Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №766/318/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/318/25

н/п 1-кп/766/1800/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області колегіально у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.12.2024 року за № 22024000000001174, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільське, Білозерського району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого 2 ст. 114-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 , будучи достеменно поінформованим про введення на всій території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією рф проти України, діючи умисно, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, достеменно розуміючи та знаючи про заборону поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, маючи умисел, направлений на поширення вказаної інформації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в період часу з 24.02.2022 року по 27.06.2023 року, знаходячись у невстановленому місці у с. Микільське Херсонської області, вчинив умисні дії, направлені на поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Так, ОСОБА_5 діючи умисно, в умовах воєнного стану, за невстановлених обставин, але не пізніше 27.06.2023 року реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », інформацію про місцезнаходження української військової техніки в с. Садове Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених обставин, але не пізніше 01.07.2023 року, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », інформацію про місця і результати влучань артилерійських боєприпасів, випущених військовослужбовцями рф в с. Микільське Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених обставин, але не пізніше 05.07.2023 року, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, ОСОБА_5 , використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 » інформацію про місцезнаходження української військової техніки в с. Микільське Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених обставин, але не пізніше 25.07.2023 року, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », інформацію про місця і результати влучань артилерійських боєприпасів, випущених військовослужбовцями рф в с. Микільське Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених обставин, але не пізніше 26.07.2023 року, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », інформацію про час виходу українських військових на одну з позицію в с. Микільське Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених обставин, але не пізніше 21.08.2023 року, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », інформацію про місця і результати влучань артилерійських боєприпасів, випущених військовослужбовцями рф в с. Микільське Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, за невстановлених обставин, але не пізніше 22.08.2023 року реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в с. Микільське, Херсонської області, використовуючи месенджер «Telegram», який зареєстрований на його абонентський номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 поширив «Особі 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », інформацію про місце дислокації особового складу ЗС України в с. Микільське Херсонської області, яка створила можливість ідентифікації ЗСУ на місцевості.

За змістом поширеної ОСОБА_5 інформації можливо ідентифікувати на місцевості розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Вказана інформація у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами не розміщувалась та в умовах воєнного стану може завдати шкоди Україні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 114-2 КК України, як поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та покласти обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, визнав повністю, не заперечував обставини, викладені в обвинувальному акті, розкаявся у вчиненому. При цьому показав, що підтримував зв`язок та мав телефонні контакти з «Особою 1», який є його братом. При розмові з останнім, повідомляв про військовослужбовців ЗСУ, які перебували у с. Микільське та приїздили до нього, також декілька разів при спілкуванні з «Особою 1» повідомляв йому про влучання від обстрілів та надсилав фото, зроблені після таких влучань, зокрема в районі кладовища та пошкодженого будинку. Запевнив суд про те, що зробив для себе певні висновки, про вчинене шкодує.

Захисник ОСОБА_7 у своїй промові під час судових дебатів, не оспорюючи факт доведеності винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 114-2 КК України, просив при ухваленні вироку та визначенні міри покарання врахувати обставини справи, а також позицію підзахисного щодо повного визнання своєї вини, наявність пом`якшуючих покарання обставин та вважав за можливе призначити останньому покарання в межах санкції вказаної статті та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Окрім визнання своєї вини ОСОБА_5 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, за вказаних вище обставин, також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.07.2024 року щодо заходів зі зняття інформації з електронної інформаційної системи, у якому зафіксовано листування у месенджері «Telegram» «Особи 1», який зареєстрований у вказаному месенджері за номером телефону НОМЕР_2 під іменем « ОСОБА_8 », з іншою особою, де серед іншого наявні відомості щодо брата «Особи 1», який проживає в с. Микільське Херсонської області та періодично повідомляє останньому про ситуацію в селі, в тому числі про місцезнаходження ЗСУ, а також наявне прикріплене фото зображення пошкодженого будинку від абонента на ім`я « ОСОБА_9 »;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 03.10.2024 року щодо заходів зі зняття інформації з електронної інформаційної системи, у якому зафіксовано листування у месенджері «Telegram», прив`язаного до абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_5 , де наявні дані профілю користувача месенджера «Telegram»: ім`я « ОСОБА_9 »; номер телефону « НОМЕР_1 »;

- повідомленням командира ОТУ «Херсон» від 25.09.2024 року за №2022/ОКП/24/926, відповідно до якого у період з червня по жовтень 2023 року в с. Садове та с. Микільське Херсонської області розміщувалися сили та засоби оборони України. Інформація про переміщення та розташування військових підрозділів та техніки ЗС України та інших воєнізованих формувань України, задіяних у відсічі збройної агресії рф проти України не була розміщена у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України, ГУР Міністерства оборони України на офіційних сторінках, інших медіа ресурсах або ЗМІ;

- протоколом огляду від 01.11.2024 року, яким проведено огляд DVD-R диску марки «Verbatim», вилученого 17.09.2024 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів, з інформацією щодо вхідних і вихідних дзвінків, в тому числі виходу в Інтернет, MMS-повідомлень і SMS-повідомлень за період з 00 год. 00 хв. 24.02.2022 року до 23 год. 59 хв. 16.07.2024 року, із зазначенням часу здійснення дзвінків та надходження/відправлення відповідних повідомлень, тривалості розмов (у хвилинах), номерів IMSI та IMEI абонентів, з якими здійснювалися телефонні з`єднання, адреса розташування базових станцій мобільних терміналів, з`єднань в зоні здійснення базової станції LAK, CellID мобільних терміналів, і азимутів, в яких використовувалася SIM-картка з номером: НОМЕР_1 , якою користувався ОСОБА_5 , яким встановлено, що в період з 23.11.2022 року по 25.09.2023 року, зокрема: 27.06.2023 року, 01.07.2023 року, 05.07.2023 року, 25.07.2023 року, 26.07.2023 року, 21.08.2023 року та 22.08.2023 року, користувач мобільних пристроїв з мобільним номером НОМЕР_1 , перебував в радіусі дії базових станцій м. Херсон та Херсонської області, найчастіше поблизу с. Микільське Херсонського району Херсонської області, а саме: с. Садове, смт. Наддніпрянське, смт. Зеленівка та с. Дар`ївка;

- протоколом огляду від 19.10.2024 року, яким проведено огляд мобільного телефону «ZTE Blade А53», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з SIM-карткою мобільного оператора з номером: НОМЕР_1 , вилученого під час затримання ОСОБА_5 , де в додатку «Контакти», серед інших контактів, відображається збережений контакт з номером телефону рф, а саме: « ОСОБА_10 » НОМЕР_2 . Також, в додатку «Telegram» наявний акаунт « ОСОБА_9 », авторизація якого здійснюється за допомогою номеру мобільного телефону НОМЕР_1 та наявна інформація щодо листування з користувачем « ОСОБА_10 » ( НОМЕР_2 ).

ІV. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Аналізуючи вище перелічені докази, які вказують на доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку, що вказані докази є належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України є достовірними.

У судовому засіданні були досліджені документи, які сталі підставою для реєстрації кримінального провадження.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченого.

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Суд визнає неналежними доказами, які надані стороною обвинувачення: - протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.07.2024 року; - протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.07.2024 року.

Так, у вказаних протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії, відсутні відомості, які становлять значення та відносяться до обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та стосуються інших осіб, кримінальне провадження щодо яких перебуває на стадії досудового розслідування.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 114-2 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обвинувачений свою вину визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому, тому відповідно ст. 66 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд відносить визнання вини останнім та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

При обранні виду та розміру покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має зареєстроване місце проживання, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує особу винуватого, ступінь тяжкості вчиненого, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_5 , за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України покарання у виді позбавлення волі у в межах санкції частини цієї статті.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, конкретних обставин справи та даних про особу обвинуваченого, а також його ставлення до вчиненого, суд дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України й звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.09.2024 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який рахується з 12.09.2024 року.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Враховуючи особу обвинуваченого та призначене покарання, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і не вбачає підстав для обрання обвинуваченому будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно п.1 ч.2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі: обвинувального вироку суду.

Положення ст. 96-1 , 96-2 КК України є імперативними.

З урахуванням зазначеного, слід застосувати спеціальну конфіскацію до вилученого у ОСОБА_5 , в ході проведення особистого обшуку, майна а саме: мобільного телефону «ZTE Blade А53», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який використовувався ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2024 року накладено арешт на мобільний телефон «ZTE Blade А53», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , що був вилучений 12.09.2024 року за результатом проведення особистого обшуку ОСОБА_5 під час його затримання.

Підстави для скасування арешту вказаного майна відсутні, з огляду на застосування спеціальної конфіскації.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі направлення звільненого від покарання з випробуванням ОСОБА_5 для відбування покарання, призначеного за даним вироком, зарахувати у строк відбування покарання час попереднього ув`язнення в період з 12.09.2024 року до 21.04.2026 року, з розрахунку: одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з-під варти негайно.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2024 року на мобільний телефон «ZTE Blade А53», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , що був вилучений 12.09.2024 року за результатом проведення особистого обшуку ОСОБА_5 під час його затримання - залишити без змін, до приведення вироку до виконання в частині спеціальної конфіскації майна.

Речові докази:

- мобільний телефон «ZTE Blade А53», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який поміщено до сейф-пакету № ЕХР0173852 - конфіскувати у власність держави та до приведення вироку до виконання - зберігати у визначеному слідчим ГСУ СБ України місці його зберігання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3