Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №679/289/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/95/2026

Справа № 679/289/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, –

встановив:

03 березня 2026 року, приблизно о 19:00 годині, правопорушник ОСОБА_1 , являючись особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, перебуваючи за місцем спільного зі своїм онуком – потерпілим ОСОБА_2 мешкання – у квартирі АДРЕСА_2 , умисно, вчинила словесну сварку, під час якої висловлювався на адресу останнього нецензурною лайкою та ображала, створюючи нестерпні умови проживання, тощо, чим завдала шкоду психічному здоров`ю потерпілого, скоївши домашнє насильство.

У судове засіданні правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограми, тому числі, і відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №139331 від 03 березня 2026 року, – не з`явилася, причини неявки – суду не повідомила, клопотань щодо відкладення судового засідання – до суду не скерувала, будь-яких пояснень по суті інкримінованої події – до суду не надала, у зв`язку з чим, суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, – рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року, у яких наголошено, що особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй судового рішення, – вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на безпідставне умисне затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, та – уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, а неявку до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, правопорушника ОСОБА_1 , котра повинна добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, розцінює – як нівелювання завдання КУпАП, яким, зокрема, є – охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і Законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП),

і, відповідно, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, –

водночас, приймаючи до уваги поінформованість та обізнаність правопорушника ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, що, на думку суду, надає правопорушникові ОСОБА_1 можливість скористатись правом прийняття участі у судовому засіданні в будь-який спосіб, в тому числі, і в режимі відеоконференції, правом користуватися юридичною допомогою адвоката, правом скерувати письмові пояснення по суті інкримінованого адміністративного проступку, тощо, і, що, за вказаних обставин, на переконання суду, відповідає критеріям розумності, пропорційності, обґрунтованості, так як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутністю можливості/необхідності прийняти участь у судовому засіданні безпосередньо, – не позбавлена права реалізувати свої процесуальні повноваження, визначені у ст.268 КУпАП, та забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення,

– вважає за можливе, рахуючи поведінку правопорушника ОСОБА_1 та інші недобросовісні дії, які спрямовані на ухилення від участі в судовому засіданні у будь-якому форматі (шляхом надання письмових пояснень, застосування відеоконференції, тощо), – як нівелювання основних конституційних засад судочинства, – однією з яких є розумність строків розгляду справи судом (ст.129 Конституції України), що повністю узгоджується з приписами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, де гарантовано розгляд справи протягом розумного строку (ст.6), – провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, крім того, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, не відноситься до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою,

оскільки, саме практика ЄСПЛ (рішення від 07 липня 1989 року «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії») виходить з того, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, і суд має реагувати на випадки, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, – законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство.

Тож, не дивлячись на відсутність будь-яких пояснень з боку правопорушника ОСОБА_1 по суті адміністративного проступку, в тому числі, і безпосередньо після вчинення, провина останньої у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами, наявними в матеріалах, скерованих до суду.

Так, із дослідженого у судовому засіданні – рапорту старшого інспектора чергового ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Арістова В.В. від 03 березня 2026 року (а.с.4) вбачається, що 03 березня 2026 року до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зі служби «102» надійшло повідомлення – щодо сварки у родині та неправомірної поведінки правопорушника ОСОБА_1 , яка – 03 березня 2026 року, приблизно о 19:00 годині, за місцем сумісного зі своїм онуком – потерпілим ОСОБА_2 мешкання – у квартирі АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно останнього.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 від 03 березня 2026 року (а.с.7) вбачається, що 03 березня 2026 року, приблизно о 19:00 годині, правопорушник ОСОБА_1 , що приходиться йому рідною бабусею, після вживання на протязі дня алкогольних напоїв за місцем їх спільного проживання – по АДРЕСА_1 , в черговий раз влаштувала сварку, під час якої висловлювалася нецензурною лайкою, ображала, принижувала честь та гідність, поводила себе неадекватно, зухвало та агресивно, намагаючись спровокувати бійку та не реагуючи на зауваження припинити протиправну поведінку, у зв`язку з чим, він вимушений був звернутися до правоохоронців, оскільки, означена поведінка носить систематичний характер, створюючи нестерпні умови для сумісного проживання.

Із дослідженої у судовому засіданні – таблиці «Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства», складеної у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (розділ ІІ пункт І) від 03 березня 2026 року (а.с.6) вбачається, що 03 березня 2026 року співробітником ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, у зв`язку з вчиненням з боку правопорушника ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, у родині кривдника (правопорушника ОСОБА_1 ) та постраждалої особи (потерпілого ОСОБА_2 ) проведено оцінювання ризиків, внаслідок якого визначено – середній рівень небезпеки, однак, незважаючи на визначений ступень небезпеки, стосовно кривдника (правопорушника ОСОБА_1 ) – винесено терміновий заборонний припис серії АА №386606 від 03 березня 2026 року з відповідними обмеженнями, а саме, – зобов`язанням залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, забороною на вхід та перебування в місці постраждалої особи проживання (перебування) постраждалої особи, забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, строком на 10 діб, з 20:00 години 03 березня 2026 року до 20:00 годин 13 березня 2026 року (а.с.5).

Із дослідженої у судовому засіданні – копії постанови Нетішинського міського суду від 16 лютого 2026 року (а.с.8-9) вбачається, що 16 лютого 2026 року – правопорушника ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 680 гривень.

За таких обставин, суд, дослідивши письмові матеріали справи, у достовірності та істинності яких підстав сумніватися у суду – не має, та котрі, крім того, з боку безпосередньо правопорушника ОСОБА_1 – не оспорювалися, і, відповідно, оцінюючи наявні докази, які, на думку суду, узгоджуються проміж собою та не викликають будь-яких сумнівів у своїй належності та допустимості, – за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що – винність правопорушника ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді, і дії останньої вірно і обґрунтовано кваліфіковані за ознаками ст.173-2 ч.3 КУпАП, – як вчинення домашнього насильства, оскільки, правопорушник ОСОБА_1 , являючись особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, повторно, умисно, вчинила дії психологічного характеру, тобто, насильство, пов`язане з діями одного члена родини на психіку іншого члена родини, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

При визначенні стягнення, суд, у відповідності до положень ст.33 КУпАП, враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, – не працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, утриманців – не має, протягом року – до адміністративної відповідальності – притягувалась.

Обставин, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, судом – не встановлено.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, судом – не встановлено.

Водночас, суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, – повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, так як дана обставина, на думку суду, – є обставиною, що саме визначає кваліфікований склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, і, яка, відповідно, на переконання суду, не може бути врахована, як обтяжуюча відповідальність, так як, за вказаних умов, буде погіршувати становище особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням обставин та характеру вчиненого правопорушення, а також, особи, ступеню вини та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , яка – не працює, не є особою з інвалідністю, при цьому, має постійне місце мешкання, має родину, однак, в судове засідання, будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, – не з`явилася, причини неявки – суду не повідомила, клопотання щодо відкладення розгляду справи – до суду не скерувала, будь-яких докладних пояснень, як безпосередньо після вчинення протиправних дій, так і під час розгляду справи – до суду не надала, відповідно, належних висновків для себе – не зробила, провини – не усвідомила, тощо, і, разом з тим, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, і, одночасно, беручи до уваги – відсутність тяжких наслідків від скоєного, суд, – надаючи оцінку вказаним обставинам у їх сукупності, – вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення – у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.3 КУпАП, що, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.173-2 ч.3 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

Втім, суд вважає за необхідне, – визнаючи правопорушника ОСОБА_1 винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, за вказаних у протоколі обставин, викладених у даній постанові, одночасно, з призначенням останній відповідного стягнення за адміністративне правопорушення, і, разом з тим, беручи до уваги схильність правопорушника ОСОБА_1 до вчинення протиправних дій в сфері домашнього насильства, на що вказує систематичність притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, які, окрім того, потягли складання термінового заборонного припису, з метою – припинення насильницької поведінки в подальшому, формування відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, в тому числі, усвідомлення нової психологічної моделі у стосунках зі своїми рідними та близькими, – направити правопорушника ОСОБА_1 – на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», з урахуванням положень ст.39-1 КУпАП, згідно яких – у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, суд, під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з правопорушника ОСОБА_1 – судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, оскільки, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Речові докази у справі – відсутні.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.33, ст.39-1, ст.40-1, ст.173-2 ч.3, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, суд, –

постановив:

ОСОБА_1 – визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.3 КУпАП, адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

ОСОБА_1 – направити на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір – у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: