Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №727/3382/26
Суддя: Терещенко О. Є.
Справа №727/3382/26
Провадження №3/727/724/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Терещенко О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №979037 від 20.02.2026 року, ОСОБА_1 18.02.2026 року близько 21:30 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , вчинив стосовно співмешканки домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме штовхав, ображав, погро-жував фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди пси-хологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, хоча належним чином був пові-домлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд вра-ховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді спра-ви, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Зазначені вимоги ОСОБА_1 не виконав, чим проявив неналежну процесуаль-ну поведінку, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсут-ність.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась. Направила до суду заяву, згідно якої повідомила, що між нею та ОСОБА_1 вичерпано конфлікт, а тому повідомила, що претензій до ОСОБА_1 вона не має.
Оцінюючи доводи, викладені у заяві потерпілої щодо її примирення з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд виходить з наступних правових підстав та мотивів.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення домаш-нього насильства), за своєю правовою природою посягає не лише на приватні інтереси конкретної особи, але й на суспільні відносини у сфері захисту прав і свобод людини, громадський порядок та встановлені у суспільстві правила співжиття.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», одним із основних напрямів державної політики у цій сфері є забезпечення невідворотності відповідальності осіб, які вчиняють домашнє насильство. Водночас частина перша статті 24 цього ж Закону прямо закріплює, що особи, які вчинили домашнє насильство, несуть кримінальну, адміністративну чи ци-вільно-правову відповідальність відповідно до закону. Відтак, держава гарантує пуб-лічне реагування на такі правопорушення та невідворотність покарання, виходячи з принципу суспільної небезпеки домашнього насильства у будь-яких його формах, не-залежно від подальшого розвитку міжособистісних стосунків сторін.
Суд наголошує, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на публічно-правових засадах. Стаття 247 Кодексу України про адмі-ністративні правопорушення містить вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністра-тивне правопорушення. Досягнення примирення між потерпілою особою та кривдни-ком, відсутність у потерпілої претензій матеріального чи морального характеру, а та-кож її небажання притягувати винну особу до відповідальності не передбачені проце-суальним законом як підстава для закриття провадження у справі.
Фактичне існування події та складу адміністративного правопорушення встанов-люється на підставі сукупності зібраних у справі доказів, які фіксують об`єктивну дій-сність на момент вчинення протиправного діяння. Наступна зміна ставлення потер-пілої до вчиненого щодо неї насильства та виявлення нею бажання примиритися не спростовують факту порушення закону у минулому, не нівелюють протиправного ха-рактеру дій особи, яка притягається до відповідальності, та не можуть розцінюватися як доказ відсутності самої події правопорушення або вини особи в його вчиненні.
Відтак, подана потерпілою заява про примирення не впливає на кваліфікацію діяння та не є підставою для звільнення правопорушника від адміністративної відпові-дальності внаслідок відсутності складу правопорушення, оскільки факт вчинення до-машнього насильства знайшов своє повне та об`єктивне підтвердження під час судово-го розгляду.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №979037 від 20.02.2026 року, заявою, письмовими пояс-неннями, а тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, в зв`язку з чим за скоєне він повинний нести відповідальність.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини а також особу правопорушника, його майновий стан.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173-2, 221, 283, 284, 294 Кодексу Ук-раїни про адміністративні правопорушення, –
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вину-ватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 (триста сорок) гривень на користь держави. Отримувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк от-римувача Казначейство України, Номер рахунку (IBAN) UA7189999803130501060000 24405, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок. Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код от-римувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. по-дат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації до-ходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський райсуд м. Чернівці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апе-ляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Чернівці, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.Є.Терещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua