Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №644/4638/23 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/4638/23

Провадження № 1-кп/644/458/26

22.04.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62023170020001136 від 31.05.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Дворічна, Дворічанського району Харківської області, військовослужбовця військової служби за контрактом, молодший сержант, який станом на 24.02.2022 займав посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

Згідно наказу в.о. начальника 4 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 382-ОС від 01.09.2021 молодшого сержанта ОСОБА_10 (П-036514) призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

ОСОБА_10 , вступаючи до лав Державної прикордонної служби України склав військову присягу та присягнув народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Згідно ст. 6 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на момент вчинення злочину, молодший сержант ОСОБА_10 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.

Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язують молодшого сержанта ОСОБА_10 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, молодший сержант ОСОБА_10 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов,язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків він зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Однак, молодший сержант ОСОБА_10 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.

ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Державної прикордонної служби України, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов`язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.

Так, молодший сержант ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, 24.02.2022 приблизно о 05.00 годині отримав наказ «База», на виконання якого мав прибути до місця дислокації підрозділу ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , однак останній, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості своєчасно прибути до місця дислокації підрозділу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на місце несення служби за адресою: АДРЕСА_2 не з`явився.

У подальшому, в період часу з 24.02.2022 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості своєчасно прибути до визначеного місця несення служби, до місця несення служби не прибув.

Відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 17.03.2022 № 16-ОС, військову службу молодшого сержанта ОСОБА_10 призупинено, останнього звільнено з посади та ОСОБА_10 вважається таким, що не виконує (не несе) обов`язків служби; призупинено контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України.

Україна є суверенною і незалежною, демократично, соціальною, правовою унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

24.02.2022 року військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою змін меж території та державного кордону України усупереч порядку, встановленому Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

В результаті зазначених вище подій, 24 лютого 2022 року військовими формуваннями рф здійснено тимчасову окупацію м. Вовчанськ Харківської області та наближених до нього населених пунктів.

Зокрема, окупаційними військами на зайнятій території Харківської області у вказаний період створено тимчасові (військові) цивільні адміністрації та незаконні правоохоронні органи, що підпорядковуються представникам окупаційної влади.

Так, на базі «Временной гражданской администрации Харьковской области» створено «Управление внутренних дел временной гражданской администрации», діяльність якого регламентована «Положением об управлении внутренних дел временной гражданской администрации Харьковской области», затвердженим «Указом Главы ВГА Харьковской области от 05.07.2022 № УГ-28/22».

Таким чином, створене окупаційною владою т. зв. Управління внутрішніх справ тимчасової цивільної адміністрації Харківської області виконувало правоохоронні функції та було правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.

На початку червня 2022 року (більш точний час не встановлено) у громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 винник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади в правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме, в так званому «изоляторе временного содержания задержанных и арестованных лиц Управления внутренних дел ВГА Харьковской области».

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на добровільне зайняття громадянином України посади в правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, ОСОБА_10 , діючи умисно та свідомо, виконав ряд дій, спрямованих на зайняття посади у зазначеному вище незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме: власноруч заповнив та подав документи для прийому на роботу (автобіографію, анкету, особисті фотокартки із заявою про надання згоди на обробку персональних даних, пояснення) та підписав «Трудовой договор» з «Временной гражданской администрацией Харьковской области», згідно якого останній приймається на роботу на посаду «полицейского изолятора временного содержания задержанных и арестованных лиц Управления нвутренних дел ВГА Харьковской области».

Після цього, 05 липня 2022 року наказом «Начальника УВД Харьковской области ОСОБА_11 » № 1-лс ОСОБА_10 призначено на посаду «исполняющего обязанности полицейского изолятора временного содержания задержанных и арестованных лиц Управления вутренних дел ВГА Харьковской области».

Після призначення на посаду, у період часу з 05 липня 2022 року до середини вересня 2022 року, більш точний час не встановлено), здійснюючи свою діяльність у приміщенні Дворічанського відділення поліції Куп`янського відділу поліції ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська обл., смт. Дворічна, вул. Слобожанська, 33, почав виконувати обов`язки за посадою, а саме: приймання затриманих і взятих під варту осіб до ізолятора тимчасового тримання, забезпечення охорони та конвоювання затриманих та арештованих осіб. Крім цього, як працівник правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території, ОСОБА_10 мав право застосовувати спеціальні засоби та вогнепальну зброю.

12.09.2022, безпосередньо перед де окупацією Збройними силами України території міста Вовчанськ Харківської області, ОСОБА_10 залишив територію України та разом з військовими рф через неконтрольовану ділянку кордону виїхав на територію країни агресора - рф.

Надані стороною обвинувачення на дослідження під час судового розгляду докази на підтвердження встановлених обставин за пред`явленим обвинуваченням.

Стороною обвинувачення, під час судового розгляду в порядку спеціального судового провадження кримінального провадження у відношенні ОСОБА_10 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч.7 ст. 111-1 КК України, надано для дослідження наступні докази:

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 14.03.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022221750000087 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, в тому числі відносно ОСОБА_10 та кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України відносно ОСОБА_10 ;

- Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 30.03.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170020000590 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України відносно ОСОБА_10 ;

- копією висновку службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону, складеного комісією прикордонного загону на підставі наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 12.03.2022 №1-АГ «Про призначення службового розслідування» та затвердженого начальником НОМЕР_2 14.05.2022 року, проведено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону. Комісією було запропоновано за порушення статей 17,65 Конституції України, статей 11,12,16,49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статті 1,2,3,4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, пункту 2.1 Кодексу поведінки працівників, крім інших молодшому сержанту ОСОБА_12 накласти дисциплінарне стягнення – оголошення «суворої догани»;

- відповіддю начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби полковника ОСОБА_13 №32/2036-23 Вих. від 07.04.2023 року на доручення старшого слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР капітану ДБР ОСОБА_14 в рамках кримінального провадження №62023170020000590 від 30.03.2023 за ч.2 ст.111 КК України, в якій зазначається про надання документів відносно військовослужбовця ОСОБА_10 , а саме: копії контракту, копії довідки №272 гарнізонної військово-лікарської комісії, копії документів особової справи;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 25.04.2023, який складено з 11 год 40 хв до 12 год 00 хв старшим слідчим Другого слідчого відділу (с дислокацією у м.Харків) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_15 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_16 від 17.04.2023 року (справа №642/1748/23 1-кс/642/1059/23) в рамках кримінального провадження №62023170020000590 від 30.03.2023 за ч.2 ст.111 КК України з додатком, в якому зазначено про ознайомлення з пакетом документів по кримінальному провадженню №12022220000000626 від 18.10.2022, які перебувають у володінні слідчих СУ ГУНП в Харківській області, в яких містяться дані щодо співпраці працівника правоохоронного органу ОСОБА_10 з представниками окупаційної влади, а саме: папкою для паперів « ОСОБА_17 », папкою для паперів «Договора Двуречная», в якій містяться матеріали кримінального провадження, що підтверджують факт переходу ОСОБА_10 на бік ворога;- анкетою « ОСОБА_17 »;

- копією витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №382-ОС від 01.09.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_10 , з яким укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на три роки, прийнято на військову службу;

- копією службового посвідчення серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_10 ;

- копією свідоцтва серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_10 здобув повну загальну середню освіту в 2020 році у Харківському машинобудівному коледжі;

- копією посвідчення про приписку до призовної дільниці №40 М-00/3, згідно якого ОСОБА_10 13.02.2017 року взято на військовий облік Дворічанським РВК Харківської області;

- копією свідоцтва НЕП №2/738, з якого вбачається, що ОСОБА_10 закінчив в 2020 році Харківський машинобудівний коледж і здобув професію електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , згідно якого автомобіль ВАЗ 210903 державний номерний знак НОМЕР_6 зареєстровано на ім`я ОСОБА_10 ;

- копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 ;

- копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_18 ;

- копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_10 ;

- «Указом Главы Временной гражданской администрации Харковской области ОСОБА_19 от 05.07.2022 «О некоторых вопросах организации деятельности Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харковской области», которым утрверджено Положение об Управлении внутренних дел Временной гражданской Администрации Харковской области»;

- копією «Трудового договора Временной гражданской Администрации Харьковской области с работником администрации» без дати (2022 г.), відповідно до якого « ОСОБА_17 принимается на работу во Временную гражданскую Администрацию Харьковской области на должность полицейского изолятора временного содержания задержанных и арестованных лиц Управления внутренних дел ВГА Харьковской области»;

- «заявлением ОСОБА_17 на имя Главы Временной гражданской администрации Харковской области ОСОБА_19 с просьбой принять на должность полицейского изолятора временного содержания задержанных и арестованных лиц Управления внутренних дел ВГА Харьковской области» без дати (2022 г.);

- «согласием ОСОБА_17 на обработку персональных данных;

- «подпиской ОСОБА_17 о неразглашении информации»;

- «автобиографией ОСОБА_17 »;

- протоколом обшуку від 30.11.2022, який складено з 12 год 55 хв до 13 год 36 хв старшим слідчим Другого слідчого відділу (с дислокацією у м.Харків) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_20 у зв`язку із проведенням досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄДРД за № 62022170020000146 від 14.03.2022 в присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 за участі оперуповноважених ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.11.2022 року про дозвіл на обшук - проведено обшук в приміщенні Куп`янської окружної прокуратури за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7, в ході якого були виявлені та вилучені зазначені в ухвалі речі, предмети та документи;

- протоколом огляду речових доказів підтверджується, що слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтава, майором ОСОБА_25 в період часу з 30.11.2022 з 17.30 до 20.40; 01.12.2022 з 09.05 по 13.00; 01.12.2022 з 14.15 до 20.15; 02.12.2022 з 08.30 до 11.00 проведено огляд предметів та документів, вилучених в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 28.11.2022 року в приміщенні Куп`янської окружної прокуратури за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, 7, а саме, крім іншого:

п.71 -Папка для паперів « ОСОБА_17 », зміст: фотокартка 9 х12 на1 арк.; фотокартка 9 х12 на1 арк.; 2 фотокартки 3х4 на1 арк.; копія паспорта громадянина України ОСОБА_10 на 1 арк.; копія службового посвідчення НОМЕР_3 молодшого сержанта НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, виданого ОСОБА_10 08.12.2021 на 1 арк.; копія свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти ОСОБА_10 на 1 арк.; копія посвідчення про приписку до призовної дільниці ОСОБА_10 на 1 арк.; копія витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України №382-ОС від 01.09.2021 про прийняття на службу ОСОБА_10 на 1 арк.; копія свідоцтва про здобуття робітничої професії ОСОБА_10 на 1 арк.; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_10 на 1 арк.; копія посвідчення водія ОСОБА_10 на 1 арк.; копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 на 3 арк.; копія свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_10 на 1 арк.; копія паспорту громадянина України ОСОБА_18 на 2 арк.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_26 на 1 арк.; автобіографія ОСОБА_10 на 1 арк.; анкета ОСОБА_10 на 3 арк.; пояснення ОСОБА_10 на 1 арк.;

п.357 – «Трудовой договор Временной гражданской администрации Харьковской области с работником администрации» за підписом « ОСОБА_17 » у 2 примірниках на 4 аркушах з додатками на 4 аркушах;

п.1173 – платіжна відомість №2 від 22.08.2022 про отримання грошової винагороди за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 з підписом ОСОБА_10 ;

п.1197 - платіжна відомість №12 від 24.08.2022 про отримання грошової винагороди за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 з підписом ОСОБА_10 ;

- «Платежной ведомостью №12 от 24 августа 2022 года про выплату денежного вознаграждения за период с 01 июня 2022 года по 30 июня 2022 года», згідно якої ОСОБА_17 отримав 40 000,00 рублей, що підтверджується його власним підписом;

- «Платежной ведомостью №2 от 22 августа 2022 года про выплату денежного вознаграждения за период с 01 июля 2022 года по 31 июля 2022 года», згідно якої ОСОБА_17 отримав 40 000,00 рублей, що підтверджується його власним підписом;

- «Приказом начальника Управления внутренних дел Временной гражданской администации Харьковской области ОСОБА_11 №1-лс от 05.04.2022 о назначении на должность ОСОБА_17 исполняющим обязанности полицейского изолятора временного содержания задержанных и арестованных лиц Управления внутренних дел Временной гражданской администации Харьковской области».

Допитані під час судового розгляду свідки сторони обвинувачення:

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 надав показання, що на момент подій він проходив службу біля відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З ОСОБА_10 був знайомий, він проходив службу у підрозілі, де служив ОСОБА_27 . За наказом вони передислокувались у м. Куп`янськ. ОСОБА_10 також змінив місце дислокації. Перед евакуацією з м. Куп`янськ ОСОБА_10 зник. За словами місцевих мешканців, він перейшов на бік ворога. Охарактеризувати може його нейтрально. Про факт службового розслідування та звільнення його з військової служби щодо ОСОБА_10 ОСОБА_27 нічого невідомо.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 надав показання, що після початку повномаштабного вторгнення особовий склад, у тому числі і ОСОБА_10 , були підняті по тривозі. При перевірці було встановлено, що ОСОБА_10 прибув. Однак при передислокації до Куп`янська-Вузлового він зник у невідомому напрямку. ОСОБА_10 були роз`яснені положення ст.ст.407 та 408 КК України. Щодо того, чи були у ОСОБА_10 родичі на території рф, ОСОБА_28 невідомо. Телефоном ОСОБА_10 повідомив заступнику ОСОБА_28 , що не збирається повертатись на військову службу. ОСОБА_28 відомо, що ОСОБА_10 перейшов на бік ворога. Він покинув службу без зброї у військовій формі. Матір ОСОБА_10 працювала у Дворічанській адміністрації. За наслідками зникнення ОСОБА_10 було проведено службове розслідування, результати якого були передані до ДБР. Його служба була призупинена після початку службового розслідування. Зміст наказу про передислокацію доводився до відома ОСОБА_10 .

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 надав показання, що 24.02.2022 під час повномаштабного вторгнення ОСОБА_10 разом з ОСОБА_29 проходив службу у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». О 5 годині ранку було подано команду «База». ОСОБА_10 прибув на підрозділ, після чого була отримана команда про здійснення маршу до станції Куп`янськ-Вузловий Харківської області. Близько 6-7 ранку після здійснення маршу і перевірці особового складу, ОСОБА_10 прибував. Об 11-12 год. була отримана команда про здійснення маршу до м. Харкова. Під час перевірки особового складу ОСОБА_10 виявлено не було. По маршу слідування з Куп`янська до Харкова він пропав, місце його знаходження невідоме. На телефонні дзвінки він не відповідав, більше не спілкувались. До підрозділу він більше не звертався, документи не надсилав. Він зник без зброї. Фізичного та психологічного тиску на нього не було, причина його зникнення ОСОБА_29 невідома. Прикордонним загоном проводилось службове розслідування, результати невідомі.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності.

Дослідивши у судовому засіданні надані докази, суд дійшов до висновку про те, що вони є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинах підтверджується сукупністю досліджених доказів у кримінальному провадженні.

Отже, вирішуючи питання доведеності винуватості за ч.4 ст.408, ч. 7 ст. 111-1 КК України, суд виходить з того, що під час перевірки в судовому розгляді обставин за пред`явленими обвинуваченнями наданими суду доказами, вину ОСОБА_10 підтверджено належними і допустимими доказами.

Суд, провівши у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, забезпечивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані сторонами кримінального провадження докази, давши їм, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, належну оцінку - суд дійшов висновку про доведеність винуватості у вчиненні дій за пред`явленим обвинуваченням.

Під час судового розгляду сторона захисту не посилалася на недопустимість доказів, які надавались на дослідження стороною обвинувачення, на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, в силу положень ст.ст. 22, 26 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав визнавати докази недопустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому КПК України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Оцінивши в сукупності, досліджені судом докази, дії ОСОБА_10 суд вважає правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України, – колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

Крім цього, дії ОСОБА_10 правильно кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, - дезертирство, тобто нез`явлення вчасно на службу з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану.

За оцінкою в сукупності досліджених по кримінальному провадженню доказів, вину ОСОБА_10 за обставинами, викладеними в обвинувальному акті за ч.7 ст.111-1 та ч.4 ст.408 КК України, суд вважає доведеною належними та допустимими доказами.

Мотиви суду при призначенні покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення, станом на 24.02.2022 займав посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, громадянство України, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання

ОСОБА_10 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлені.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання

ОСОБА_10 , під час досудового розслідування не виявлені.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, обвинуваченому ОСОБА_10 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідки вчинених ним злочинів, які віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого. За таких обставин суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді реального позбавлення волі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, справедливим і співмірним вчиненим злочинам.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Згідно з положеннями ст. 55 КК суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень – особливо тяжких злочинів, вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 додаткове покарання передбачене санкцією ч.7 ст.111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах України незалежно від того, чи обіймав певну посаду обвинувачений.

При призначенні покарання ОСОБА_10 суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_10 додаткове покарання передбачене санкцією ч.7 ст.111-1 КК України у виді конфіскації всього майна належного обвинуваченому на праві власності.

Перевірка та обгрунтування судом дотримання прав підозрюваного, обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей здійснення спеціального судового провадження (in absentia).

Відповідно до ч.5 ст.374 КПК України - у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова постановлено судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_10 обвинуваченого за ч.7 ст.111-1 та ч.4 ст.408 КК України здійснювати за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.

Повістки про виклик обвинуваченого при здійснення спеціального судового провадження надсилались за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилались захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікувались у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження. З моменту опублікування повістки про виклик у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважався належним чином ознайомленим з її змістом.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні згідно ч. 3 ст. 323 КПК України здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), який показань суду не надавав, будь-яких клопотань від останнього не надходило.

Особиста присутність особи у судовому процесі, виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь - якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок. Так, у рішенні «Медєніца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»).

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_10 , який повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед судом за вчиненні діяння та захищати себе безпосередньо у суді, а також свідчать про його намір на ухилення від кримінальної відповідальності.

У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_10 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з гарантій презумпції невинуватості.

Кримінальне провадження здійснювалось за обов`язкової участі захисника, забезпеченого Державою за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській та Луганській областях.

Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: брав участь у дослідженні доказів, допиті свідків, виступав у судових дебатах та не спростовував достовірності і належності доказів вчинення кримінального правопорушення, проте зазначив, що сукупність таких доказів не є достатньою для визнання винуватості обвинуваченого за висунутими йому обвинуваченнями.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Вимоги статей 323, 297-5 КПК при розгляді кримінального провадження у відношенні ОСОБА_10 обвинуваченого за ч.7 ст.111-1 та ч.4 ст.408 КК України здійснене за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження - дотримано.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час досудового розслідування та розгляді кримінального провадження в суді вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинувачених на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 375 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.7 ст.111-1, ч.4 ст.408 КК України та призначити покарання:

-за ч.7 ст.111-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна належного на праві власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах України на строк 10 років;

- за ч.4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна належного на праві власності та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах України на строк 10 років.

Початок строку відбування покарання за даним вироком рахувати ОСОБА_10 з дня його фактичного затримання на виконання вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно з ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити захиснику обвинуваченого та прокурору.

Головуючий – суддя: ОСОБА_1