Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №591/11541/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/11541/25

Провадження № 2/591/2857/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у судовій справі № 591/11541/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Брайко Юлія Валеріївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3

питання про ухвалення додаткового рішення

учасники судового процесу:

представник позивача адвокат Брайко Ю. В.

відповідач ОСОБА_2

секретар судового засідання Кривогуз Ю. М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У жовтні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Брайко Ю. В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

За результатами розгляду позову ОСОБА_1 02 березня 2026 року Зарічний районний суд міста Суми ухвалив рішення по суті спору у цій справі, у задоволені позову відмовлено.

У суді першої інстанції представництво інтересів відповідача ОСОБА_2 здійснював адвокат Давидов А. Г., який брав участь у судовому засіданні 24.02.2026.

У мотивувальній частині Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 02 березня 2026 року у справі № 591/11541/25 зазначено, що Відповідачем у порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України зроблено відповідну заяву про судові витрати.

При цьому в резолютивній частині вказаного рішення не вирішено питання щодо компенсації витрат відповідача на правничу допомогу, на оплату послуг перекладача.

Відповідач у судовому засіданні 14.04.2026 просив ухвалити додаткове рішення щодо відшкодування понесених ним судових витрат.

Представник позивача заперечила проти ухвалення додаткового рішення. Стягнення з позивача 7 200.00 грн та 10 000.00 грн в рахунок відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат є надмірним тягарем. У разі задоволення та стягнення судових витрат, просила зменшити таку суму до 500.00 грн.

На стадії ухвалення судового рішення оголошено перерву.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)).

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з частиною першою частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1); витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат

Згідно з частинами першою, другою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позов ОСОБА_1 вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи у Суді першої інстанції.

Представник позивача подала додаткові пояснення про категоричне заперечення ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, з яких випливає:

Щодо витрат на здійснення перекладу документів. Стороною позивача не заперечується, що відповідачем надано до суду переклад трудового договору, заяви про реєстрацію підприємницької діяльності, за які нібито заплатив 7 200.00 грн. В свою чергу сторона позивача ставить під сумнів, що 7 200.00 грн Відповідач заплатив саме за завірення вказаних документів, оскільки з товарного чеку вбачається переклад з німецької мови на українську + нотаріальне завірення два контракта. В свою чергу, Відповідачем надано зовсім інші документи, а ні ж ті, які вказані в товарному чеку, тобто Відповідачем не надано доказів понесення витрат на переклад саме трудового договору та заяви про реєстрацію підприємницької діяльності. Просить відмовити в стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вказаних коштів.

Щодо витрат на правничу допомогу. До відзиву на позовну заяву було надано договір про надання правничої допомоги №12/12-25 від 12 грудня 2025 року, але у вказаному договорі ніде не вказано представлення інтересів в якій саме справі надає адвокат, і оплата за яку саме справу здійснюється. До відзиву надано довідку-квитанцію про оплату послуг від 20 грудня 2025 року про оплату 10 000.00 грн, але також не вказано, оплату здійснено за яку саме справу, а тому, як договір так і довідка-квитанція не містить даних, в рамках якої саме справи здійснена така оплата. Також, між сторонами є не один спір, а тому можливо цей договір та довідка-квитанція стосується інших судових справ. Окрім цього довідка-квитанціє не є розрахунковим документом. що ОСОБА_1 знаходиться з кордоном, незважаючи на те, що має стабільний дохід, має платити щомісяця орендну плату 700 євро, за комунальні, за страховку, утримувати двох дітей тощо. На думку сторони позивача, розмір витрат позивача на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Щодо подання доказів понесення судових витрат

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідно до частини восьмої статті 129 ЦПК України, відповідач надав копії: Договору про надання правничої допомоги № 12/12-25 від 12 грудня 2025 р.; довідки-квитанції про оплату послуг до Договору про надання правничої допомоги № 12/12-25 від 12 грудня 2025 р.; товарного чеку БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ “ 33 МОВИ” від 22 грудня 2025 р.; Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг професійної правничої допомоги ) згідно Договору про надання правничої допомоги № 12/12-25 від 12 грудня 2025 р.

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 12/12-25 від 12 грудня 2025 р.; Поволяшко С. І. (клієнт) доручив адвокату Давидову А. Г. представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, складання пояснень, заяв, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції під час розгляду справи по суті позовних вимог.

Гонорар адвоката встановлюється у фіксованому розмірі та становить 10 000. 00 грн. Цей гонорар сплачений клієнтом, що підтверджується довідкою –квитанцією про оплату послуг.

Відповідно до Акту приймання-передачі виконаних робіт від 27.02.2026 до вказаного договору про надання правової допомоги адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правничу правову допомогу: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції; складання та подача відзиву з відповідними доказами в обгрунтування заперечень щодо заявлених вимог; складання заяв з процесуальних питань; представництво інтересів клієнта у Зарічному районному суді міста Суми під час розгляду справи №591/11541/25.

Своїм підписом під цим актом Поволяшко С. І. підтвердив отримання вказаної професійної правничої допомоги.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд враховує, що за результатами розгляду цієї справи позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Судові витрати зі слати судового збору, пов`язані з її розглядом, віднесено на рахунок держави, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви про стягнення аліментів в силу закону.

12.12.2025 в системі Електронний суд адвокат Давидов А. Г. сформував заяву про вступ у справу 591/11541/25 як представник ОСОБА_2 , до заяви долучено ОРДЕР СЕРІЯ ВМ №1077366 від 12.12.2025, у зв`язку з чим адвокату було надано доступ до електронної справи 591/11541/25 в підсистемі Електронний суд.

Відповідач ОСОБА_2 скористався правом подати до Суду відзив на позов ОСОБА_1 , процесуальний документ подано в системі Електронний суд за підписом адвоката Давидова А. Г.

Також подавались інші заяви, клопотання з процесуальних питань.

У судовому засіданні Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/11541/25 інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат Давидов А. Г.

У вирішенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Також Суд враховує, що розгляд справи № 591/11541/25 здійснювався за участю адвоката Брайко Ю. В., яка діяла в інтересах позивача ОСОБА_1 , орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становила 10 000.00 грн.

За таких обставин Суд вважає, що усі заявлені у Акті приймання-передачі виконаних робіт від 27.02.2026 до Договору про надання правової допомоги № 12/12-25 від 12 грудня 2025 р. послуги адвоката Давидова А. Г. з надання правової допомоги ОСОБА_2 були безпосередньо пов`язані лише із розглядом саме справи № 591/11541/25 та не були пов`язані із розглядом інших справ, про що зазначала сторона позивача у додаткових поясненнях.

Щодо витрат на здійснення перекладу документів.

В матеріалах справи наявні документи у перекладі з німецької мови на українську, а саме, Заява на реєстрацію підприємницької діяльності (примітка перекладача), Трудовий договір для працівників, які залучаються для виконання тимчасових робіт, здійснені перекладачем Булай Юлією Юріївною. Вказані документи були досліджені в ході судового розгляду справи та лягли в основу написання судового рішення по суті заявлених вимог.

Відповідно до товарного чека БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ “ 33 МОВИ” ФОП БУЛАЙ Ю. Ю. від 22 грудня 2025 р. від ОСОБА_2 прийнято 7 200.00 грн за надання послуг за переклад з німецької мови на українську мову + нотаріальне завірення два контракта.

В матеріалах справи (ас 56) наявна інформація за підписом приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т. А. про те, що 22.12.2025 вона засвідчила справжність підпису перекладача Булай Юлії Юріївни, який зроблено у присутності приватного нотаріуса.

Отже, витрати відповідача на здійснення перекладу документів стороною позиваче не спростовані. Будь яких клопотань з цього питання сторона позивача не заявляла.

Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею судових витрат суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу положень статті 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76-80 ЦПК України.

Суд першої інстанції зазначає, що надані відповідачем ОСОБА_2 докази на підтвердження понесених судових витрат в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 76-80 ЦПК України, є належними і допустимими.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 10 000.00 грн та на оплату послуг перекладача у розмірі 7 200.00 грн як таких, що є безпосередньо пов`язаними з розглядом позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Брайко Юлія Валеріївна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , у справі № 591/11541/25 та відповідають критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру.

Керуючись стст. 133, 137, 141, 270, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

Прийняти додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп., витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

представник позивача адвокат Брайко Юлія Валеріївна РНОКПП: НОМЕР_3 ОРДЕР СЕРІЯ ВІ №1340103 від 08.10.2025;

відповідач ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

представник відповідача адвокат Давидов Андрій Григорович РНОКПП: НОМЕР_4 , ОРДЕР СЕРІЯ ВМ № 1077366 від 12 грудня 2025 р.

Суддя А. І. Косар