Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №183/6622/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6622/25

№ 2/183/2306/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Сторожик А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,-

У С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄПАБ») звернулось до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 27045,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 20.06.2024 між ТОВ «Незалежні Фінанси» і відповідачем був укладений договір про надання коштів у кредит № 2333591, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти, на погоджений договором строк та зобов`язався їх повернути і сплати проценти за користування кредитом. Товариство виконало умови кредитного договору, надавши обумовлену суму кредитних коштів, а відповідач зобов`язання з їх повернення належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 27045,20 грн., яка складається з наступного: 7000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 12975,20 грн. - заборгованість за відсотками, 770 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту, 6300 грн. – заборгованість за неустойкою (штраф, пеня).

У подальшому, через укладання договору факторингу, до ТОВ «ФК ЄПАБ» перейшло права вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором. Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості як на користь попереднього кредитора, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вказаною ухвалою суду визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача, адвокатом Зачепіло З.Я., через підсистему «Електронний суд» подано відзивна позовну заяву, в якому просила в задоволені позовних вимог відмовити,оскільки відсутні докази перерахування відповідачу первісним кредитором кредитних коштів. Крім того, позивачем не надано доказівсплати первісним кредиторомкоштів за договором факторингу, а отже не доведено набуття позивачем права вимоги до відповідача.

Представником позивача надано відповідь на відзив, де зазначено про обґрунтованість позовних вимог та надання належних доказів у підтвердження обставин щодо укладання угоди первісного кредитора з відповідачем, та необхідність надання відповідачем доказів у підтвердження своїх заперечень неотримання кредитних коштів, шляхом надання виписки по рахунку для спростування такого факту як надання кредитних коштів. В частині підтвердження наявності права вимоги до відповідача, з огляду на укладання договору факторингу, позивач зазначив, що до позовної заяви було долучено витяг з реєстру боржників до договору факторингу з підписами та печатками ТОВ «ЄАПБ» та первісного кредитора, а також надано копію платіжного доручення у підтвердження факту оплати за договором факторингу від 27.11.2024 за № 27112024.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України, у позовній заяві та відповіді на відзив не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до

ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.04.2026, є дата складення повного судового рішення 17.04.2026.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, встановив наступне.

Так, 20.06.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» і відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 2333591.

Згідно з п.1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1 договору). Сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн. (п.1.2. договору). Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 20.06.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору про споживчий кредит, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 31.05.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п.1.5 договору про споживчий кредит, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 27823,60 грн. Денна процентна ставка складає: (27823,60 грн./7000.00 грн.) / 345 днів * 100% =1,15%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11417,45 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 34823,60 грн.

Відповідно до п.1.5.1, п.1.5.2 договору про споживчий кредит, комісія за надання кредиту: 805 грн., яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п.2.1, п.2.2.1 договору про споживчий кредит, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 Договору відповідно.

Відповідно до п.4.1 договору про споживчий кредит, у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.

Відповідно до п.4.3 договору про споживчий кредит, кредитодавець на свій розсуд може не застосовувати жодного виду відповідальності передбаченого п.п.4.1, 4.2 цього Договору, застосувати один з них або всі одночасно. Вимога(и) Кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або штрафів Позичальником вважається здійсненою (ими), якщо заборгованість зі сплати процентів та/або штрафів відображена в Особистому кабінеті Позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення, тощо). Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань передбачених пп.4.1, 4.2. цього Договору не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума платежів передбачених пп.4.1,4.2 Договору не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказані платежі розраховуються по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Договір підписано позичальником електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «473984».

ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні фінанси» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується платіжним дорученням № 36922255 від 20.06.2024.

Також встановлено, що 27.11.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» (Фактор) укладено договір факторингу № 27112024/1, у відповідності до умов якого, Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру Боржників від 27.11.2024 до Договору факторингу № 27112024/1 від 27.11.2024, TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 27045,20 грн. за договором про споживчий кредит № 2333591 від 20.06.2024, з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 770 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; 12975,20 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6300 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Судом установлено, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір з ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору № 2333591 від 20.06.2024, про що свідчить анкета-заява відповідача на кредит № 2333591 від 20.06.2024, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.

Після закінчення строку кредиту ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача, в обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначила, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів (виписки по рахунку) у підтвердження факту перерахування первісним кредитором коштів за договором про споживчий кредит від 20.06.2024, наголошуючи на відсутності доказів наявності заборгованості за отриманими нею коштами, які за умовами договору перераховувались в безготівковій формі на платіжну банківську картку.

В свою чергу позивач зазначив, що «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором та не є банківською установою, а отже позбавлено можливості надати первинні документи щодо перерахування кредитних коштів позивачу.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Разом з цим, відповідач, не заперечувала факт укладання договору про споживчий кредит від 20.06.2024, докази відсутності перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача відповідно до договору про споживчий кредит від 20.06.2024 суду не надала, а отже не довела підстав своїх заперечень щодо виконання вказаного договору з боку первісного кредитора. Отже, в даному випадку, на думку суду, позивачем надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов договору про споживчий кредит та наявності у відповідача відповідного розміру заборгованості, при цьому відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано.

Спірний договір про споживчий кредит та його умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Доказів належного або часткового виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створеніобов`язки підлягають виконанню.

Первісний кредитор ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси», уклав 27.11.2024 з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір факторингу, у відповідності до умов яких передав (відступив) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Даний договір було пролонговано рядом додаткових угод.

За Актом прийому-передачі Реєстру боржників № б/н від 27.11.2024 ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» передав позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги за договором позики до відповідачки ОСОБА_1 , основна сума заборгованості 27045,20 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 770 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; 12975,2 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6300 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Відповідно до платіжної інструкції № 533 від 29.11.2024, позивачем здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 27112024/1 від 27.11.2024.

Тобто, ТОВ «ЄПАБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за наведеним вище договором про споживчий кредит, у зв`язку з чим суд критично ставиться до аргументів відповідача щодо не доведення позивачем наявності в нього права вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 2333591 від 20.06.2024.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов`язання в повному обсязі, ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, не надано, а тому суд висновує, що відповідач умови договору про споживчий кредит не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 7000 грн.

Також, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, в частині розміру нарахованих процентів за користування кредитним коштами в сумі 12975,20 грн. (з урахуванням сплати процентів в сумі 1470 грн. за 05.07.2024), а також розміру суми комісії( з урахуванням сплати комісії в сумі 770 грн. за надання кредиту ( з урахуванням сплати комісії в сумі 35 грн. 05.07.2024)

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для часткового стягнення з відповідача суми заборгованості за договором про споживчий кредит за № 2333591 від 20.06.2024 в сумі 20745,20 грн., яка складається з: 7000 грн. – заборгованості за основним зобов`язанням, 12975,20 грн. – сума заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 770 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 27045,2 грн., з яких задоволено вимоги на суму 20745,2 грн., тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 2322,64 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2333591 від 20.06.2024 у розмірі 20745 (двадцять тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 20 коп., яка складається з наступного: 7000 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням, 12975,2 грн. – сума заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 770 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2322 (дві тисячі триста двадцять дві) гривні 64 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено і підписано 17 квітня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова