Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №477/2645/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2645/25

Провадження №1-кп/477/183/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152230000499, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киданів Бучацького району Тернопільської області, громадянина України, з середньою загальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-за частиною 1 статті 129, частиною 1 статті 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2025 року у вечірній час (точний час встановити під час досудового слідства та судового розгляду не вдалось за можливе) потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою повернення належної останній електричного дрилю, прийшли до постійного місця мешкання обвинуваченого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи біля хвіртки вказаного домоволодіння, покликали ОСОБА_3 , який вийшов з будинку та підійшов до хвіртки і перебуваючи від них на відстані до 1 метру почав агресивно себе поводити та конфліктувати. Таким чином у ОСОБА_3 в цей час виник умисел на здійснення погроз вбивством відносно останніх. 3 метою реалізації вказаного умислу на погрозу вбивством потерпілих та підтвердження реальності майбутніх погроз, ОСОБА_3 , утримуючи в своїй правій руці корпус гранати Ф-1 з підривачем типу УЗРГМ- 2, яку виніс з свого будинку, та демонструючи її, піднявши в гору, почав висловлювати погрози щодо позбавлення життя присутніх шляхом застосування відповідного боєприпасу. З урахуванням демонстрації наявних у обвинуваченого боєприпасів, потерпілі сприймали погрози останнього реально, оскільки були підстави побоюватися здійснення ним відповідних погроз.

Крім того, восени 2024 року (точної дати в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не вдалося за можливе) обвинувачений, маючи умисел, направлений на незаконне зберігання бойових припасів, знаходячись в полі за с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області, виявив бойовий припас - гранату Ф-1, яку приніс за своїм постійним місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до його виявлення та вилучення під час проведення огляду місця події 25.09.2025.

Відповідальність за дії, вчинені обвинуваченим, передбачена частиною 1 статті 129, частиною 1 статті 263 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що проживає у с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області. Восени 2024 року він пиляв у посадці сухі гілки та побачив бліндаж, де виявив два ящики з–під патронів, які він забрав для зберігання інструментів. Потім він побачив гранату, яку також забрав та поїхав додому. Гранату зберігав за місцем свого проживання. 24 вересня 2025року односелець на ім`я ОСОБА_8 запропонував купити у нього електричний дриль. Він погодився та сплатив ОСОБА_8 частину - 300грн, бо більше у нього не було. Цього ж дня до нього прийшла сестра ОСОБА_8 та ще одна жінка – потерпілі у справі. Вони стояли за парканом та між ним та потерпілими стався конфлікт з приводу цієї дрилі. Оскільки потерпілі не припиняли конфліктувати, він пішов до будинку, взяв гранату, вийшов до потерпілих та, підійшовши до паркану, десь за 1,5 метри він них, підняв руку, в якій тримав гранату, та сказав, щоб вони йшли від нього. Потерпілі побачили гранату та пішли.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з`явились, надавши заяви, в яких просили розгляд справи проводити у їх відсутність, зазначили про підтримання обвинувачення.

Окрім повного визнання обвинуваченим своєї провини, його вина підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.09.2025року, а саме: погрози гранатою з боку мешканця с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області;

протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 24.09.2025року, а саме: погрози гранатою з боку мешканця с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області;

даними протоколу огляду місця події від 25.09.2025 року, згідно якого проведений огляд території домоволодіння, належного ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду були виявлені та вилучені корпус гранати Ф-1, підривач та два патрони калібру 5, 45 мм, з фототаблицею;

висновком експерта № КСЕ-19/115-25/16461 від 28.10.2025 року за результатом проведення комплексної судової вибухо-технічної експертизи, згідно якого надані на дослідження предмети є корпусом оборонної осколкової ручної гранатиФ-1 промислового виготовлення, який в наданому на дослідження стані відноситься до вибухових речовин, та підривачем – уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення, що застосовується для спорядження ручних осколкових гранат Ф-1, РДГ-5, РГ-42. Наданий на дослідження корпус гранати споряджений вибуховою речовиною тротил, а уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2 споряджений комбінованою вибуховою речовиною. При конструктивному поєднанні наданих на дослідження корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікованого запалу дистанційної дії типу УЗРГМ-2 вони утворюють вибуховий пристрій промислового виготовлення військового призначення – оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до бойових припасів основного призначення. Утворена оборонна осколкова ручна граната Ф-1 придатна до вибуху;

актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, від 23.10.2025 року;

довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.10.2025 року;

даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.11.2025 року, за участю потерпілої ОСОБА_7 , згідно якого остання за фотокартками впізнала обвинуваченого як особу, який 24 вересня 2025 року погрожував їй гранатою за адресою: АДРЕСА_1 ;

даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.11.2025 року, за участю потерпілої ОСОБА_6 , згідно якого остання за фотокартками впізнала обвинуваченого як особу, який 24 вересня 2025 року погрожував їй гранатою за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у погрозі вбивством, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози, а також у незаконному придбанні, зберіганні бойових припасів та правильну кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 263 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, судом враховується, що він вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком та тяжкими злочином, раніше не судимий, на обліку лікаря – нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку.

Обставинами, які пом`якшують покарання за ч.1 ст. 129 та ч.1 ст. 263 КК України, судом визнається визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання за ч.1 ст. 129 та ч.1 ст. 263 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість та обставини вчинення кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст. 129 КК України у виді пробаційного нагляду, за ч.1 ст. 263 КК України – у виді позбавлення волі у межах для цих виду покарань, передбачених санкціями ч.1 ст. 129 КК України та ч.1 ст. 263 КК України, вважаючи саме таку міру покарання необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, визнання ним вини, похилий вік, наявність сім`ї та позитивну характеристику, суд приходе до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

На підставі ст. 100 КПК України речовими доказами слід розпорядитись наступним чином: осколки і деталі гранати Ф-1, упаковані в сейф-пакет НПУ 3612529; дві гільзи, упаковані в сейф-пакет НПУ СRI 1175500, передані на зберігання до камери схову при ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, слід знищити.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню підтверджені прокурором витрати на залучення експерта в сумі 10696,80грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 366, 367-369, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 129 КК України та ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 129 КК України – у виді пробаційного нагляду строком на 1(один) рік, з покладенням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

за ч.1ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 10696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість)грн 80коп.

Речові докази у справі: осколки і деталі гранати Ф-1, упаковані в сейф-пакет НПУ 3612529; дві гільзи, упаковані в сейф-пакет НПУ СRI 1175500, передані на зберігання до камери схову при ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1