Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №449/1379/24 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/1379/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2026 м.Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглядаючи у судовому засіданні в м.Перемишляни кримінальне провадження внесеному в ЄРДР за № 12024142450000051 від 03.09.2024р. за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженець села Утіховичі Перемишлянського району, Львівської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, депутатом не являється, військовослужбовець, водій автомобільного відділення взіоду автотранспортного забезпечення рот автотехнічного забезпечення Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , 02 вересня 2024 року, приблизно о 19:30 год., перебуваючи на пасовищі села Утіховичі Перемишлянської ТГ Львівського району Львівської області, в результаті словесного конфлікту з ОСОБА_5 , який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, схопив дерев`яну палицю та умисно наніс нею потерпілій декілька ударів по спині з лівої сторони та лівій руці, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді одного садна в ділянці спини зліва та один синець із садном в ділянці лівого плеча, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї провини не визнав. Дав суду такі покази. Цього дня ввечері він дійсно прийшов сваритися на пасовище з потерпілою ОСОБА_5 , яка цього дня пасла корови з череди і відмовилась брати його корову. Коли він прийшов на пасовище, - то частина корів вже була біля дороги. Між ним, потерпілою та її донькою розпочалась сварка. Під час сварки він нікого з них не бив. Натомість вони дійсно махали палками перед ним. Через якийсь час приїхала поліція. На проведення слідчого експерименту з ним 4 вересня 2024 року його ніхто не кликав, хоча в цей день він був вдома.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала суду такі покази. 2 вересня 2024 року вона з донькою пасли худобу. Біля 19:30 на пасовище прийшов обвинувачений розпочав сварку, почав бігати по полі, кричати і звинувачувати нас, що ми отруїли його корову. Взяв у доньки сумку і кинув на землю, вдарив доньку. Коли потерпіла підбігла до них, - то обвинувачений відібрав у нею палку (з якою вона пасла худобу) і вдарив нею її по руці, спині та крижах. Так у неї і утворилися садна і синці. Потім приїхала поліція. Крім них трьох на полі більше нікого не було.

Свідок ОСОБА_6 (донька потерпілої) дала суду такі покази. 2 вересня 2024 року вона з мамою пасли корови. В кінці дня на пасовище прийшов обвинувачений ОСОБА_4 та почав сварку через корову. Обзивав їх та погрожував. Обвинувачений підійшов до неї, шарпнув за сумку і кинув на землю, вдарив її лодонею по лиці. Коли за неї заступилась мати, - то обвинувачений відібрав в неї палку і вдарив нею кілька разів маму. Після цього вона подзвонила в поліцію. Обвинувачений пішов з пасовища і коли приїхали працівники поліції його вже не було.

Свідок ОСОБА_7 (дружина обвинуваченого) дала суду такі покази. Того дня її чоловік приїхав до дому з лікарні і побачив, що їх корова була в стайні. На його запитання, що вона робить дома, вона пояснила, що сьогодні корови пасуть ОСОБА_8 і вони відмовились брати їх корову на пасовище, - бо обвинувачений постійно дорікає їм, що вони отруїли їх попередню корову. Обвинувачений пішов на поле сваритись з Куніцькими і свідок пішла з ним. Потерпіла і її донька махали там палками, а її чоловік їх не бив, що нібито бачили люди, які прийшли забирати корови.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив також допитати свідка ОСОБА_9 , явку якої він брав на себе і яка ніби то може підтвердити його покази. Суд декілька разів відкладав судове засідання через перебування свідка за кордоном (зі слів обвинуваченого). 21.04.2026 року обвинувачений повідомив, що свідок вкотре не зможе з`явитись і просив закінчувати розгляд справи без її допиту.

Судом також було досліджено докази зібрані на стадії досудового розслідування:

- З витягу з ЄРДР вбачається, що дане кримінальне провадження зареєстровано 03.04.2024 року після надходження письмової заяви від потерпілої ОСОБА_5 від 03.04.2024р.;

- Згідно висновку експерта №48/2024 від 04.09.2024 р. у ОСОБА_5 виявлено одне садно в ділянці спини зліва та один синець із садном в ділянці лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих предметів, до яких відноситься дерев`яна палиця;

- Згідно Протоколів проведення слідчого експерименту від 4 вересня 2024 р. проведені з участю потерпілої та її доньки ОСОБА_6 вбачається, що події дійсно мали місце на пасовищі і саме обвинувачений прийшов до них з претензіями. Твердження потерпілої та її доньки співпадають з показами даних ними під час слідчого експерименту;

- Згідно заяви від 11.09.2024 р. ОСОБА_4 відмовився від проведення слідчого експерименту за його участі.

Суд оцінивши докази в порядку ст.94 КПК України, надає переваги показам потерпілої та її доньки (на противагу показам обвинуваченого та його дружини) з огляду на таке:

- З досліджених судом доказів вбачається, що обвинувачений перебував і перебуває в неприязних відносинах з потерпілою, має «запальний» характер та прийшов на пасовище в роздратованому стані;

- Покази обвинуваченого та його дружини про те, що потерпіла та її донька могли завдати потерпілій дані ушкодження махаючи палками на пасовищі чи вдома – не підтверджено жодними доказами (навіть показами самого обвинуваченого та його дружини). А тому їх покази суд розцінює як намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за свої дії.

Як вбачається з висновку експерта розмір саден і синця потерпілої свідчить, що такі дійсно могли утворитись від дії дерев`яної палиці.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 доведена, поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Прокурор просив застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді штрафу у максимально можливому розмірі.

Потерпіла в питанні призначення покарання покладалась на розсуд суду.

Обвинувачений провину не визнавав, однак у разі визнання його вини повідомив, що штраф оплатить.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку; особу винного (на даний час проходить військову службу, за місцем проживання та місцем служби характеризується позитивно, на диспансерному обліку з приводу наркологічного захворювання чи психіатричного захворювання не перебуває, раніше не судимий).

Обставини, які відповідно до вимог ст.66 КК України пом`якшують покарання: відсутні.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

З огляду на правовий статус обвинуваченого (військовослужбовець) йому слід призначити єдине можливе покарання у вигляді штрафу в максимально визначеному розмірі.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 12, 56, 65, 66, 67, 125 КК України, ст.ст. 368-371, 373- 374, 392, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу розміром 50 (п`ятдесять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1