Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №619/4849/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4849/25

провадження № 2/619/1049/26

Рішення

іменем України

16 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний цент медико-соціальної експертизи» про стягнення коштів,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 суму переплати пенсії в розмірі 56282,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю призначену відповідно до Закону №1058-ІУ з 20.04.2023 на підставі заяви від 01.06.2023 №1913, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №699342 від 20.04.2023, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова. 15.01.2025 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшла довідка від 06.12.2024 №23 в якій зазначено, що розширеною комісією №2 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» скасовано рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальною експертною комісією про встановлення інвалідності ОСОБА_1 з 20.04.2023. Листом від 18.03.2025 №2000-0307-8/42670 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено з 20.04.2023 у зв`язку зі скасуванням інвалідності (довідка про невизнання інвалідом від 06.12.2024 №23 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , з дати встановлення — 20.04.2023). У зв`язку зі скасуванням інвалідності було зайво виплачено пенсію за період з 20.04.2023 по 31.01.2025 у розмірі 56182,43 грн. Відповідачу було запропоновано внести зазначені кошти на рахунок Пенсійного фонду України як зайво виплачена пенсія. На момент звернення до суду залишок невідшкодованих коштів на рахунок головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надходив.

09.03.2026 ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно якого позовні вимоги не визнав, вважає їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності зловживань або недобросовісності з боку відповідача, що є обов`язковою умовою для стягнення надміру виплаченої пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1215 ЦК України. Також зазначив, що пенсійні виплати отримував на підставі чинних на той момент документів медико-соціальної експертної комісії, а можливі недоліки у веденні медичної документації не можуть покладатися на нього, оскільки він не має доступу до відповідних документів та не несе відповідальності за діяльність медичних установ. Крім того, у відзиві зазначено про відсутність будь-яких доказів подання відповідачем недостовірних відомостей або вчинення умисних дій, а також наголошено на тому, що доводи позивача ґрунтуються на припущеннях.

Від третьої особи у справі надійшли пояснення, в якій, зокрема зазначає, що наразі, згідно Рішення, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКОСОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". 20.04.2023 ОСОБА_1 , 27.04.1992, був вперше оглянутий міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією, встановлена друга група інвалідності, загальне захворювання, на 2 роки. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 по справі № 953/9728/23, в межах кримінального провадження №1262322000000867 від 28.07.2023 накладено арешт на медичні документи ОСОБА_1 , які вилучені в порядку обшуку в міжрайонній Шевченківській МСЕК, тривають слідчі дії Головного управління Національної поліції України в Харківській області. В ході слідчих дій було встановлено, що Направлення на медико-соціальну експертну комісію за формою № 088/о ОСОБА_1 сформовано КНП Солоницівської селищної ради «Медичний центр здоров`я +» Харківського району, зокрема лікарями «Підрозділу первинної медичної допомоги смт. Вільшани», які не входять до складу лікарсько-консультативної комісії, тобто документи мають ознаки фальсифікації, а підстави для встановлення інвалідності сумнівні. Крім того, в «Журналі запису висновків лікарсько-консультативної комісії» (форма 035/о) КНП Солоницівської селищної ради «Медичний центр здоров`я +» Харківського району відсутні записи щодо направлення ОСОБА_1 на медико-соціальну експертну комісію. За виявленими обставинами, на підставі запиту Слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Харківській області, був призначений переогляд рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 на підставі медико-експертної справи ОСОБА_1 , яка надавалась до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ГУНП України в Харківській області на час проведення експертизи. Була призначена розширена експерта комісія (далі – РЕК), до якої залучались експерти-фахівці: - лікар невропатолог; - лікар-хірург; - лікар-терапевт; - лікар-кардіолог. В ході роботи РЕК та аналізу медичної справи ОСОБА_1 виявлено, що направлення на медико-соціальну експертну комісію фальсифіковане, порушена процедура направлення та проведення медико-соціальної експертизи, а вказаний діагноз не підтверджений, що стало підставою для скасування інвалідності ОСОБА_1 . Рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 20.04.2023 було визнане таким, що прийняте необґрунтовано і скасоване. "Довідка про невизнання інвалідом" (форма первинної облікової документації №167/о) від 06.12.2024 № 23 заповнена в 2-х примірниках: один надісланий до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а інший долучений до матеріалів слідства.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, начальник головного управління Баєва Г. надала заяву про розгляд справи за відсутності представника на підставі норм чинного законодавства.

Представник відповідача також надав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, та просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа – представник Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Юткіна Н.М. у судове засідання не з`явилася, надала до суду пояснення, у яких просила справу розглядати за її відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку та отримував пенсію як особа з інвалідністю призначену відповідно до Закону №1058-ІУ з 20.04.2023 на підставі заяви від 01.06.2023 №1913, виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №699342 від 20.04.2023, виданої міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією м. Харкова.

Згідно з довідкою Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації № 23 – 06.12.2024 ОСОБА_1 оглядався заочно і за результатами не визнаний інвалідом з 20.04.2023. Рішення Слобідської МСЕК - скасовано.

Рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.01.2025 №203950008821 встановлено, що за результатами опрацювання за принципом екстериторіальності заяви від 01.06.2023, наданих документів та виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААВ № 699342 (рішення міжрайонної Слобідської МСЕК від 20.04.2023) про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІ групи з 20.04.2023 по 30.04.2024, рішенням головного управління ПФУ у Дніпропетровській області від 08.06.2023 №203950008821 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058 з 20.04.2023 по 30.04.2025. Розширеною експертною комісією закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 06.12.2024 було проведено медико-соціальна експертиза щодо дослідження обґрунтованості та законності встановлення інвалідності міжрайонною Слобідської МСЕК КЗОК «ОЦМСЕ» та скасовано інвалідність ОСОБА_1 , відповідно до Закону № 1058-ІV право на призначення пенсії по інвалідності у ОСОБА_1 відсутнє.

Листом від 18.03.2025 №2000-0307-8/42670 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що виплату пенсії призупинено з 20.04.2023 у зв`язку зі скасуванням інвалідності (довідка про невизнання інвалідом від 06.12.2024 №23 Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , з дати встановлення — 20.04.2023).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1ст. 4Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», далі Закон №1058).

Відповідно до ст. 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б)загального захворювання ( в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1(далі за текстом Порядок № 22-1).

У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначення пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).

Згідно з ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із загального правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Згідно з ст. 50 Закону №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними, до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Так, позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання відповідачем до органів Пенсійного фонду України завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.

В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих матеріалів вбачається, що позивач просить стягнути кошти за період 20.04.2023 по 31.03.2025, проте рішення про «невизнання інвалідом» відносно ОСОБА_1 було прийняте лише 06.12.2024.

Щодо підстав скасування визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю позивачем надано довідку № 23 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю (без дати), де зазначено, що він 06.12.2024 оглядався заочно РЕК №2 КЗОЗ ОЦ МСК та визнаний не інвалідом з 20.04.2023.

Матеріали справи не містять відомостей та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак за таких обставин сплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

Доводи, викладені у поясненнях представника третьої особи КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про те, що на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова було проведено обшук у міжрайонному Шевченківському МСЕК та вилучена медична документація зокрема і стосовно ОСОБА_1 не можуть бути підставою для задоволення позову з огляду на те, що в Україні діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 вручено підозру у вчиненні кримінального протиправного діяння, щодо надання недостовірних даних для отримання пенсії по інвалідності, також відсутній обвинувальний вирок або рішення суду, які набрали законної сили стосовно ОСОБА_1 щодо його неправомірних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оскільки в позові відмовлено, на підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний цент медико-соціальної експертизи» про стягнення коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, юридична адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний цент медико-соціальної експертизи» , код ЄДРПОУ: 03327753, юридична адреса: 61058, м. Харків, вул. Літературна, 6.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.

Суддя Н. В. Коваленко