Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №453/2222/25 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/2222/25

№ провадження 2/453/300/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сколе Львівської області, порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи та втратою годувальника,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2025 року представник позивачки – адвокат Михалевський Ю.Р. звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки 241 200 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за спричинену шкоду втратою годувальника та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликала на те, що 06 квітня 2023 року, на автодорозі М-06 Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода біля с. Козьова та с. Орява, Стрийського району Львівської області, за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу "Renault Trafic", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок даної ДТП ОСОБА_3 від отриманих травм загинув. 27 квітня 2023 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000508 з кваліфікацією по ч.2 ст. 286 КК України. На даний час у провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває справа №453/1020/23 (кримінальне провадження № 12023140000000508 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України). Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2024 року провадження у цій справі було зупинено до звільнення ОСОБА_2 з військової служби.

Пунктом 27.2 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). На момент смерті ОСОБА_3 , останній перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінка вважається такою, що досягла пенсійного віку, якщо їй виповнилося 55 років. У відповідності до пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 є особою, якій виплачується пенсія за віком. Таким чином ОСОБА_1 , як пенсіонер за віком, мала на день смерті право на одержання від свого чоловіка ОСОБА_3 утримання.

Також згідно п.23.1 ст.23 Закону України №1961-IV, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, серед іншого, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Отже, вважає, що мінімально гарантований загальний розмір страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника, обрахований відповідно до п.27.2 ст.27 Закону України №1961-IV, становить 241 200 грн, який розрахований за формулою: 36 х 6 700,00.

Таким чином, вважає, що шкода по втраті годувальника, яка підлягає стягненню з відповідача на користь дружини потерпілого становить 241 200 грн., мінімально гарантованого розміру страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника.

Тому просить суд стягнути з ПрАТ "Страхова копманія "УНІКА" на користь ОСОБА_1 - 241 200 (двісті сорок одна тисяча гривень) страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника та судових витрат пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

13 січня 2026 року представник відповідача ОСОБА_4 надіслала (Електронний суд) відзив на позовну заяву зазначивши, що 19.05.2023 року до Страховика звернулася ОСОБА_1 через свого представника із заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю її чоловіка ОСОБА_3 , а також за шкоду, заподіяну майну – транспортному засобу «Renaut Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Процедура врегулювання зазначеної події, розрахунок розміру страхового відшкодування проводиться страховою компанією на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон). Згідно ст. 22 Закону «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.» У частині позовних вимог Позивача ОСОБА_1 до Страховика про відшкодування витрат та моральної шкоди. Відповідно до вимог ст. 27.1. Закону страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до п. 27.3. ст. 27 Закону Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" п.41.1 та підпунктом "в" п.41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Пунктом 27.4 ст. 27 Закону регламентовано, що Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Дорожньо-транспортна пригода сталася 06.04.2023 року. Мінімальна заробітна плата становила на дату дорожньо-транспортної пригоди 6700 грн. За результатом розгляду заяви та документів Страховиком було прийнято

рішення:

- Виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування (витрати на поховання, у ліміті згідно ст. 27.4. Закону) у розмірі 80400,00 грн. (вісімдесят тисяч чотириста грн. 00 коп.) шляхом переказу безготівкових коштів на р/рахунок.

- Виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування (моральна шкода, згідно ст. 27.3. Закону) у розмірі 80400,00 грн. (вісімдесят тисяч чотириста грн. 00 коп.) шляхом переказу безготівкових коштів на р/рахунок. 04.07.23 року кошти в розмірі 160 800 грн. було переховано ОСОБА_1 згідно заяви.

Щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника.

Страхові відшкодування у зав`язку із смертю потерпілого здійснюються відповідно до положень ст. 27 Закону, зокрема: Згідно ст. 27.2. Закону, Страховик (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Згідно. Ст. 35.2.е. Закону, у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника Страховику надаються документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника (*враховуючи, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком – документ про розмір пенсії за віком). Листом № 00562904 від 19.05.2023р. позивача було повідомлено про необхідність надання зазначених вище документів на виконання ст. 35.2.е. Закону. Листом № 00562904/1 від 03.07.2023р. було констатовано, що зазначених у ст. 35.2.е. Закону документів страхова компанія не отримала, і, відповідно, не має законних підстав для прийняття вмотивованого рішення про виплату страхового відшкодування відповідно до ст. 27.2. Закону. Листом № 00562904/2 від 02.09.2024р. ще раз було проінформовано про необхідність надання документів відповідно до ст. 35.2.е. Закону. Наразі страховою компанією отримано лише електронну копію довідки про розмір пенсії потерпілого. Документів, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого та про розмір пенсії пані ОСОБА_1 страховою компанією не отримано. Таким чином, для розгляду питання про виплату страхового відшкодування на користь гр. ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника просили надати наведені у ст. 35.2.е. Закону документи, зокрема, документ, що підтверджує перебування ОСОБА_1 на утриманні потерпілого та довідку про розмір пенсії ОСОБА_1

21 січня 2026 року представник позивача – адвокат Михалевський Ю.Р. надіслав (Електронний суд) відповідь на відзив вказавши, що в позовній заяві вже було вичерпно наведено доводи щодо протиправності рішення Відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування в частині шкоди у зв`язку із втратою годувальника з посиланням на позиції ВС. Однак, у відзиві будь-які аргументовані заперечення відсутні, а лише процитовані ті самі причини відмови Страховика у виплаті, які раніше були зазначені у листах. Будь-які посилання на висновки ВС чи норми Закону, які б підтверджували заперечення Відповідача, у відзиві відсутні. Оскільки Позивачем надано усі документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи висновки Верховного Суду, на підставі п. 27.2. ст.27 Закону та 1200 ЦК України ОСОБА_1 має право на отримання відшкодування шкоди, як непрацездатна особа (особа пенсійного віку), яка мала право на утримання від свого чоловіка ОСОБА_3 .

Ухвалою від 07 січня 2026 року відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 18 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи.

До початку судового засідання представник позивача – адвокат Михалевський Ю.Р. подав до суду заяву (вх.№2936 від 16 квітня 2026 року) в якій просив розгляд справи проводити у їх відсутності. Позовні вимоги задоволити. При визначенні судових витрат просив врахувати детальний опис і акт виконаних робіт.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. У поданому відзив просив розгляд справи проводити у їх відсутності.

На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 06 квітня 2023 року, на автодорозі М-06 Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода біля с. Козьова та с. Орява, Стрийського району Львівської області, за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу "Renault Trafic", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Тобто, порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася та у результаті якої ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 06 квітня 2023 року.

27 квітня 2023 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про таку подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000508 з кваліфікацією по ч.2 статті 286 КК України.

На даний час у провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває справа №453/1020/23 (кримінальне провадження № 12023140000000508 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України). Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 12 березня 2024 року провадження у цій справі було зупинено до звільнення ОСОБА_2 з військової служби.

Відповідно до страхового полісу №008037/4450/0000496 від 06 травня 2022 року, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Actros», реєстраційний номер НОМЕР_1 », був застрахований в ПРАТ "СК "УНІКА", стархова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та і здоров`ю ставила 260 000 (двісті шістдесят тисяч) грн.

Окрім цього, вказаний автомобіль також був забезпечений Полісом добровільного страхування ивільної відповідальності власника наземного транспорту №008037/4450/0000496 від 06.05.2022.

Згідно вказаного полісу добровільного страхування, субліміт за шкоду, заподіяну життю, здоров?ю третіх осіб: 50 000 грн.

Відповідно до п. 27.2. ст.27 Закону, загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання

страхового випадку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 14 травня 2023 року представник позивача, в інтересах ОСОБА_1 , надіслав до ПрАТ «СК «УНІКА» заяву про виплату страхового відшкодування, в тому числі за шкоду пов?язану із смертю ОСОБА_3 .

Зокрема, було заявлено вимоги про виплату страхового відшкодування:

- на утримання ОСОБА_1 , яка є особою пенсійного віку:

- моральну шкоду, внаслідок смерті чоловіка - ОСОБА_3 ;

- витрати на поховання чоловіка та спорудження надгробного пам?ятника.

Відповідно до листа N?00562904 від 19 травня 2023 року ПрАТ «СК «УНІКА» повідомило про наявність необхідності у наданні додаткових документів для прийняття рішення про здійснення страхової виплати.

03 червня 2023 року представник позивача надіслав доповнення до заяви про страхове відшкодування та долучив документи для підтвердження правонаступництва прав в порядку спадкування та підтвердження витрат на поховання чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Листом N?00562904/1 від 04.07.2023 ПрАТ «СК «УНІКА» повідомило про прийняте позитивне рішення про виплату страхового відшкодування, а саме 160 800 грн., з яких:

- 80 400 грн. - відшкодування моральної шкоди згідно ст. 27.3 Закону України «Про обов`язкове Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

- 80 400 грн. - витрати на поховання згідно ст. 27.4 Закону Закону України «Про обов`язкове

Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується копіями наданих квитанцій.

Листом №?00562904/1 від 04.07.2023 ПрАТ «СК «УНІКА» повідомило про відсутність законних підстав для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування згідно ст. 27.2 Закону, оскільки ОСОБА_1 не надала страховику документів. визначених ст. 35.2.. Закону.

У відповідь на зазначений лист представник позивача надіслав на електронну адресу ПрАТ «СК «УНІКА» доповнення до заяви про виплату страхового відшкодування від 29.08.2024 та повідомлено, що право на виплату, передбачену п. 27.2. ст.27 Закону, мають як ті непрацездатні особи, що перебували на утриманні потерпілого, так і ті, які мали право на одержання від нього утримання. У зв?язку з чим, відмова виплаті за відсутності тих чи інших документів - є протиправною.

Однак, ПрАТ «СК «УНІКА» листом №00562904/2 від 02.09.2024 повідомило, що для розгляду питання про виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у звязку із втратою годувальника необхідно надати наведені у ст. 35.2 е Закону документи.

З метою отримання документів про доходи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 06.09.2024 звернулася до ГУ ПФ України із заявою про надання інформації про розмір пенсії її покійного чоловіка за період з 01.01.2022 по 30.04.2023, а також про те, чи призначалась їй пенсія по втраті годувальника.

У відповідь на вказану заяву Управління обслуговування громадян ГУ ПФ України було надано лист №1300-5207-8/161238 від 20.09.2024, який містить інформацію про розмір пенсії покійного чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за період з 01.01.2022 по 30.04.2023, а також про те, чи призначалась їй пенсія по втраті годувальника.

Також, у вказаному листі зазначено, що пенсія у разі втрати годувальника - ОСОБА_1 не призначалась і не виплачувалась.

14 лютого 2025 року, представником позивача – адвокатом Михалевським Ю.Р. в інтересах ОСОБА_1 було надіслано до ПрАТ «СК «УНІКА» доповнення до заяви про страхове відшкодування із копією листа Управлінням обслуговування громадян ГУ ПФ України від 20.09.2024 і довідку про виплачену ОСОБА_3 пенсію N?1300-5207-8/161238 від 20.09.2024.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч.1. ст.1200 ЦК України - у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

На момент смерті ОСОБА_3 , останній перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .

Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінка вважається такою, що досягла пенсійного віку, якщо її виповнилося 55 років.

У відповідності до пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , ОСОБА_1 є особою, якій виплачується пенсія за віком.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою та має дохід у вигляді пенсії, та враховуючи висновки Верховного Суду, на підставі п. 27.2. ст.27 Закону та 1200 ЦК України, ОСОБА_1 має право на отримання відшкодування шкоди, як непрацездатна особа (особа пенсійного віку), яка мала право на утримання від свого чоловіка ОСОБА_3 .

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди пов`язаної із втратою годувальника.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2023 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 6700 грн.

Зважаючи на зазначене сума страхового відшкодування складає: 36 х 6700 = 241 200 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку задоволити позовні вимоги та стягнути з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника, в розмірі 241 200 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, слід зазначити наступне.

Стаття 133 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд встановив, що між позивачем та адвокатським об`єднанням «Танасишин, Михалевський і Партнери» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 09 травня 2023 року.

Згідно з детального розрахунку робіт (надання послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги, адвокат в інтересах клієнта виконав такі зобов`язання: 1. Консультацію з приводу відшкодування шкоди – 1 год.

2. Складення позовної заяви – 6 год.

3. Складення відповіді на відзив (в тому числі пошук судової практики) – 4 год.

4. Складення клопотання про проведення підготовчого судового засідання

за відсутності Позивача та представника Позивача – 0,2 год.

5. Підготовка до судового розгляду – 1 год.

6. Участь в судових засіданнях – 1,5 год.

Таким чином, на надання професійної правничої допомоги Снігур Любов Олексіївні адвокатом було витрачено 13,7 год. без врахування технічного часу на копіювання матеріалів, поштові відправлення. Виходячи із вартості правової допомоги, встановленої в Договорі про надання правової допомоги від 09.05.2023, у розмірі 1 500.00 грн. за 1 год. роботи Виконавця, вартість правової допомоги становить 20 550 грн.:13,7 год. * 1 500 грн./год. = 20 550 грн.

У ч.5 ст. 137 ЦПК України встановлено, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати пов`язані з підготовкою та поданням адвокатського запиту включаються до витрат пов`язаних з складанням позовної заяви.

Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що надання консультацій, складання позовної заяви та підготовка письмових доказів (20550 грн..), не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною четвертою ст.137 ЦПК України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 20550 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 15 000 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн.

Тому з відповідача слід стягнути судові витрати на правничу допомогу та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст. 1187,1200 ЦК України, ст. 6, 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

УХВАЛИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування заподіяної смертю годувальника у розмірі 241 200 (двісті сорок одну тисячу двісті) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцят) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»(місце знаходження: 04112 місто Київ, вул. Теліги Олени, 6/4, код ЄДРПОУ: 20033533).

Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ