від вул.Західно-Окружна у м.Хмельницькому, не виконував, подані за допомогою проблискових маячків та звукового сигналу, вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу та, будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, місце якої він умисно залишив, ОСОБА_1 продовжував рух аж до вул.Озерної, 8/1, у м.Хмельницькому, де керований останнім автомобіль, шляхом блокування, було зупинено працівниками поліції, які запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що останній добровільно погодився та пройшов такий огляд за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, із результатом проведеного, за допомогою вказаного приладу, огляду – 2,46 ‰, ОСОБА_1 теж погодився. Не заперечував останній і фактів скоєння ним вищеозначеної дорожньо-транспортної пригоди та втечі від поліцейських, у яких були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 не виконав їх законну вимогу про зупинку транспортного засобу та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, місце якої залишив, а також, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, і лише після підтвердження такого стану, працівники поліції правомірно склали відносно ОСОБА_1 відповідні протоколи про адміністративні правопорушення. Повторність вчинення ОСОБА_1 , протягом року, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 04.04.2025 р. та довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області ДПП щодо зареєстрованих адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, допущених ОСОБА_1 .

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такі складені у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належними, достовірними і допустимими доказами в справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують факти вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.4, п.2.3 «б», п. 12.1, п.2.10 «а», п.2.9 «а» Правил дорожнього руху повністю доведена і його дії слід кваліфікувати: за ч.1 ст.122-2 КУпАП, як невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу (епізод по протоколу серії ЕПР1 №617705 від 17.03.2026 р.); за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (епізод по протоколу серії ЕПР №617710 від 17.03.2026 р.); за ст.122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний (епізод по протоколу серії ЕПР1 №617719 від 18.03.2026 р.), а також за ч.2 ст.130 КУпАП (епізод по протоколу серії ЕПР1 №617701 від 17.03.2026 р.) - як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, (керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, що становлять підвищену суспільну небезпеку, особи порушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності, в зв`язку з систематичним вчиненням адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, однак письмово визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, положень ст.36 КУпАП, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, з числа вчинених, - в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.

При накладенні на ОСОБА_1 вказаних основного і додаткового стягнення, судом взято до уваги наявні у складених відносно останнього протоколах про адміністративні правопорушення та схемі місця ДТП відомості про те, що автомобіль марки та моделі «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , у його власності не знаходиться, а власником означеного транспортного засобу є ОСОБА_2 . Судом також враховується, що ОСОБА_1 , відповідно до вищеозначеної довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області ДПП, посвідчення водія не видавалось.

Разом з тим, ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з диспозицією ч.2 ст.130 КУпАП, суб`єктом цього правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, а відповідно до санкції вказаної норми (в межах якої накладається стягнення на ОСОБА_1 ) у спірних правовідносинах стягнення слід призначити водієві, як суб`єкту правопорушення.

Суд вважає, що водій у санкції вказаної статті є більш широким терміном, ніж це визначає національне законодавство у п.1.10 Правил дорожнього руху (особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі).

Відповідно до п.q) статті 1 глави I Конвенції про дорожні знаки та сигнали (постанова Ради Міністрів Української РСР від 16 лютого 1973 року №78 «Про приєднання Української РСР до європейських угод, що доповнюють Віденську конвенцію про шляховий рух 1968 року і Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 року», дата внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: 12.12.2013 р. Реєстраційний код акта: 70656/2013) термін «водій» («погонич») означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди).

Отже, водій, згідно з санкцією частини другої статті 130 КУпАП, це особа, що керує транспортним засобом, незалежно від наявності у цієї особи посвідчення водія.

Такий підхід відповідальності різних суб`єктів (з посвідченням водія чи без) є справедливим та однаково дисциплінує усіх громадян до відповідальності перед суспільством, що є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним, з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам, через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які у стані алкогольного сп`яніння керують транспортними засобами, не маючи при цьому достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши, у передбаченому законом порядку, посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами або ж була позбавлена такого права, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює превентивну мету стягнення.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Отже, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема й передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд може призначити передбачене санкцією вказаної статті додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа, на момент вчинення адміністративного правопорушення, отримане у передбаченому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

На переконання суду, визначене ОСОБА_1 стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 36, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ст.122-4, ст.124, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протоколи про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 №617701, серії ЕПР1 №617710 та серії ЕПР1 №617705 від 17.03.2026 р., а також серії ЕПР1 №617719 від 18.03.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua