Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №454/4049/25 — Сокальський районний суд Львівської області

Суд: Сокальський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 16 квітня 2026 р.

Справа: №454/4049/25

Суддя: Адамович М. Я.

Справа № 454/4049/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Сокалі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася в суд з даним позовом, який мотивовано тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі та в них є двоє спільних дітей.

Шлюб виявився невдалим, вони перестали знаходити спільну мову, почуття, взаєморозуміння та повага відсутні. Тривалий час вони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства.

Також вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити проживати дітей з відповідачкою.

Відповідач відзиву на позов не подала.

Інші процесуальні дії

Ухвалою суду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25.05.2017р. та в них є спільні дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено з свідоцтва про шлюб та свідоцвт про народження.

Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо.

Оцінка суду

Позивачем ставиться питання про розірвання шлюбу між сторонами та залишити спільних дітей проживати разом з відповідачкою.

Відповідно до ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч.2 ст.104 СК України).

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч.3 ст.105 СК України).

Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч.1, ч.2 ст.112 СК України).

Як встановлено з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим.

За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги обставини життя подружжя, суд визнає наявними підстави для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечило б інтересам сторін.

Разом з тим, відповідно до ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Так, судом встановлено, що спільні неповнолітні діти сторін проживають з відповідачкою.

З матеріалів справи не встановлено, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дітей немає та відповідачка не подала заперечень з цього приводу.

За таких підстав, у справі відсутні докази наявності спору між сторонами з цього приводу та відмови відповідачки від того, щоб діти надалі проживали з нею.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір`ю.

Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.05.2017р. в Галицькому районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №151.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: М. Я. Адамович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua