Суд: Зборівський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №599/89/26
Суддя: Снігурський В. В.
Єдиний унікальний номер 599/89/26
Номер провадження 3-в/599/5/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
"22" квітня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., розглянувши у м.Зборові заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Халупко Сергій В'ячеславович про розстрочення виплати штрафу,
ВСТАНОВИВ:
постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року у справі №599/89/26, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення України і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто в користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
На дану постанову ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу.
Згідно постанови Тернопільського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 02.02.2026 року відносно нього залишено без змін.
Справа із Тернопільського апеляційного суду повернулася до Зборівського районного суду 21 квітня 2026 року.
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виплати штрафу, згідно зазначеної постанови суду.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Вважаю, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав:
порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 КУпАП. Відповідно до статті 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно з ч.1 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено розстрочення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Стаття 301 КУпАП, на яку посилається у свої заяві представник стосується відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт.
Згідно ч.2 ст.301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Питання про розстрочення судового рішення у виді штрафу може бути вирішено в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» у разі відкриття виконавчого провадження та під час примусового виконання постанови органами ДВС.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, постанова Зборівського районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року у справі №599/89/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП перебувала на розгляді в Тернопільському апеляційному суді та повернулася до Зборівського районного суду 21 квітня 2026 року, тому на даний час постанова для примусового виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби не направлялася, виконавче провадження не відкривалося.
Таким чином, заява є передчасною, тому не підлягає задоволенню.
Відмова у задоволенні клопотання не позбавляє права звернутися з цим клопотанням повторно після відкриття виконавчого провадження, відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Так само законодавство не забороняє боржнику самостійно, незалежно від факту відкриття виконавчого провадження, сплачувати суму штрафу частинами, відповідно до свого матеріального стану.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виплати штрафу, згідно постанови Зборівського районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2026 року у справі №599/89/26 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Відмова у задоволенні клопотання не позбавляє права звернутися з цим клопотанням повторно після усунення обставин, що стали підставою для відмови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Зборівського
районного суду В. В. Снігурський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua