Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №583/1499/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1499/26

3/583/608/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2026 року м. Охтирка

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Семенова О.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка адміністративний матеріал, що надійшов від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацевлаштованої, мешканки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 27 серпня 2008 року Охтирським МВ УМВС України в Сумській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 березня 2026 року серії ВАД № 777894 ОСОБА_1 21 березня 2026 року о 16 год 19 хв за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в не приділенні належної уваги проведення дозвілля дитиною, як наслідок неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , публічно насміхався із психічно хворого неповнолітнього ОСОБА_3 , 2011 року народження, чим порушила ст. 150 СК України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 184 КУпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнала та вказала, що її син ніяким чином не причетних до подій, які відбулися 21 березня 2026 року з участю неповнолітнього ОСОБА_3 .

Від законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , надійшла заява про проведення судового розгляду без її участі та її сина, претензій до ОСОБА_1 не має / а.с. 14-15/.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 / а. с. 4/.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

До протоколу про адміністративне правопорушення від 22 березня 2026 року серії ВАД № 777894 додано: електронний рапортом поліцейського Овчаренка В.В. Охтирського РВП ГУМП в Сумській області, з якого слідує, що 21 березня 2026 року о 17-55 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Охтирка, вул. Паркова, 1 годину потому невідомі біля «Кнєжи» знущалися над її сином ОСОБА_3 , 07 травня 2011 року, розірвали на ньому одяг, знімали на телефон / а.с. 2/, письмові пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 22 березня 2026 року про те, що він 21 березня 2026 року близько 14-00 год вийшов на прогулянку, зустрілися зі своїми товаришами та разом пішли до «Кнєжі», близько 16-00 год зустріли ще двох хлопців, серед яких був ОСОБА_6 , підійшли до них та сіли на лавочку. Він сидів та грав на власному мобільному телефоні, коли почув, як ОСОБА_7 запропонував при нас порвати свої спортивні штани, які вже були на той час порваними, всі присутні стали його відговорювати не робити цього, але він піднявся на ноги та двома руками розірвав на собі штани та пішов у напрямку «Кнєжи» зі сторони річки, ніхто цього не фотографував / а.с. 3/.

Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 , 2011 року хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_3 , 2011 року народження. Поліцейським не опитано потерпілого та інших свідків тих подій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цей принцип презумпції невинуватості узгоджується з положенням Європейської конвенції з прав людини, визначеними ч. 2 ст. 6, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Таким чином, суддя дійшла висновку, що в судовому засіданні не було встановлено та доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, тому вона не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, ч. 1 ст. 184, ст.ст. 221, 247, 251, 254, 268, 280, 283, 287, 289 КУпАП,

УХВАЛИЛА:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Охтирський міськрайонний суд.

Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова