Суд: Кролевецький районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №579/23/26
Суддя: Моргун О. В.
Справа № 579/23/26
1-кп/579/97/26
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
20 квітня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі – судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець справу по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Перемога Глухівського району Сумської області, громадянина України, освіта середня технічна, не одруженого, військовозобов`язаного, проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого ,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
У період часу з 10.04.2025 по 27.04.2025 року ОСОБА_4 під час виконання сільськогосподарських робіт на тракторі марки «МТЗ-80» здійснював засіювання земельної ділянки з кадастровими номерами 5922686800:04:003:0387 та земельної ділянки з кадастровим номером 5922686800:04:003:0388, які перебувають у використанні ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» відповідно до договорів оренди земельних ділянок, які розташовані впритул до правого берега річки Глистянка, поблизу с. Губарівщина, Конотопського району.
Перебуваючи на вищезазначених земельних ділянках ОСОБА_4 не маючи жодних дозволів від місцевого самоврядування, всупереч встановленому законом порядку, а саме в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, всупереч ст. 88, 89 Водного кодексу України та ст. 60, 61 Земельного кодексу України відповідно до яких уздовж річок з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, яка складає для малих річок - 25 метрів, на яких заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, умисно, самовільно зайняв земельну ділянку прибережної захисної смуги орієнтовною площею 1,23 га, яка нікому не надавалась у власність чи користування, розташована за межами с. Обтове, Конотопського району, Сумської області на території Кролевецької міської територіальної громади, поблизу с .Губарівщина, Конотопського району, Сумської області, у захисній зоні р. Глистянка.
На підставі вищезазначеного, ОСОБА_4 порушуючи законні вимоги, самовільно зайняв земельну ділянку прибережної захисної смуги р. Глистянка орієнтовною площею 1,23 га, яка нікому не надана у власність чи користування, розташована за межами с. Обтове, Конотопського району, Сумської області на території Кролевецької міської територіальної громади, поблизу с.Губарівщина, Конотопського району, Сумської області, у захисній зоні р. Глистянка, що виразилось у засіюванні прибережно-захисної смуги та збільшенні фактичного розміру поля.
Відповідно до довідки щодо розміру завданої шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в прибережно-захисній смузі р. Глистянка протиправними діями ОСОБА_4 було завдано шкоди Кролевецькій об`єднаній територіальній громаді в сумі 5 732,52 грн.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 197-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду вину визнав частково, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд у справі в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу.
Оцінивши всі зібрані по справі докази, суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 доказаний повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 197-1 КК України, оскільки він скоїв самовільне зайняття земельної ділянки, вчиненому особою щодо земель в охоронних зонах.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Як пом`якшуючими обставинами покарання ОСОБА_4 суд визнає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, вчинення злочину вперше.
За місцем проживання характеристика обвинуваченого позитивна.
Суд враховує сімейний стан обвинуваченого .
Обтяжуючі обставини покарання відсутні.
Виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає можливо без ізоляції від суспільства та враховуючи наявність декількох вищевикладених обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, суд вважає можливим призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України , більш м`яке ніж зазначено в санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, у виді штрафу, оскільки саме даний вид покарання на думку суду є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання, пов`язаного з обмеженням волі чи триманням в умовах ізоляції.
Суд вважає, що саме покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання з застосуванням ст. 75 КК України .
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувати до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України і призначити йому за цим законом покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Кролевецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua