Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №464/1150/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1150/26

пр.№ 2/464/1564/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу між сторонами, зареєстрованого 03 липня 2014 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1272. Обґрунтовує позов тим, що в шлюбі мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки між ними не склались, в них виникали конфлікти та непорозуміння, з 19 січня 2026 року вони припинили шлюбні відносини, не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Вважає подальше збереження сім`ї неможливим, просить шлюб розірвати, залишити їй прізвище « ОСОБА_5 » та залишити неповнолітніх дітей проживати з нею.

Ухвалою від 27 лютого 2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судове засідання позивач не прибула, в позовній заяві просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні відповідач визнав позов, просить розірвати шлюб.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, сторони уклали шлюб 03 липня 2014 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1272.

В шлюбі мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З`ясовано, що сторони з 19 січня 2026 року не ведуть спільного господарства, проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, втратили почуття любові та поваги одне до одного.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У відповідності до ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Враховуючи те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнав, просить розірвати шлюб, не заперечив щодо залишення проживання дітей з матір`ю, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини не суперечать інтересам сторін, а відтак, шлюб слід розірвати, залишивши проживати неповнолітніх дітей з позивачем.

Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З огляду на те, що позивач бажає після розірвання шлюбу іменуватись прізвищем « ОСОБА_5 », суд вважає за доцільне залишити їй вказане прізвище.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665,60 грн, а решту судового збору в розмірі 665,60 грн слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст.105, 109, 112, 113 СК України, керуючись статтями 13, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 263, 265 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 липня 2014 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1272.

Залишити неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживати з матір`ю.

Залишити ОСОБА_2 прізвище – « ОСОБА_5 ».

Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 22.04.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ